Археологи виявили тисячі років старі артефакти на угорському вулкані Сомло

Археологи здійснили важливе відкриття на пагорбі Сомло, згаслому вулкані на заході Угорщини, де були знайдені понад 900 металевих артефактів, що датуються періодом більше ніж 3000 років тому. Ці знахідки дають унікальну можливість по-новому оцінити перехідний період між пізньою бронзовою та ранньою залізною добою в Центральній Європі.

Пагорб Сомло, що є частиною комітату Веспрем, відомий своїми виноградниками, однак археологи тепер підтвердили його важливу роль як ритуального та адміністративного центру у пізній бронзовій і ранній залізній добі. Дослідження під керівництвом археолога Бенце Шооша з Угорського національного музею, проведене з використанням сучасних методів, таких як лазерне сканування, магнітна розвідка, металодетекція та наземні обстеження, показало, що знайдені скарби містять не тільки звичайні прикраси, але й рідкісні військові відзнаки та навіть списи альпійського типу.

Шість скарбів були виявлені на південно-східному плато пагорба, п’ять з них відносяться до пізньої бронзової доби, а один – до ранньої залізної. Зокрема, дві схованки, третя і п’ята, виявилися особливо унікальними, оскільки артефакти в них були заховані в керамічних посудинах. Це стало першим підтвердженням такого обряду в регіоні, і дослідники застосували комп’ютерну томографію для вивчення внутрішньої структури складів.

Ще однією цікавою знахідкою став п’ятий скарб, що включав не тільки метали, але й бурштинові намистини, ікла свиней та кабанів, фрагменти тканин і шкіри. Ці предмети вказують на ритуальний характер схованки і є першими доказами місцевої традиції депонування металів на переході між двома епохами.

Знахідки на пагорбі Сомло ставлять під сумнів попередні уявлення про структуру поселень у цьому регіоні. Дослідники вважають, що це вказує на безперервне заселення пагорба у той час. Вони також проводять радіовуглецевий аналіз органічних матеріалів, щоб встановити точні часові межі, а також типохронологічний аналіз для подальшого розуміння етапів розвитку поселень.

Впорядковане розміщення предметів у схованках і їхній символізм можуть свідчити про існування елітного воїнського класу в цьому регіоні. Археологи припускають, що Сомло міг бути важливим центром племінної або кланової структури в пізній бронзовій добі, підтвердженням чого є й кургани поблизу пагорба. Залишки будівель вказують на можливість постійного поселення в цьому місці, хоча майстерня з обробки металу ще не була знайдена.

Це відкриття, безумовно, змінює наше розуміння перехідного періоду між пізньою бронзовою і ранньою залізною добою та додає важливі дані до дослідження соціальної і культурної динаміки цього регіону в часи, коли Центральна Європа лише починала адаптувати нові технології та організаційні структури.