Аналогів немає навіть на Заході: яке озброєння Україна могла б експортувати і як на цьому виграти

В Україні вже цьогоріч можуть дозволити експорт озброєння. Наразі, за даними Forbes Ukraine, в оборонній структурі є три сценарії, того як цей експорт може працювати у майбутньому.

Водночас постають логічні питання: чому цей експорт важливий для України та що саме ми можемо експортувати. Про це детальніше розповідає "Телеграф".

Що Україна могла б експортувати

За роки повномасштабної війни галузь українського виробництва зброї значно розвинулася. Зокрема, наша держава стала передовою у виробництві морських дронів, що цілком могло б зацікавити інші країни.

Самі по собі дрони унікальні і вже демонструють вражаючі результати, адже здатнізбити навіть військовий літак. Зауважимо, що Україна розробила декілька моделей морських безпілотників, відомими з них є Magura та SeaBaby.

Україна виробляє й інші дрони, які стали маркером сучасної війни. І саме завдяки їм деякі види озброєння вже не є такими затребуваними. До прикладу, як зазначив військовий оглядач Олександр Коваленко, відомий ПТРК Стугна-П практично зник з нинішнього ужитку, бо його функціонал частково замінили fpv-дрони. Але у цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході.

Іншим цінним лотом може стати програмне забезпечення. Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network, як приклад наводить національну військову систему ситуаційної обізнаності "Дельта". Також безцінними для навчання штучного інтелекту є масиви відеофайлів із камер наших FPV.

Окрім дронів, країнам НАТО Україна могла б запропонувати засоби РЕБ, зауважила виконавча директорка об’єднання "Технологічні сили України" Катерина Михалко. На озброєнні України є окопні, тактичні та стратегічно-оперативні РЕБ.

Деякі українські системи РЕБ не мають аналогів ні у росіян, ні на Заході. Зокрема, вони відрізняються ефективністю та компактністю. Серед таких:

Комплект РЕБ "Буковель", який був розроблений компанією "Proximus". Установкавиявляє БПЛА противника на відстані до 100 кілометрів. Блокує сигнали передачі даних, управління, навігації за допомогою систем позиціонування GPS, ГЛОНАСС, Galileo та Beidou на відстані у 15-20 кілометрів.

"Анклав", який розробив холдинг "Укрспецтехніка". Він створює перешкоди для приймачів, що працюють на частотах навігаційних систем ГЛОНАСС та GPS. Радіус дії — до 40 кілометрів. Існує зменшена версія комплекту "Анклав-Малюк", який вдвічі менше антен, важить не більше 15 кг, і має безперервну автономну роботу до 6 годин.

Комплекс "Нота" виробника "Трітел" здатен придушувати мережі стільникового зв'язку всіх стандартів поширених в Україні, а також може протидіяти засобам РЕБ та контрбатарейним радарам. Він може виявляти БПЛА на відстані не менше 20 км, а протидіяти — на відстані 15 км. Стільниковий зв'язок може бути нейтралізований на відстані до 1 км.

"Геката"виявляє та класифікує сигнали радарів, засобів радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та авіації. РЕБ може швидко переміщатись, адаптуючись до динаміки бойових дій, а також відстежувати об’єкти на відстанях до 450 кілометрів.

Новий купольний багатодіапазонний пристрій "Кульбаба" захищає транспорт від FPV-безпілотників, що працюють на частотах 700-1010 МГц. Можна використовувати для оборони невеликих пунктів спостереження як "окопний РЕБ". Радіус дії — 150 метрів.

ОкопнийРЕБ "PARASOL" від учасника кластера Brave1 маж дві модифікації: одна захищає від російських дронів позиції, інша — техніку на відстані в межах 200 метрів.

Серед унікальних рішень української оборонки і український лазерний комплекс "Тризуб", який здатний боротися не лише з ударними дронами, а й з авіабомбами, а також з крилатими та навіть балістичними ракетами на відстані до 3 кілометрів. Крім того, його можуть застосовувати для збиття гелікоптерів, літаків та розвідувальних дронів на відстані до 5 кілометрів. Осліпити апаратуру дронів, крилатих ракет та гелікоптерів можна і на 10 кілометрах.

Додамо, що одним з факторів, які зупиняють відкриття зовнішніх ринків, є ризик потрапляння української зброї через треті країни до Росії. Зважаючи на це президент України Володимир Зеленський пропонував обмежити список потенційних покупців української зброї виключно країнами "Рамштайна".

Водночас малоймовірним виглядає експорт тої зброї, яка потрібна нашим військам або щобільше знаходиться у дефіциті.

Коли буде дозвіл і у якому вигляді

За словами колишнього заступника міністра економіки Ігоря Фоменка, політичне рішення щодо механізму відкриття експорту озброєння можуть ухвалити вже у травні. Він додає, що робота над цим триває кілька місяців на різних рівнях.

Як пише Forbes, посилаючись на засновника одного з виробників дронів, риторика щодо того, що експорт озброєння можливий, змінилася приблизно три тижні тому.

"Є загальне погодження від президента на відкриття експорту", – додає він. Відповідальні особи наразі розробляють процедуру експорту.

Повноцінний комерційний експорт може стати наступним кроком, каже депутат від парламентської фракції "Слуга народу", який спілкувався анонімно через чутливість питання.

Спершу депутати хочуть разом із Державною службою експортного контролю спростити виробникам виїзд на виставки озброєння, додає він.

Три сценарії, як може працювати експорт для оборонних підприємств

Варіант 1 – точкове погодження

За словами представника великого виробника FPV-дронів, позиція у міністерств і Офісу президента – приносьте контракти, будемо розглядати кожен індивідуально. Тобто ці відомства готові випускати продукцію на експорт за узгодженими з іншими країнами контрактами.

"Зараз це так і працює – експорт військових технологій у нас юридично не заборонений", – каже вищезгаданий депутат від "Слуги народу". Як він додає, виробники зброї після всіх перевірок отримували негативну відповідь або не отримували жодної.

Варіант 2 – 50% від розміру українських контрактів

За цим сценарієм планується дозвіл виробникам експортувати половину від обсягу українських контрактів. Про це вже виданню повідомив інший виробник FPV-дронів. Виробники мають передавати частину виторгу від експорту на закупівлі зброї для ЗСУ.

Автором ідеї, ймовірно, є очільник Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Арсен Жумаділов, як повідомив вищезгаданий виробник FPV-дронів. Жумаділов і пресслужба АОЗ відмовилися коментувати питання експорту Forbes.

Проте ця модель, на думку "слуги", суттєво зменшує ринок, адже дозволити собі платити спеціальний платіж можуть переважно великі виробники.

Варіант 3 – 20% мита

Цей варіант передбачає створення окремого фонду, куди будуть спрямовані додаткові мита від експорту оборонки у розмірі 20%. А отримані кошти будуть направляти на потреби армії в озброєнні. Водночас, за словами Фоменка, 20% – це велика цифра, бо фактична прибутковість українських виробників дронів і РЕБ – 12–15% (законом дозволено 25% – Forbes) через пов’язані з війною форс-мажори.

За його словами, спеціалісти Мінекономіки проговорювали цифру 5%. Річ у тім, що 20% мит можуть підштовхнути бізнес до приховання прибутків.

Чому експорт озброєння важливий

Відкриття експорту української зброї може мати позитивні наслідки і розв'язати деякі проблеми оборонки. Зокрема, цілком очікувано може зрости завантаженість оборонних підприємств, збережуться робочі місця і збільшиться забезпечення ЗСУ. Українська ж економіка також залишиться у плюсі. Таку думку висловив голова комітету Дмитро Наталуха, повідомляє National Association of Ukrainian Defense Industries.

Ще однією важливою перевагою може стати отримання податків від цього експорту. До прикладу, за словами голови NAUDI Сергія Висоцького на заході УП "Війна 2025. Зброя, люди, гроші", Україна потенційно може отримувати до 2 мільярдів євро податків від контрольованого експорту українського озброєння на рік. Україна може виробляти зброї на 20 млрд на рік, але замість цього потерпає від нестачі коштів у розмірі 9-12 млрд доларів для повного завантаження.

Кількість реальних замовлень та спроможності оборонки не збігаються, адже вони можуть виготовляти більше, аніж держава має змогу купувати. До прикладу, у 2024-му українські виробники РЕБ і дронів були завантажені, за підрахунками обʼєднання "Технологічні сили України" (ТСУ), на 37% через відсутність держконтрактів.

І подібного може ставати більше, адже компанії взяли високу планку в розвитку, але без замовлень вони щонайменше не зможуть реалізувати свій потенціал, а щонайбільше – почнуть скорочувати штат, згортати інвестиції та гальмувати розробку нових продуктів.

Виробники могли б мати достатню кількість замовлень і працювати ефективніше. Економіка та українська армія виграла б від цього.

Які ж проблеми галузі може вирішити експорт озброєння. Першочергово конкурентоспроможні компанії матимуть прогнозовану завантаженість завдяки контрактам, зароблятимуть валюту та платитимуть податки у держбюджет. Отримані кошти вони вже можуть вкладати у розробку нової техніки, захист підприємств від російських атак. Водночас компанії могли б здешевити свою продукцію для ЗСУ завдяки ефекту масштабу.

Щодо армії, то вона від виходу на зовнішні ринки не має постраждати, якщо продаватиметься та техніка, яку не може або не хоче купувати держава.

При відкритті експорту українські виробники зброї матимуть більше ринків і не потерпатимуть від того, що національний ринок стане для них затісний.

Ба більше українські виробники мають неабияку перевагу — низька ціна зброї. Також завдяки контрольованому експорту українці зможуть відкривати спільні підприємства на території інших держав, а також міжнародні підприємства на території України. У таких підприємств була б упевненість у тому, що якщо український уряд не купуватиме у них продукцію, її можна буде продати за межі України.

Проте для українських підприємців пріоритетним залишатиметься першочергове забезпечення української лінії фронту.

Раніше "Телеграф" писав, що Україна у 2024 році у вісім разів збільшила випуск крилатих ракету порівнянні з попереднім роком. А випуск ударних безпілотників, які активно б'ють по Росії, взагалі зріс у 22 рази, якщо порівнювати з 2022 роком. Зросли й інші обсяги далекобійного та іншого озброєння, яке виготовляє саме український військово-промисловий комплекс.