Кардинали дивляться фільм «Конклав», щоб підготуватися до справжнього конклаву

Стикнувшись із надзвичайно закритим і складним ритуалом обрання нового Папи Римського, католицькі кардинали звернулися до Голлівуду за підказками, як усе може відбуватися, пише Politico.

Як би дивно це не звучало, деякі зі 133 кардиналів, які мають увійти до Сикстинської капели, коли в середу розпочнеться конклав, звернулися до фільму з Рейфом Файнсом —символічно просто названого «Конклав».

«Дехто з них уже подивився його в кінотеатрі», — зізнався виданню один із учасників реального процесу.

Фільм, знятий режисером Едвардом Бергером, розповідає про кардинала Томаса Лоренса, якого призначено Папою камерленго. Він має контролювати проведення конклаву. Йому доводиться мати справу з конфліктами серед кардиналів, компроматом на фаворитів і несподіваною появою загадкового кандидата з маловідомої дієцезії.

Усе це звучить тривожно актуально. На думку самого духовенства, фільм відображає дійсність напрочуд точно, тому став корисним джерелом підготовки — особливо з огляду на те, що більшість учасників майбутнього голосування не мають досвіду участі в конклаві чи глибокого розуміння внутрішньої політики Ватикану.

Більшість кардиналів, які останніми тижнями прибули до Риму після смерті Папи Франциска, були призначені саме ним і вперше братимуть участь у виборах нового понтифіка. Як і в сюжеті фільму, чимало з них представляють малі й раніше малопомітні дієцезії з усього світу.

Осередок скандалів

Фільм вийшов на екрани всього за чотири місяці досмерті Папи Франциска 21 квітня й став напрочуд доречною інструкцією для мільйонів людей, які раптово почали шукати новини про фаворитів на престол Святого Петра й закулісні інтриги у Ватикані.

Лобіювання перед початком конклаву вже обернулося скандалами, не менш гучними, ніж у голлівудській версії.

Досвідчені ватиканські інсайдери передають анонімні «удари» по суперниках до італійської преси, проти кількох фаворитів спливли звинувачення в зловживаннях, а одного опального кардинала, пов’язаного з масштабним фінансовим шахрайством, скандально усунули від участі після оприлюднення драматичного посмертного листа покійного Папи.

Попри всю свою секулярність світ жваво цікавиться тим, що відбувається за церковними стінами. Яскравий понтифікат папи Франциска — «експериментального» Папи — змінив погляд іззовні на церкву як інститут, закритий від світу й для світу, не здатний змінюватися й, відповідно, приречений на вимирання.

Напередодні конклаву зусібіч і в різній формі звучить те саме напівзапитання-напівтвердження: після папи Бергольйо церква (й світ) уже ніколи не будуть такими, як колись. Не будуть, правда ж?
Відповідь на це запитання в статті «Конклав і німці»  шукає Катерина Щоткіна.