Заступник міністра освіти: Українська якість освіти краща, ніж те, що можуть запропонувати поляки

Європейські університети вкладаються в інфраструктуру та привабливість, чим заманюють до себе іноземних студентів, зокрема українських. Натомість українські студенти все ще обирають навчатися в українських вишах, бо розуміють, що попри недосконалість інфраструктури, якість освіти лишається високою. Про це розповів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», повідомляє «Главком». 

«Молодь і студенти теж не залишаються (за кордоном – «Главком»). І за кордоном 20 тисяч обирають українську вищу освіту. Величезна кількість вчиться в дистанційній формі. Університети у прифронтових зонах як Харків, Запоріжжя, Суми, до великої міри Одеса, Дніпро надають освіту в дистанційному форматі. Багато молодих людей з-за кордону подаються до харківських закладів. Якщо ти в Польщі, чому тобі краще дистанційно вчитися в Харкові, якщо під боком є польський університет? Бо, очевидно, що українська якість освіти краща, ніж те, що можуть запропонувати поляки. Я не говорю про Варшавський чи Ягелонський університет. Є хороші польські університети також, які конкурують з нашими кращими університетами – Шевченка, Львівським університетом, Могилянкою і так далі. Але тим не менше, українська освіта в попиті, в тому числі для людей, які зараз за кордоном», – пояснює заступник міністра.

Він додає, що Україна має підвищувати привабливість своєї системи освіти. За його словами, українські студенти, випускники бакалаврату, дуже часто стають зірками в Європі. Вони їдуть за програмами мобільності, які дають можливість навчатися чи стажуватися в іншому закладі вищої освіти на території України чи поза її межами, або ж за магістерськими програмами й завжди стають найкращими студентами порівняно з європейськими: «А це ознака того, що у нас бакалаврат надзвичайно високого рівня, і середня освіта також непогана».

Також Михайло Винницький підкреслює, що сучасні студенти також акцентують увагу на привабливості інфраструктури, зокрема мова йде про спільноти, простори, спортивну інфраструктуру. Сучасним студентам імпонують модерні будинки, якими характеризуються європейські університети: скло, сталь, відкритий простір. Такі приклади, на думку студентів, мають активно впроваджуватися і в Україні.

«Наші університети красиві як Червоний корпус університету Шевченка, Чернівецький, Львівський університет Франка. Але треба розуміти, що це XIX століття, яке виглядає для молодої людини, як музей. Відповідно, нам потрібно покращувати цю інфраструктуру», – зазначає Михайло Винницький.

«Я люблю наводити приклад Українського Католицького університету у Львові, де красивий будинок і кампус, центр Шептицького. Мало відомо, що ті самі викладачі з УКУ паралельно викладають у Львівському університеті Франка. Отже, зміст освіти той самий, бо викладач, курс, матеріали, підручники ті самі. Але чомусь в університеті Франка вона коштує третину від вартості навчання в Католицькому університеті. Люди платять за красиву оболонку та інфраструктуру», – пояснює Винницький.

Він додає, що за останні 20 років польські, німецькі, британські, особливо французькі університети інвестували саме в інфраструктуру. Українські студенти за кордоном бачать – оболонка красива, а коли включаються в їхній освітній процес, розуміють, що в Україні не так вже і погано було.

Також в Україні зʼявилася перша онлайн-магістратура зі штучного інтелекту. Вона творена онлайн-університетом Neoversity та акредитована європейським колегіальним закладом Woolf, який працює за принципом Оксфорду, триває два роки та має гнучкий онлайн-формат.