Путiн змарнував шанс вийти з війни: чому Кремль "не чує" Заходу і готується до нових атак

Британська розвідка опублікувала картинку, на базі якої зручно зібрати кілька новин.

1. У квітні я кілька разів писав, що група "Інформаційний спротив" фіксує зниження визнаних у Росії втрат. Британці, які орієнтуються в т.ч. на дані нашого ГШ, також позначають тенденцію до зниження втрат.

Причина — завершення циклу, що почався восени, і перегрупування військ. Росіяни продовжують активний наступ із перекиданням додаткових сил на ті ділянки, де означився успіх (Лиман, на південь і захід від Покровська), а також під час підготовки до атаки на Костянтинівку. Але чинити колишній тиск по всьому фронту тимчасово нездатні.

Втрати військ РФ залишаються порівняно високими і, що важливо, зростає достовірність цифр, оскільки є відеопідтвердження. Великі втрати на тлі зменшення захопленої площі, тобто матеріальні результати на полі бою, на повний зріст ставлять перед Кремлем питання — як продовжувати і чи продовжувати?

Квітень — це був ідеальний місяць між циклами, щоб Путін міг вискочити з війни, зберігши обличчя. Американці зробили для цього все необхідне. Згортання операції в Курській області також зняло додатковий бар'єр.

Днями ЗМІ розігнали коментар із посиланням на оцінки західних розвідок і чиновників щодо того, що Путін міг скоригувати короткострокові цілі війни. Зробивши наголос на посилення контролю над захопленими територіями. Що розцінили як ще один маркер готовності до якоїсь угоди.

2. Однак.

Наші розвідки давали оцінки, у західних медіа було кілька матеріалів з оцінкою кількості найманців, яких Кремль набирає завдяки грошовим стимулам. Цифра варіюється в діапазоні 30-40 тис. осіб на місяць. За такої математики росармія виходить практично в нуль, поповнюючи безповоротні та санітарні втрати, але має проблеми з нарощуванням чисельності.

Весняний призов строковиків, яких перетворять на контрактників, корейці та підкручування гайок із залученням вразливих категорій дасть зазор для накопичення резервів.

Додатковим ресурсом у "рукаві" у Москви є вивільнення військ під час перегрупувань і завершення низки операцій. У найближчі місяці два вони постараються заповнити нестачу 70 тис. осіб, яких їм не вистачало до планових показників за оцінками нашого ГШ.

Незважаючи на те, що укомплектувати їх технікою за штатом не вийде, за нинішнього характеру війни (штурми на мопедах) — це матеріальна основа для ще одного накату.

3. і американці, і європейці знають ці розклади. Звідси низка заяв зі США з метою підготувати до зниження ролі Вашингтона в переговорному процесі. Диванс прямо сказав, що швидкого завершення війни не очікує.

Ви помітили, як миттєво відреагував ЄС, відхрестившись від гіпотетичної ролі посередника? Це те, про що я писав учора: Європі потрібен час, продовження війни — це погане, але найкраще для них рішення.

Таким чином, матеріальна основа моменту — наявність у Путіна ресурсів для ще одного наступу.

А ось політичні маневри на тлі матеріальної основи — це окремий сюжет.

4. У березні-квітні США вибудовували трек, за яким Путін міг вийти в режим деескалації. Це вирішувало завдання Трампа, це вирішувало завдання Путіна. Деескалація відкривала можливість на високій ноті пройти 100 днів і 9 травня.

Але Путін чи то справді увірував у масштабний військовий успіх, чи то загрався і недооцінив момент, викотивши відверто провокаційну тему з "перемир'ям" на три дні.

У результаті йому в режимі реального часу почали формулювати альтернативу.

Важливо "Вся Україна": Трамп відповів, чим у мирній угоді має поступитися РФ (відео)

Спочатку був потік заяв зі США та Європи, що триденне "перемир'я" — це нісенітниця. Потім почалася лавина вкидань, що США готують нові санкції, на тлі новин про готовність Саудівської Аравії пограти в зниження ціни на нафту. Звідси ж декоративний дозвіл продати Україні комплекс послуг з авіації. По суті, він нічого не змінює, але позначає вектор. А тут ще Трамп зі своїм постом про провідну роль Америки в перемозі над Гітлером.

Оскільки атмосфера деескалації змінилася настроєм на ескалацію, раптово і синхронно "захворіли" лідер Сербії Александр Вучич і вождь словаків Роберт Фіцо. Це те, про що я говорив: їхати в Москву на тлі ескалації — це демарш проти Трампа. Синхронне нездужання виглядає дуже смішно, але показово. Якщо вітер зміниться, цілком імовірно, що обидва політики також синхронно зціляться і опиняться-таки в Москві.

Сьогодні збіглася заява Зеленського, що Україна не гарантує безпеку іноземних делегацій у РФ 9 травня. У нас це почали розганяти в дусі "ми-таки лупанемо по параду". Хоча варто сприйняти слова президента буквально: ФСБ уже почало публічно прогрівати тему з терактами 9 травня. Росіяни готуються підірвати якусь демонстрацію. Це лобова підготовка обґрунтування ескалації з боку Кремля.

Зі світових столиць Путіну буквально кажуть: друже, ми розуміємо, яку гру ти затіяв. Не роби цього, не продовжуй війну, ми не будемо заганяти тебе в кут, просто не роби дурниць, і тобі забезпечать гарний відхід. Слова Диванса про пару кілометрів туди-сюди — з цієї серії. Мовляв: щоб що?

5. Ситуація на полі бою об'єктивно важка. Російська армія адаптується, ресурси у них ще є. Однак при всіх відомих проблемах на фронті і в тилу, українська армія стала дуже грізною силою. У результаті чого суто військові результати ще одного путінського наскоку можуть бути недостатніми для конвертації в політичні дивіденди.

Саме тому Харків, Одеса, Запоріжжя та інші міста щоночі зазнають масованих атак.

Масштаб цих атак такий, що не може забезпечити військовий результат. Це виключно політичний захід — терор.

Вичерпний доказ терористичного характеру повітряних атак — росіяни начиняють вибухівкою та вражаючими елементами навіть дрони-обманки. Щоб убило кого завгодно, щоб загорілося хоч щось.

Це — максимально невибірковий засіб для удару по цивільних, найчистіший тероризм.

Політичними засобами Путін хоче підштовхнути до потрібного політичного результату — через страх змінити суспільні настрої в Україні та створити умови для прийняття неадекватних вимог Москви.

Досвід трьох років доводить, що ефективність будь-яких військових заходів має хвилеподібний характер. Знаходиться протиотрута. Я не знаю, чи є у нас запас міцності/гнучкості, щоб нейтралізувати зростаючі атаки дронів. Це цілком можуть бути асиметричні заходи. Їх точно шукають.

Але що очевидно: політичні виклики лікуються політичними засобами. Для цього потрібні або військові перемоги з виходом на політичний результат (про що прямо сказав кілька місяців тому генерал Буданов), або адекватна внутрішньополітична програма. Інакше званий — позитивний порядок денний.

Має відбуватися щось хороше. І йдеться не про імітацію та пропаганду. Щось має бути спрямоване в майбутнє і реально поліпшуватися. Для бізнесу. Для шкільних учителів. Для різних категорій.

Без цього буде накопичуватися той ефект, якого так прагне Кремль.

6. Альтернативи на столі. Вікно для дипломатії ще не закрито. Але рахунок іде буквально на дні. Зараз той момент, коли Китай в один клік може задати напрямок. Чим наочно покаже, який розвиток подій — війну чи мир — вважає більш вигідним для себе.

У ці дні у Путіна подвійне свято. На тлі 80-річчя перемоги розганяють сюжет із 25-річчям Путіна в ролі російського ватажка. Зараз ось прям ідеальний момент, щоб зафіксувати успіхи і всесвітньоісторичну роль. Або можна отримати змащене торжество, а осінь зустріти з загрузлою армією і порваною економікою.

Кремль може готувати фіксацію успіхів до другої частини 80-річчя перемоги, яку відзначатимуть у вересні на Далекому Сході.

Але щось мені підказує: у Трампа буде мотивація зіпсувати цю малину, яка ризикує перетворитися на російсько-китайсько-пхеньянський бенефіс. Оскільки Вашингтону святкувати перемогу над своїм основним союзником в АТР, та ще й у супроводі традиційних бурмотінь на тему ядерних ударів, не дуже гармонійно в нинішніх умовах.

Момент доленосного вибору.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Вікно можливостей для Трампа — 1,5 тижні. Чому Путіну не потрібне перемир'я після 9 травня