Реформа Громадської ради при митниці. Як не наробити помилок і посилити взаємодію з державою

Громадська рада (ГР) при Державній митній службі України (Держмитслужба) відіграє ключову роль у забезпеченні діалогу між митницею, бізнесом і громадськістю. Вона є консультативно-дорадчим майданчиком, який сприяє формуванню митної політики, підвищенню прозорості та налагодженню взаємодії між сторонами.

Проте, як показує аналіз процесу координації між стейкхолдерами, наразі існують кілька значних викликів у сфері: від нормативних прогалин до проблем прямої участі малого та середнього бізнесу (МСБ) у дорадчій практиці.

Уряд частково визнає ці проблеми, і на порядку денному навіть є розробка та прийняття законопроєкту про Громадську раду при Держмитслужбі. Цей крок, як стверджують урядовці, є необхідним для посилення її ефективності та наближення до європейських стандартів. Якими мають бути перспективи цих змін?

Виклики, що потребують вирішення

Через дослідження ми виявили кілька системних проблем, що впливають на дієвість ГР при Держмитслужбі та процес координації митниці, бізнесу й громадськості.

По-перше, є питання до нормативної бази, зокрема до постанови КМУ №996, якою регулюється діяльність громадських рад в Україні. Вона є застарілою і не відповідає сучасним потребам. Крім цього, ще дивнішими виглядають зміни, внесені Кабміном на період дії воєнного стану, які дозволяють громадським радам не оприлюднювати інформації про їхню діяльність, що суперечить меті такого органу, а саме — сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної, регіональної політики. Логічним у цьому випадку було б обмежити лише доступ до інформації, яка є чутливою у період воєнного стану.

По-друге, відсутність прозорості у реагуванні Держмитслужби на рішення ГР ускладнює оцінку їхньої результативності. Так, Держмитслужба має реагувати на рішення Громадської ради протягом десяти днів після його прийняття, однак необов’язковість публікації реагування позбавляє значну частину громадськості прямого доступу до реакцій митниці.

Крім кабінетної частини нашого дослідження, ми також працювали «в полях»: опитували бізнес, громадськість, робили інтерв’ю з представниками Держмитслужби щодо проблем і перспектив координації. Однією із проблем, що стосується існуючого формату координації, бізнес і громадськість називали брак зворотного зв’язку. На їхню думку, для кращих взаємовідносин із митницею було б добре, якби митні органи не лише проводили роз'яснювальні сесії, а й могли сприймати та реагувати на зворотний зв’язок.

Ще однією проблемою є відсутність ротації складу громадських рад — більшість із них, у тому числі і ГР при Держмитслужбі, працюють понад термін через обмеження воєнного стану. Деякі громадські ради за цей час уже встигли припинити існування, однак добір нового складу ради не відбувається через обмеження воєнного стану. Це знижує репрезентативність ради та її здатність залучати нові ідеї.

Особливо гостро у межах законодавчого регулювання стоїть питання прямої участі малого та середнього бізнесу, який, попри свою економічну значущість, фактично виключений із прямого представництва в ГР через вимогу бути членом громадських об’єднань. Нарешті, учасники соціологічних досліджень вказували на недоліки регіональної координації: брак постійно діючих майданчиків для діалогу на місцях призводить до нерівномірного застосування норм і знижує ефективність взаємодії.

Перспективи реформування

Реформування ГР має базуватися на принципах посилення ролі бізнесу та громадськості на процеси в митниці, зокрема забезпечення прозорості, інклюзивності та відповідності європейським практикам, у тому числі на принципі «малий бізнес передусім». Ось ключові напрями змін, які можуть вивести роботу ради на новий рівень.

1. Оновлення нормативної бази.

Немає сенсу розв’язувати нормативні проблеми лише Громадської ради при Держмитслужбі, якщо вони стосуються системи громадських рад загалом. Наразі уряд бачить потребу реформувати лише ГР при Держмитслужбі, адже відповідний захід внесено до Антикорупційної стратегії. Однак для системних і дієвих змін оновлення потребує саме постанова №996. Для забезпечення прозорості реагування Держмитслужбою на рішення ГР варто зобов’язати орган надавати аргументовані відповіді на пропозиції ради протягом десяти робочих днів із публікацією на офіційному сайті. Прозорий і дієвий зворотний зв’язок також має застосовуватися у ширшому сенсі до діалогу, який відбувається з бізнесом і громадськістю поза форматом роботи Громадської ради. Це підвищить прозорість і довіру до консультативного процесу, як це практикується в країнах ЄС.

2. Забезпечення ротаційності складу.

Відновлення ротації складу ГР є критично важливим для залучення нових експертів і представників бізнесу. Законопроєкт НАЗК щодо визначення правового статусу ГР при Держмитслужбі може стати основою для цього. Згідно з проєктом, нова ГР фактично вийде з-під загального правового регулювання громадських рад, як це було в органах громадського контролю при Міноборони, НАБУ, Державному агентстві з відновлення та розвитку інфраструктури України, що дасть можливість оновити склад навіть в умовах воєнного стану. Однак, на нашу думку, проєкт закону, якщо вже йти цим шляхом, варто доопрацювати. Зокрема, важливо чітко розмежувати функції ради: чи буде вона виключно консультативною або ж матиме контрольно-наглядові повноваження.

3. Залучення МСБ до консультативного процесу.

Для посилення участі МСБ варто розглянути європейські рішення, де ця група має пріоритет у формуванні політики через спеціалізовані платформи, такі як SME Envoys Network у ЄС. Для українського сектору МСБ можна розглянути такі варіанти в межах існуючого правового поля, як спеціалізований підкомітет у структурі ГР або окрема дорадча група при Держмитслужбі, яка фокусуватиметься на потребах малого бізнесу. Однак ці рішення можуть створювати функціональну конкуренцію та призвести до неефективності цієї групи. Альтернативою також може бути пілотний проєкт регіональних дорадчих груп при ключових митницях (Львівській, Одеській, Київській) із подальшим поширенням на всі митниці у разі успішного сприйняття бізнесом.

4. Цифрові рішення для прозорості та доступності.

Створення загальнодоступної цифрової платформи з роз’ясненнями митного законодавства, подібної до бази «ЗІР» Державної податкової служби, також є перспективним кроком для поліпшення досвіду взаємодії. Така платформа може інтегрувати функції подання звернень, отримання консультацій у режимі реального часу та відстеження їхнього статусу. Розширення компетенції HelpDesk, як передбачено Національною стратегією доходів до 2030 року, також сприятиме оперативній взаємодії. У країнах ЄС, наприклад у Нідерландах, подібні цифрові портали значно полегшують комунікацію між митницею та бізнесом.

Чому це важливо?

Реформування Громадської ради є не лише питанням підвищення ефективності митної політики, а й кроком до євроінтеграції України. Європейські стандарти вимагають прозорої, інклюзивної та результативної взаємодії між державними органами та стейкхолдерами для підготовки політик і практичного впровадження змін. Посилення ролі МСБ у дорадчому процесі як основи економіки країни сприятиме економічному зростанню, а цифрові рішення та регіональна координація зменшать бар’єри для бізнесу, підвищивши довіру до Держмитслужби.

Успішна реформа Громадської ради може стати прикладом для інших органів влади, демонструючи, як громадський контроль і діалог із бізнесом покращують якість державної політики.

Проблема з дієвістю такого органу, як громадські ради, давно набула актуальності та потребує розв’язання. Для суттєвих змін у координації між митницею, бізнесом і громадськістю потрібні рішучі реформи: від оновлення нормативної бази до впровадження цифрових платформ і залучення МСБ. Ці зміни не лише підвищать прозорість і довіру, а й наблизять Україну до європейських стандартів митного адміністрування. Час діяти, адже ефективна співпраця є запорукою сильної економіки та стабільного майбутнього.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут аналітики та адвокації» та ГО «Технології прогресу» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.