Чи працюють петиції до Кличка? Що показало дослідження

Протягом 2024 року кияни зареєстрували 384 електронні петиції до Київської міської ради – найменше з початку роботи сервісу в 2015-му. Серед них 12% звернень стали успішними – набрали необхідну кількість голосів, їх підтримала міська рада, і частина перебуває сьогодні в статусі «на реалізації». 

Проте суспільна значимість ініціативи необов’язково гарантує, що влада підтримає петицію. Зокрема, петицію стосовно збереження Китаївського археологічного комплексу на півдні столиці, яка зібрала рекордну кількість підписів, відхилили.

Найпопулярнішою темою петицій незмінно залишаються транспортні ініціативи – 27% від загального обсягу. У списку лідерів також тематика дорожнього господарства, перейменування вулиць та збереження культурної спадщини. 

Детальніше про те, якими були електронні петиції киян у 2024 році – в аналізі Руху «Чесно».

Статистика 2024 року

У 2024 році на порталі електронних петицій до Київської міської ради кияни опублікували 384 петиції. Наразі це найменший показник за весь період, протягом якого існує сервіс подання колективних звернень громадянами. Так, наприклад, у 2023 році на сайті було опубліковано 756 петицій, у 2022 – 560. Лідером за кількістю незмінно залишається 2016 рік, коли містяни подали 2174 звернення до міської ради. 

Хоч рівень підтримки петицій збільшився порівняно з 2015-2016 роками, наразі ці 46 петицій складають усього 12% від загального обсягу, що частково свідчить про зависокий поріг необхідних підписів. Раніше «Чесно» дослідив, що з подібною проблемою стикаються й інші міста, особливо Харків та Одеса, де рівень підтримки петицій за весь час становить менше ніж 1%.

У Києві 36 петицій 2024 року можемо вважати успішними, адже вони були підтримані владою, і сьогодні частина з них перебуває в статусі «на реалізації» або вже реалізована. Натомість не підтримала міська рада 10 звернень громадян. Тематика петицій, які не підтримали, досить різноманітна: зняття заборони на рух комунального транспорту під час повітряних тривог, будівництво паркінгу в Оболонському районі, деякі земельні питання та збереження зелених насаджень. 

Зокрема, частина петицій на транспортну тематику стосувалася розблокування руху комунального транспорту під час повітряної тривоги. Загалом таких петицій з моменту повномасштабного вторгнення було дев'ять. Співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко у коментарі Руху «Чесно» зазначив, що зареєстрував петицію одразу після запровадження рішення, і необхідні голоси були зібрані протягом тижня. «Керівники двох департаментів, Ткачук і Кандибор, відстоювали це рішення, посилаючись на те, що водій має бути в укритті, пасажири мають бути в укритті, і що навесні були прильоти ракет, внаслідок яких було пошкоджено тролейбус на Куренівці. І вони ці самі аргументи, фактично без змін, використовували і всі наступні дев'ять разів, коли обговорювалися петиції теж на транспортній комісії», – розповів Олександр Гречко.

Як демонструє практика, водії в укриття не ходять, а пасажири мають право вирішувати це самостійно. Крім цього, Олександр Гречко додав, що пошкоджений тролейбус, про який йшлося в аргументах, то «тролейбус був взагалі не в русі, і він використовувався як барикада – там не було ні водія, ні пасажирів, він просто там стояв».

Була також і персоналізована петиція, що стосувалася звільнення депутата Київради від «Європейської Cолідарності» Костянтина Усова з посади заступника голови КМДА. Зокрема, в тексті авторка вказала, що Усов «відповідальний за транспортні колапси в місті» та згадала обшуки ДБР від червня 2024 року, які стосувалися вимагання неправомірної винагороди в одного зі столичних перевізників. 

Гострі теми та відповідальні особи

Протягом 10 років найпопулярнішою темою петицій до Київської міської ради є ініціативи щодо транспорту. Так у 2024 році це становило 27,1% від поданих петицій. Також містян турбують питання дорожнього господарства, збереження культурної спадщини, житлово-комунальної інфраструктури, земельних питань тощо. 

Після початку повномасштабного вторгнення стало більше петицій, які ініціюють родини полеглих захисників та захисниць щодо перейменування вулиць на честь загиблих. До 2024 року популярними були петиції щодо МАФів та незаконної торгівлі. Наразі таких ініціатив менше.

На сайті петицій до Київської міської ради є рейтинг відповідальних осіб щодо петицій, де вказані керівні особи Київської міськради, відповідальні підрозділи та кількість петицій. Цей розділ наразі працює в тестовому режимі. На сайті відсутня методологія формування цього рейтингу. Рух «Чесно» надіслав запит, щоб отримати роз'яснення, однак на час публікації відповіді не було.

Найпопулярніші петиції

Є низка петицій, які набирають понад 6 тис. підписів, їх жваво обговорює громадськість і ЗМІ. У 2024 році таких було 46. Однак навіть найбільша кількість підписників не гарантує підтримку та реалізацію пунктів петиції. Найбільш яскравим прикладом є петиція про захист від забудови урочища Китаїв. Її підписали 8692 осіб – найбільше в 2024 році. Проте її чомусь не підтримали. 

У відповіді на петицію зазначено: «можливість практичної реалізації електронної петиції залежатиме від результатів розгляду Київською міською радою питання поновлення договорів оренди зазначених у листі земельних ділянок».

Зокрема, авторка петиції Марина Коваленко у своєму виступі стосовно збереження пам’ятки підкреслила: «Найпростішим способом для захисту Китаївського археологічного комплексу могло стати непродовження оренди для забудовника у 2024 році. Саме тому була створена петиція до Київради №12969, яка стала найбільш рейтинговою і яка зібрала 8692 голоси «проти оренди» в Китаєві, Самбурках, Болгарському. Але замість захисту інтересів громади, деякі депутати Київради навпаки сприяли забудовникам. Хоча вони повинні представляти інтереси громади, їхні рішення демонструють зворотнє. Так, депутати продовжили оренду на трьох ділянках у Китаєві (у Самбурках та Болгарському), попри результати голосування за петицію».

Також популярними є петиції про перейменування вулиць Києва на честь загиблих у російсько-українській війні військових. Наразі на реалізації перебуває петиція про перейменування вулиці Волго-Донської на честь активіста та військового 59-ої ОМБр Павла Петриченка. Також є ініціатива про зміну назви вулиці Герцена на честь командира загону розвідки 12-ї бригади спецпризначення «Азов» підполковника Василя Копаня.

Крім того, петиція щодо мільярда гривень на безбар'єрність замість капремонту вулиці Богатирської набрала 6473 підписи. Однак, за словами співавторки петиції, ще нічого не реалізували. «Інститут петицій за останні кілька років майже не працює, він залишається лише інструментом привернення уваги. У разі підтримки петиції вірогідність її реалізації є дуже низькою. Так само з петицією щодо бюджету на 2023 рік та переспрямуванню коштів на ЗСУ. Ініціатива набрала голоси за тиждень, була підтримана, але фактично ніяких змін в бюджет не сталося»,  – зазначає співавторка петиції та представниця ініціативи «Гроші на ЗСУ» Ірина Ігнатович.

Понад 6 тис. підписів зібрала петиція про захист і збереження мозаїки Алли Горської та будівлі ресторану «Вітряк». Наразі укладено охоронний договір, який передбачає ремонтно-реставраційні роботи мозаїчного панно протягом 2025 року. Автор петиції зазначає: «Цей об'єкт є останнім вцілілим мозаїчним твором художниці, оскільки інші знищені тоталітарним режимом та російськими загарбниками. Будівля ресторану «Вітряк» має унікальну історію і є важливим та невід'ємним об'єктом історії столиці другої половини ХХ століття». 

Часто на обговорення виходять численні питання культурної спадщини та містобудування. Так, петиція активіста Павла Шатохіна щодо заборони закриття міських річок у колектори набрала 7646 підписів та перебуває на розгляді. Автор зазначає, що «необхідно переглянути детальний план території від 17.12.2021 №08/231-4511/ПР, вжити заходів для збереження русла річки Либідь відкритим, напрацювати стратегію його відновлення та перетворення на безпечну і привабливу міську водойму».

Інструменту петицій – 10 років

Київ був першим містом в Україні, в якому в 2015 році з'явилася електронна платформа, яка призначалась для того, щоб подавати петиції до міської ради. Ця ініціатива надала громадянам можливість долучитися до процесу ухвалення рішень і стала прикладом відкритого врядування в Україні. У перший рік роботи платформи громадяни подали понад 1326 петицій, 20 з яких набрали достатньо підписів для підтримки.

Загалом для підтримки петиції до Київської міської ради необхідно зібрати 6 тис. голосів протягом 60 днів. Цікаво, що в кожному місті кількість необхідних підписів відрізняється. Кількість голосів, які має набрати місцева петиція, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», залежить від чисельності населення. Втім, місцеве самоврядування самостійно визначає конкретні цифри, а закон встановлює лише нижній поріг. У разі, якщо буде отримано 6 тис. підписів для петиції до Київської міської ради, її мають розглянути протягом 10 робочих днів та надати офіційну відповідь автору.

Петиція, яка не набрала необхідної кількості голосів, після завершення збору підписів розглядається в порядку, встановленому законодавством про звернення громадян – у місячний строк.

Інструмент петицій до Київської міської ради регулює вже згаданий Закон України «Про звернення громадян», Положення про порядок подання та розгляду електронних петицій, розпорядження КМДА.

Також на сайті петицій у розділі «Хроніка подій» можна побачити хід розгляду, виконання та звітування щодо петицій, який постійно оновлюється.

Столиця є лідеркою з кількості петицій. Створити й підписати електронне звернення кияни можуть у своєму смартфоні – у додатку «Київ Цифровий». Також у столиці на цільову програму «Цифровий Київ» торік планували майже 2,5 млрд грн.

Подати петицію так, щоб розглянули

Попри те, що протягом минулого року інтерес до петицій знизився, подання електронних звернень залишається важливим інструментом участі громадян у процесах місцевого самоврядування. 

Основна мета петицій – розпочати діалог із владою, привернути увагу до проблем та підкреслити рівень їх суспільної значущості завдяки зібраним підписам. 

Вочевидь, задля цього звернення має бути достатньо інформативним та аргументованим. Це хоч і не є гарантією того, що вдасться зібрати необхідну кількість підписів чи що влада підтримає петицію, проте значно збільшує шанси на успіх. 

Процес подання петиції досить зрозумілий: 

1. Авторизуватися на порталі за допомогою Bank-ID, «Картки киянина», електронного цифрового підпису в додатку або одразу на порталі петицій; 
2. Описати суть пропозиції, аргументи та очікуваний результат, завантажити необхідні візуальні матеріали; 
3. Внести контактні дані, щоб отримати письмову відповідь. 

Водночас існує низка рекомендацій, якими послуговуються автори петицій у Києві. Зокрема, активістка «Гроші на ЗСУ» Ірина Ігнатович у коментарі «Чесно» підкреслила: «Перевірте на сайті чи в додатку – можливо, петиція на вашу тему вже є. Тоді краще зв’язатися з автором і допомогти йому набрати голоси, бо створення дублюючої петиції розмиває увагу».

Крім цього, Ірина вказала, що важливо додавати фото або картинку з текстом до оформлення петиції. Якщо додаткове візуальне оформлення відсутнє, сайт встановить на звернення стандартний темплейт, що не привертатиме уваги громадськості. 

Чи не найважливішим кроком є поширення вже зареєстрованої петиції: у профільних спільнотах, соціальних мережах, серед активних містян чи друзів, колег. Зокрема, автори петицій рекомендують приділити увагу написанню роз’яснювальних публікацій чи відео, щоби якісніше пояснити значущість петиції та залучити більше людей до її підписання. 

У період від 1 січня до 30 квітня 2025 року на сайті було опубліковане 131 звернення, що вже фактично є третиною від минулорічного обсягу. Значна частина петицій ще перебуває в процесі збору підписів, а підтримала влада вже 12 ініціатив. Портал оновлюється щодня. 

Важливо розуміти, що якісне функціонування електронних петицій як інструменту демократії – це двостороння робота органів місцевого самоврядування та громади. Так, містяни можуть ставати менш ініціативними коли йдеться про подання звернень, якщо вони не бачать чіткого результату їхніх дій. Зокрема, якщо реалізація петиції не просувається після того, як звернення було підтримане владою, або ж міська влада чітко не аргументувала, чому відхилила ту чи іншу ініціативу. Водночас громадськість має попіклуватися про те, щоб звернення були достатньо обґрунтованими та вичерпними в тому, що стосується опису очікуваного результату. 

Юлія Олещенко, Аміна Лікар, рух «Чесно»