Його перебудовували кілька разів: як раніше виглядав річковий порт у Дніпрі

Річковий порт у Дніпрі відігравав дуже важливу роль у житті міста. Ще до появи залізниць та автомагістралей саме водою до міста прибували вантажі та пасажири. Річковий порт був не просто транспортним вузлом — він був справжніми воротами Дніпра, його обличчям та частиною повсякденного життя. Сюди приходили пароплави, відправлялися теплоходи, кипіла робота, а будівля вокзалу стала одним із впізнаваних символів Дніпра.

Пароплавство на Дніпрі почалося ще у XIX столітті. Вже у 1823 році по річці пішов перший пароплав, а з 1846 року сюди почали діставатися судна промисловця С.І. Мальцева. Є підстави вважати, що саме вони першими досягли Катеринослава, як тоді називався Дніпро. Активний розвиток річкового транспорту розпочався у 1858 році зі створенням "Товариства пароплавства по Дніпру та його притоках", пізніше перейменованого на "Перше пароплавне товариство". У 1892 році з'явилося друге аналогічне об'єднання.

Розвиток лісової торгівлі зробив річковий транспорт особливо важливим. Лісові пристані в центрі міста гули від руху — вони були найгаласливішими та найжвавішими місцями Катеринослава. Але з появою залізниць значення річкового шляху поступово знижувалося. Попри це, у серпні 1927 року було прийнято стратегічне рішення — побудувати у Дніпрі новий річковий порт. Його відкрили у 1933 році. З довжиною причальної стінки у три кілометри він став одним із найбільших на річці.

Справжній розквіт річкового порту припав на радянські роки. У 1952 році було збудовано будівлю річкового вокзалу в стилі сталінського ампіру — з башточкою, колонами та блакитним дахом. Вона стала архітектурною візитівкою міста. Звідси по Дніпру регулярно відправлялися "Ракети" та "Метеори", на яких можна було дістатися до Києва.

Транспорт по воді був невід'ємною частиною життя містян: річкою добиралися на дачі, їздили до інших міст, вирушали у подорожі. За спогадами очевидців, біля причалів нерідко швартувалися одночасно по три судна, і пасажири переходили між ними трапами.

У 1960 році до порту прибув перший теплохід на підводних крилах. До 1980 року за обсягом перевезень Дніпровський порт займав друге місце на річці, поступаючись лише Києву. Тоді ж розпочався регулярний прийом суден типу "річка-море" — після Запоріжжя це був другий порт з такою можливістю.

Стара будівля вокзалу вже не справлялася з навантаженням. У 1982 році було відкрито новий річковий вокзал, спроєктований архітектором Володимиром Весніним. Його будівля візуально нагадує величезний корабель.

Його розташували перпендикулярно до річки, поблизу недобудованого готелю "Парус". Новий вокзал офіційно завершили у 1985 році. Усередині, крім службових приміщень, розмістили ресторан, зал очікування, кімнати відпочинку та навіть танцпол.

Але з початку 1990-х річковий трафік різко скоротився. Судна практично перестали заходити, річкові трамвайчики зникли, а просторі приміщення вокзалу почали пустувати. Згодом тут облаштувалися магазини сантехніки, меблів, автосалон.

У 2020 році з'явився проєкт реконструкції вокзалу — його хотіли перетворити на бізнес-центр під назвою River Side з терасою, причалом та паркінгом. Але проєкт виявився "замороженим" — приватний інвестор призупинив його реалізацію на невизначений термін.