Кішки і собаки еволюціонують дивним чином, щоб бути схожими один на одного: навіщо їм це

Про це пише Science Alert.

Люди, собаки й кішки тисячоліттями живуть пліч-о-пліч. За цей час тварини встигли заробити абсолютно різну репутацію: собак вважають найкращими друзями людини, тоді як коти вважаються більш відчуженими та самодостатніми, але від цього не менш улюбленими вихованцями.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дивергентна еволюція

У новому дослідженні еволюційний біолог Еббі Грейс Дрейк з колегами просканували 1810 черепів кішок, собак і їхніх диких родичів і виявили щось дивне. Попри їхню далеку історію, багато порід кішок і собак демонструють разючу схожість у формі черепа.

В еволюційній біології дивергенція — поширений процес. Простими словами, дивергенція — коли два організми, що мають спільне походження, з часом стають дедалі більш різними, тоді як конвергенція передбачає, що організми стають більш схожими. У міру того як популяції тварин розділяються й адаптуються до різних середовищ, вони поступово розвивають нові риси, процес, відомий як дивергентна еволюція.

Зазначимо, що дивергентна еволюція — один з основних способів, за допомогою яких нові види формують різні риси, змушуючи популяції розвиватися абсолютно різними шляхами. Утім, часом еволюція може піти в іншому напрямку: конвергенція відбувається, коли неспоріднені види під схожим тиском незалежно розвивають схожі риси.

Дивна схожість

У разі одомашнених кішок, собак та інших видів навмисний і ненавмисний добір людьми, ймовірно, запустив конвергенцію, випадково спрямовуючи різні види схожим еволюційним шляхом. У результаті, попри довгу історію еволюційного поділу, породи з плоскими мордами, як-от перська кішка і мопси, розвинули схожі структури черепа.

У новому дослідженні вчені зосередилися на розумінні того, наскільки одомашнення змінило структуру черепа кішок і собак. Дрейк з колегами проаналізували 3D-скани черепів з музейних зразків, ветеринарних шкіл і цифрових архівів. Набір даних включав домашніх кішок, зокрема сіамських, мейн-кунів і перських кішок, а також понад 100 порід собак з короткою і довгою мордою.

Результати вказують на те, що одомашнення збільшило різноманітність форм черепа, але також призвело до того, що деякі породи кішок і собак стали схожі одна на одну, з конвергенцією в бік подовжених або плоских облич.

Дикі псові (група тварин, куди входять собаки, вовки, лисиці та шакали) мають тенденцію мати схожий подовжений череп, у той час, як дикі котячі (група тварин, до якої входять домашні кішки, леви, тигри та ягуари) демонструють більше природних варіацій.

Проте домашні породи обох видів тепер охоплюють більш екстремальний діапазон на обох кінцях шкали. Цю тенденцію можна побачити в появі кішок, виведених так, щоб вони нагадували собак.

Селективне розведення

Давно відомо, що одомашнення при втручанні людей призвело до того, що навіть віддалено споріднені види можуть мати схожий вигляд, а часом і страждати. Селективне розведення перебільшило риси у різних видів: попередні дослідження вже показали, що багато змін, внесених людиною, можуть вивести тварин за межі того, що їхні тіла здатні витримати природним чином. Наприклад, у деяких курей, вирощених заради м'яса, грудний м'яз становить 30% ваги тіла, що часто призводить до проблем із серцем і легенями.

Іншим поширеним прикладом є породи кішок і собак із плоскими мордами. Більш ранні дослідження вже показали, що люди запрограмовані реагувати на деякі особливості немовлят, зокрема:

• округлі голови;
• маленькі носи;
• великі й низько посаджені очі.

По суті, ці риси перебільшені у багатьох порід кішок і собак із плоскими мордами та імітують зовнішність людських немовлят. Оскільки людські немовлята сильно залежать від турботи дорослих, еволюція сформувала нас чутливими до сигналів уразливості та потреби.

Такі сигнали, як округлі щоки та широко розкриті очі немовлят, відомі як соціальні релізери. Вони викликають у дорослих поведінку з догляду за потомством, від розмови на вищих тонах до пропозиції батьківської турботи. У результаті такі риси у домашніх улюбленців можуть дати тваринам перевагу в отриманні людської турботи та уваги. Однак вони також мають свою ціну.

Раніше вчені вже заявили, що розведення тварин з екстремальними фізичними рисами, наприклад, плоскими мордами та перебільшеними формами черепа, збільшує проблеми зі здоров'ям у тварин. Зокрема:

• утруднене дихання;
• неврологічні стани;
• ускладнення під час пологів.

Раніше Фокус писав про те, що вчені намагаються з'ясувати, яка тварина найрозумніша.