Як змінився рівень медіаграмотності українців за час повномасштабної війни

Рівень загального індексу медіаграмотності українців значно змінився з початком повномасштабної війни. Впродовж останніх трьох років цей показник залишається високим та не падає до рівня довоєнного часу. Українці ставляться до медіа підозріло й довіряють лише частково.

Про це йшлося на презентації щорічного національного дослідження «Індекс медіаграмотності українців», що відбулась в Укрінформі.

"Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився з початком великої війни. З 2021 по 2022 рік частка аудиторії з вищим за середнім рівнем показника зросла на 26% (з 55% до 81%). Відповідно знизилася кількість українців з низьким і нижчим за середній рівнем медіакомпетентності (з 45% до 29%). Протягом усіх трьох років війни показник індексу залишається високим і не падає до рівня довоєнного часу. Зниження частки аудиторії з високим рівнем медіаграмотності у 2024 році у порівнянні з 2022 ( з 31% до 7%) пов'язане здебільшого з коригуванням методології обчислення показника", - йдеться у результатах дослідження.

Як наголосила голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, подібне дослідження проводиться вже вп'яте. Тому дослідникам вдалось вивести середній показник "субіндекс медіаграмотності".

"Цього року ми побачили, що під час 2022-го року дуже сильно зріс рівень медіаграмотності населення. А зараз він трохи наче падає відносно 2022 року. Але така річ: ми вводимо нові компоненти, які не вводили наприклад минулого року. Наприклад, не було питання щодо штучного інтелекту. Але світ змінюється, не можна на це не реагувати. Водночас, навіть на цьому фоні підвищується субіндекс розуміння ролі медіа в суспільстві.... Розуміння того, що вони (медіа- ред.) мають слугувати суспільству. Зростає субіндекс до спотвореного контенту й дезіформації", - розповіла Лигачова.

Кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова вказала, що за порадою експертної ради до цьогорічного дослідження включено питання про сприйняття українцями продуктів ШІ (Штучного інтелекту - ред.).

"До структури нашого опитувальника включили індикатори штучного інтелекту. Цей субіндекс ми рахували разом з субіндексом цифрової компетентності, але і дивились на нього окремо. Це перша, на мій погляд, найсуттєвіша інновація. Крім того, ми додали декілька альтернатив у питання", - розповіла Наумова.

За її словами, у 2024 році до дослідження також було додано нове питання щодо наявності в Україні та медіа цензури, адже на сьогоднішній день воно отримує все більшої актуальності.

"Все це стосується питання регулювання медійного середовища. Наприклад, другий субіндекс - індекс використання. Він такий достатньо формальний, тому що він стосується інтенсивності споживання новин. Стосується того, скільки джерел використовує аудиторія, й наскільки сприймає інформацію. Загалом у нашому індексі більше 40 індикаторів. Ми розглядаємо ці 40 індикаторів разом, коли рахуємо загальний індекс. А також окремо, коли прораховуємо чотири субіндекси", - додала Наумова.

Так, згідно висновків дослідження, за останній рік в Україні спостерігається стала тенденція до зниження частини аудиторії, яка має довіру до різних медіа. У 2024 році частка українців, яка виявляє дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі, складає 43%. 2023 року цей показник становив 37%. При цьому, проблема маніпуляції в медіа актуальна для більш ніж половини української аудиторії (60%).

"Кожен другий українець (51%) вважає, що медіа в Україні працюють в інтересах влади, а 40% — у власних інтересах. Ще чверть аудиторії (24%) впевнена, що медіа транслюють інтереси своїх власників та інвесторів. Найбільш значна кількість аудиторії (34%) вважає, що офіційно в Україні немає цензури, але вона існує в прихованій формі; 17% — що цензури немає офіційно і фактично. 42% констатують наявність цензури медіа в країні. До більшості медіа українці ставляться підозріло, довіряють лише частково", - йдеться в дослідженні.

Як наголосила директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ, проєкти з медіаграмотності сьогодні дають бачення викликів, яким державі слід протистояти.

"Нещодавно, в стінах Укрінформу відбулась презентація Оксани Мороз. Це також дуже глибинне дослідження. І ми бачимо сьогодні мапу всіх проєктів: "Фільтр", "Індекс медіаграмотності українців". І такі дослідження дають нам бачення викликів, з якими ми маємо працювати. Сьогодні Міністерство культури та стратегічних комунікацій працює над новою редакцією стратегії інформаційної безпеки. А зазначені матеріали будуть враховані під час напрацювань заходів стратегії", - поінформувала Красноступ.

З нею погодилась керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко, відзначивши, що дотичні до сфери медіаграмотності проєкти також є важливими на шляху до вступу України до Європейського союзу: "Адже вся діяльність, яка відбувається в сфері досліджень медіаграмотності населення включена навіть до enlargement package. Тобто так ми відповідаємо на питання Європейського Союзу в рамках пакету розширення. Тому ця вся діяльність дуже потрібна", - наголосила Кравченко.

Генеральний директор Українського національного інформаційного агентства Укрінформ Сергій Череватий підсумував, що країна-агресор вже багато десятиліть витрачає ресурси на вливання дезінформації. Тому медіаграмотність сьогодні - це основа для стійкості українців.

"Ми бачимо, на жаль, що ворог витрачає ресурси задля того, щоб дезінформувати не тільки нас. Ви бачите, що зараз робиться в світі. Зокрема, в Румунії. Тож кожен такий захід робить нас сильнішими. А нам потрібно бути сильними. Ми входимо в дуже такий складний період, коли найголовніше для нас - стійкість. Стійкість - це можливість протидіяти фейкам, стримувати суспільну паніку, й вірити в свою країну та Збройні сили", - додав Череватий.

Опитування проводилося за методологією кількісного дослідження за стандартизованою кількісною анкетою, яка заповнювалась за допомогою планшетів. Участь у дослідженні взяли 1200 респондентів віком від 18 до 65 років. Польовий етап проведення опитування тривав з 15 січня 2024 року по 29 січня 2024 року.

Як повідомляв Укрінформ, засновниця ініціативи "Як не стати овочем" Оксана Мороз під час презентації результатів дослідження ринку медіаграмотності в Україні наголосила на тому, що третиною ринку медіаграмотності є тренінги та семінари, спрямовані на невелику професійну аудиторію.

У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася презентація напрацювань оновленої дорожньої карти національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» на наступні 12 місяців.

Наприкінці 2024 року Національний тест з медіаграмотності, який проводився у жовтні, пройшли понад 76 тисяч українців.