Путін розглядає варіант з паузою у війні: світові ЗМІ озвучили деталі

США та Україна підписали угоду про надра, яка більше схожа на репарації Німеччини після Першої світової війни, ніж на план Маршалла після Другої світової. Також є багато сумнівів щодо економічної вигоди від видобутку цих ресурсів і жодних гарантій безпеки Україні. Розвідка США каже, що Путін починає розуміти, що поки не може воєнним шляхом захопити Україну, тому розглядає варіант паузи у війні.Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня.Після місяців напруженого обміну репліками і сварок, команда Дональда Трампа досягла угоди з Україною, яка дає США привілейований доступ до ресурсів країни, включаючи алюміній, графіт, нафту та газ.Ця угода - символ транзакційного стилю зовнішньої політики Трампа, який погрожував припинити військову допомогу Києву, якщо український колега Володимир Зеленський не дозволить США скористатися мінеральними багатствами України.За умовами угоди, США отримають першочергове право на відшкодування прибутку, перерахованого до спеціального інвестиційного фонду. Частину доходу спрямують на відшкодування США витрат на майбутню військову допомогу Україні.Для Зеленського могло бути й гірше, бо США спочатку вимагали, щоб фонд використали для повернення мільярдів доларів допомоги США, надісланої з 2022-го. Вашингтон також визнав в угоді наміри Києва уникнути конфлікту з планами щодо вступу в ЄС, що довго вважалося червоною лінією для України в переговорах.Міністр економіки України Юлія Свириденко представила угоду як рівноправне партнерство, заявивши, що інвестиційний фонд структурують за принципом 50/50 та управлятимуть ним спільно Україна і США. Держактиви, включаючи компанію "Укрнафта" і виробника атомної енергії "Енергоатом", залишаться у власності України.Фонд отримуватиме половину доходів від нових ліцензій на видобуток критично важливих матеріалів, нафти і газу, каже Свириденко - цей крок має гарантувати, що США отримають вигоду лише від нових проєктів, а не від діючих. Знадобляться теж значні інвестиції в шахти і переробні потужності.Ця угода - разючий відхід від традиційного підходу США до допомоги союзникам, що постраждали від війни. Вона менше схожа на план Маршалла, а більше на Версальський договір.За дослідженням уряду України, Світового банку, Єврокомісії та ООН, угода призведе до виведення коштів з країни, яка вже економічно постраждала від вторгнення, і потребує приблизно $524 млрд на реконструкцію та відновлення протягом наступного десятиліття.Зовнішня політика рідко буває альтруїстичною. План Маршалла був стратегічною інвестицією США, щоб допомогти країнам Європи у відбудові, створити стабільних партнерів, стримати поширення комунізму і розширити ринки для товарів США. Угода з Україною має більш транзакційний характер, а доступ до надр слугує компенсацією за співпрацю і підтримку США. Трамп каже, що вона дозволить США "повернути гроші, і отримати багато грошей у майбутньому".У деяких звітах йдеться, що Україна має родовища корисних копалин, вартістю $10 трлн, включаючи літій, графіт і титан. Але про те, скільки з них є комерційно вигідними, відомо небагато.Такі сировинні товари, як вугілля, залізна руда та уран - найлогічніші родовища для США. Це пояснюється тим, що після будівництва шахт та їх видобутку, легше продавати припаси на ринку, ніж інші матеріали, що потребують додаткової обробки, такі як графіт та рідкісноземельні елементи.Переробка корисних копалин вимагатиме інвестицій у виробничі потужності та часто пов'язана з екологічними і технічними проблемами. Ще одна перешкода - те, що багато мінералів, які Україна потенційно могла б видобувати, наразі вже добувають у світі, тому ціни можуть бути недостатньо привабливими, щоб виправдати залучення великих інвестицій.Україна вважається однією з 10 найкращих країн за видобутком вугілля, урану та залізної руди, але її витрати на виробництво можуть бути значно вищими, ніж у провідних світових постачальників. Також можна використати газ та сланцевий газ.Україна також прагне просувати родовища літію, графіту, титану. Вона каже, що має найбільше в Європі родовище літію - ключового металу в акумуляторах до електромобілів. Але ціни на нього в останні роки різко впали, бо виробництво зросло набагато швидше, ніж попит.Коли йдеться про титан, Україна не обов'язково добуває той тип, який потрібен оборонній промисловості США. За даними Геологічної служби США, вона не має потужностей для виробництва титанової губки - форми металу, який використовують у реактивних двигунах, броні та інших оборонних речах.Видобуток таких мінералів легший, ніж їх переробка. Переробка титану, рідкісноземельних елементів та графіту вимагатиме значних інвестицій.Трамп наголосив на рідкоземельних елементах, які використовують в широкому спектрі товарів, включаючи iPhone та ракети з лазерним наведенням, і які постачає переважно Китай. Хоча Україна повідомила про низку родовищ, про їхній потенціал відомо мало. Навіть колишній керівник Геологічної служби України заявив, що сучасної оцінки ресурсів не було.За даними Геологічної служби США, за межами Китаю найбільші запаси цих елементів є в Бразилії, Індії, Австралії та Росії, та у самих США.Як і багато критично важливих мінералів, рідкісноземельні елементи відносно поширені у світі, але часто є у достатньо невеликих концентраціях, щоб можна було економічно ефективно видобувати та переробляти. Ринок для них також мізерний, порівняно з такими сировинними товарами, як мідь чи нафта.Навіть якщо родовища цих елементів в Україні є комерційно вигідними, їх потрібно буде переробляти. Наразі на Китай припадає 90% потужностей з їх розділення та переробки.Провідні світові гірничодобувні компанії, які останні два десятиліття шукали по світу неосвоєні родовища сировини, до війни майже не цікавилися Україною.Україна протягом останнього десятиліття доклала зусиль для збільшення видобутку газу. За оцінками, її запаси газу оцінюють в 5,4 трлн кубів, включаючи 1,1 трлн підтверджених, які є одними з найбільших у Європі. За даними Міжнародного енергетичного агентства, вона також має значні невикористані запаси сланцевого газу.Країна вже має одну з найбільших мереж газопроводів та підземних сховищ. До війни її трубопроводи могли транспортувати понад 140 млрд кубів російського газу до Центральної Європи, що дорівнює 20% попиту континенту на газ. Але потік припинився після закінчення терміну дії транзитної угоди на початку року.Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що США можуть допомогти Україні вийти на "траєкторію великого зростання". Але угода не пропонує явних гарантій безпеки для України. Зеленський наполягав на цьому, але чиновники США заявили, що зв'язування України зі США через економічні зв'язки забезпечить фактичний щит безпеки.Стурбовані, що цього недостатньо, щоб стримати Москви, уряди Європи наполягали на більш чітких зобов'язаннях Трампа підтримати потенційне розгортання європейських військ для допомоги Україні, але поки безуспішно.Нові дані розвідки США свідчать, що Путін змістив увагу у війні в Україні на короткострокові цілі зміцнення контролю над вже захопленою територією, та підтримку економіки Росії, яка переживає труднощі.Це відображає еволюцію недавніх оцінок розвідки США, які свідчать, що Путін вважав, що війна йому вигідна, що він має імпульс та людські ресурси, щоб продовжувати боротьбу, і захопити всю Україну.Уявлення, що Путін, можливо, змінив погляди, вплинуло на переконання Трампа, що лідер Кремля може бути більш схильним до потенційної мирної угоди, ніж раніше.Однак високі чиновники США залишаються скептично налаштовані до Путіна та його заяв, що хоче мирної угоди. Навіть попри те, що запропоновані США пропозиції неймовірно щедрі для Росії, оскільки передають їй більшу частину захопленої території. Також поширена думка, що навіть якщо Росія погодиться на варіант угоди, що лежить на столі, вона може спробувати відновити війну та захопити більшу частину України в тривалішій перспективі.Тиск, який чинить дедалі більш розлючений Трамп, що погрожує новими санкціями, ставить Путіна у потенційно скрутне становище.Москва готова "підігравати" США та обмежити безпосередні цілі, щоб покращити відносини зі Штатами, але не відмовилася від максималістських воєнних цілей.Кремль сподівається, що кращі відносини зі США відвернуть увагу після тактичної паузи, і потім Москва зможе використати поєднання військових, економічних, інформаційних та політичних інструментів для досягнення цілей Путіна в Україні та за її межами.Раніше цього року розвідка США попередила радників Трампа, що контроль над Україною залишається головним пріоритетом Путіна і він прагне використати поспішність адміністрації з переговорами."Мислення Путіна змінилося, бо вважає, що має співчутливого президента США, який не знає, що робить, і більше зацікавлений у короткострокових перемогах. Путін думає, що врегулювання може бути, але він потім його не виконає", - каже конгресмен-демократ Джейсон Кроу, який входить до складу комітету з розвідки Палати представників.Під час переговорів, лідери України не раз благали США та Європу надати допомогу та гарантії безпеки в рамках потенційної угоди, щоб навіть якщо Україна поступиться частиною території, Росія не хотіла відновити війну, щоб захопити більшу частину країни."Мета Росії - визнати якомога більше територій та якомога більше послабити Україну. Але немає ознак що Путін може фактично завоювати решту України, враховуючи, що його війська давно не можуть суттєво зрушити лінію фронту", - каже високий чиновник США.Минулого тижня віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що США передбачають перемир'я "десь біля" поточної лінії фронту з "деякими територіальними обмінами".Посланник Трампа Кіт Келлог, заявив, що адміністрація чекає на згоду Росії на припинення вогню.Але серед політиків і розвідки давно є сумніви, що Путін та його оточення ведуть переговори добросовісно, натомість намагаючись затягнути їх та продовжити війну.Сенатор-республіканець Роджер Вікер, голова комітету з питань збройних сил, повторив цей скептицизм, заявивши, що "пора ставитися до Путіна як до воєнного злочинця-обманщика, яким він є", і нагадав Трампу, що лідеру Росії "не можна дозволити затягнути за собою США".

Поділитися

Поділитися сюжетом

Джерело матеріала

Gazeta UA

Оригінальна версія

Згадувані персони