Хто стане новим Папою: 10 кандидатів — факти та скандали всіх претендентів

Кардинали з усього світу зустрінуться цього тижня, щоб офіційно розпочати вибір наступного Папи Римського таємним голосуванням.

Обрання Папи Римського — одна з найтаємничіших і найурочистіших подій у католицькому світі. Процедура називається Конклав (від лат. cum clave — "під ключем"), оскільки кардинали збираються на закритому засіданні у Сікстинській капелі, доки не буде обрано нового Понтифіка.

Фокус розповідає цікаві факти і нюанси про обрання Папи, та все що відомо про головних кандидатів на пост глави Каталітичної Церкві.

Обрання Папи Римського: як та хто голосує

Участь у конклаві беруть лише кардинали, яким на момент початку sede vacante (періоду без Папи) не виповнилося 80 років. Станом на травень 2025 року, право голосу мають 135 кардиналів, що представляють 71 країну.

Процедура голосування проходить наступним чином:

• Кожного дня проводиться до чотирьох турів голосування: два вранці і два ввечері.
• Для обрання Папи потрібно отримати дві третини голосів від усіх виборців.
• Голосування проводиться письмово. Кожен кардинал пише ім’я кандидата на папірці, яку складає тричі й кладе у чашу на вівтарі.
• Після кожного туру бюлетені спалюються. Якщо Папа не обраний, до диму додається хімічна речовина, яка робить його чорним. Якщо Папа обраний — дим білий.

Новообраного Папу запитують, чи приймає він обрання. Якщо так — він оголошує ім’я, яке буде носити як Понтифік. Після цього його перевдягають у білу сутану — в Сікстинській капелі є спеціальна кімната "Сльози кардиналів", де майбутній Папа готується до виходу.

Новообраний Понтифік виходить на балкон базиліки Святого Петра й проголошується словами: "Habemus Papam!" — "Маємо Папу!"

Для того аби стати Папою не обов’язково бути італійцем: останні Папи були аргентинцем (Франциск), німцем (Бенедикт XVI) і поляком (Іван Павло ІІ).

Теоретично, Папою може стати будь-який охрещений католик-чоловік, але на практиці це завжди кардинал.

Тривалість конклаву непередбачувана. Наприклад: у 2013 році Франциска обрали на другий день, але найдовший конклав у історії (1268–1271) тривав майже три роки — кардинали були замкнені у палаці, з обмеженим харчуванням, поки не дійшли згоди.

Хто стане наступним Папою Римським: кандидати

​Кардинал П'єтро Паролін — один із найвпливовіших ієрархів Католицької Церкви та ключова фігура у Ватикані, фактично "прем’єр-міністр" Святого Престолу.

Паролін вважається головним претендентом на папський престол завдяки своєму впливу, досвіду і лояльності до Папи Франциска. Займає посаду держсекретаря з 2013 року — це найвища посада після Папи. Паролін відіграє ключову роль у дипломатичних відносинах Ватикану, зокрема в перемовинах з Китаєм про призначення єпископів, а також у мирних ініціативах щодо України. Він неодноразово висловлював підтримку Україні, закликаючи до миру та засуджуючи агресію. У 2016 році кардинал відвідав Львів, де привітав українців зі святом Трійці та наголосив на важливості діалогу та єдності. ​ Відомий як поміркований реформатор, прихильник діалогу й обережної модернізації церкви. Паролін більш схильний до старого курсу церкви і не прагне реформ або радикальних змін.

Італієць, францисканець П’єрбаттіста Піццабалла має глибокий досвід служіння на Близькому Сході. З 2016 року очолює Латинський патріархат Єрусалима — одну з найважливіших символічних посад у Католицькій Церкві. Привернув увагу всього світу у 2023 році, коли під час конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС запропонував себе в обмін на ізраїльських дітей, взятих у заручники. Володіє івритом та арабською.

Луїс Антоніо Тагле — префект відділу євангелізації, філіппінський кардинал. Один із найвідоміших церковних діячів Азії, колишній архієпископ Маніли. У Ватикані очолює важливу місійну структуру, яка займається поширенням віри по всьому світу. Вважається "улюбленцем Франциска" та представником лінії оновлення Церкви. Тагле — символ глобального Заходу й Півдня, можливий перший Папа з Азії. Публічно висловлював підтримку Україні у 2022–2023 роках, закликаючи молитися за мир і допомагати біженцям.

​Пітер Кодво Аппія Терксон — перший ганець, який став кардиналом (у 2003 році), Терксон є символом зростаючого впливу Африки в Католицькій Церкві. Він очолював архієпархію Кейп-Косту (1992–2009), а згодом — Папську раду справедливості і миру. У 2017 році став першим префектом новоствореної Дикастерії з інтегрального розвитку людини, яка об'єднує соціальне вчення Церкви, екологію та права мігрантів. У 2022 році призначений канцлером Папських академій наук і соціальних наук.​

Терксон відомий як поміркований консерватор: підтримує традиційне вчення Церкви, але відкритий до діалогу. У 2013 році викликав суперечки, пов'язавши сексуальні скандали в Церкві з гомосексуальністю, але пізніше пом'якшив позицію, закликавши до освіти та розуміння.

Фрідолін Амбонго Бесунгу — один із найбільш обговорюваних кандидатів на пост Папи Римського.

У 2004 році був призначений єпископом Бокунгу-Ікелла, а з 2018 року очолює архієпархію Кіншаси. Він єдиний африканець у складі Ради кардиналів, яку створив Папа Франциск у 2013 році для реформування Ватикану. У 2019 році був призначений кардиналом.​

Бесунгу Амбонго неодноразово критикував корупцію, експлуатацію природних ресурсів та порушення прав людини в Конго. У 2018 році назвав президентські вибори "фарсом" і закликав до прозорості. Він також виступав проти західних ідеологій, зокрема щодо ЛГБТ-прав, і підтримував традиційне вчення Церкви щодо целібату та одностатевих союзів.​

Якщо він стане Папою, буде першим африканцем на цьому посту за понад 1500 років.

Маттео Дзуппі — італійський кардинал, відомий своєю діяльністю в миротворчості. Папа Франциск доручив йому важливу місію — сприяти мирному врегулюванню війни в Україні. У 2023 році Дзуппі відвідав Київ, Москву, Вашингтон і Пекін, працюючи над гуманітарними питаннями, зокрема поверненням викрадених українських дітей та обміном полоненими. ​

Його кандидатура на пост Папи Римського розглядається як можливий варіант, оскільки він поділяє пастирську та соціальну орієнтацію Папи Франциска, зокрема увагу до бідних, мігрантів і миротворчості. Однак його обрання може бути ускладнене через відсутність досвіду в управлінні Ватиканом. ​

Дзуппі також активно підтримує Україну. Під час своїх мирних місій він неодноразово висловлював солідарність з українським народом, закликаючи до миру та справедливості. Його діяльність відображає прагнення Ватикану бути активним учасником у пошуках мирного вирішення конфліктів.

Карлос Агьяр Ретес — мексиканський кардинал, архієпископ Мехіко з 2017 року.

Ретес активно працює в мексиканській та латинськоамериканській церковній спільноті. Він був президентом Мексиканської єпископської конференції (2006–2012) та Латинськоамериканської єпископської конференції (CELAM) (2011–2015). Він також допомагав розробити місійну декларацію CELAM, ухвалену на конференції в Апаресиді в 2007 році.

Мексиканський кардинал висловлював критику в бік жорсткої імміграційної політики Дональда Трампа.

Карлос Ретес є прихильником реформ Папи Франциска, зокрема синодальності та більшої участі мирян у церковному житті. Однак його кандидатура на пост Папи Римського вважається малоймовірною через глобальний консервативний поворот і прагнення до повернення до більш традиційного європейського лідерства в Церкві.

Жан-Клод Оллеріш — призначений архієпископом Люксембурга у 2011 році Папою Бенедиктом XVI. Він є восьмим єпископом і третім архієпископом Люксембурга.

У жовтня 2019 року Папа Франциск підвищив його в сан кардинала-пресвітера Сан-Джованні-Крісостомо-аль-Монте-Сакро-Альто. Він став першим кардиналом з Люксембургу.

Оллеріш відомий своєю підтримкою синодальності, більшою участю мирян у церковному житті та відкритістю до реформ. Він висловлював підтримку висвяченню жінок на священників, зазначаючи, що хоча Папа Франциск не хоче цього, він є прихильником надання жінкам більшої пастирської відповідальності. Також він вважає, що вчення Церкви про гомосексуальні стосунки є неправильним, оскільки соціологічно-наукова основа цього вчення більше не є правильною.

Після смерті Папи Франциска Оллеріш був названий одним із можливих кандидатів на пост глави Католицької Церкви. Його кандидатура розглядається як прогресивна, з акцентом на синодальність і відкритість до реформ. Однак його обрання може бути ускладнене через відсутність досвіду в управлінні Ватиканом. ​

Анджело Де Донатіс — італійський кардинал, який займає посаду пенітенціарія Великого Апостольської пенітенціарії. Навчався у Папському Римському семінарії та здобув ліценціат з моральної теології. Священик з 1980 року, єпископ з 2015 року. У 2017 році став Вікарієм Риму та архієпископом титулярним, а у 2018 році був створений кардиналом. Де Донатіс активно працював у формуванні духовенства, зокрема, проповідував під час Великопосних духовних вправ для Римської курії. Він також був адміністратором апостольським Апостольського екзархату для українців в Італії, що дозволило йому тісно співпрацювати з українською громадою. Його кар'єра в Церкві відзначена акцентом на покаянні, милосерді та духовному відновленні.

Раймонд Лео Берк — американський кардинал, відомий своїми консервативними поглядами. Він обіймав посаду архієпископа Сент-Луїса та префекта Верховного трибуналу Апостольської Сигнатури. Берк активно критикує реформи Папи Франциска, зокрема щодо абортів, ЛГБТ+ прав і розлучень. У 2016 році він направив "dubia" (це офіційне запитання, яке кардинали або єпископи направляють Папі Римському для прояснення певних питань, що виникають у контексті церковної доктрини або практики — ред.) до Папи Франциска, вимагаючи чіткої позиції з цих питань. Його погляди зокрема на гендерну теорію, яку він вважає несумісною з католицьким вченням, викликали багато суперечок. Однак під час його служіння в Сент-Луїсі виникли звинувачення у недостатньому реагуванні на випадки сексуальних домагань серед священиків. Ці факти можуть обмежити його шанси на обрання Папою, незважаючи на його вплив серед консервативних католиків.

Обрання нового Папи: яким має бути ідеальний кандидат

Релігієзнавець Анатолій Бабинський вважає, що важно передбачити хто саме стане наступним Папою, оскільки конклав – це завжди непередбачуваний процес.

"Наразі відбуваються генеральні конгрегації кардиналів, які не менш важливі, ніж сам конклав. Він, ймовірно, пройде швидко, і вже зараз можна прогнозувати, що новий Папа буде здатний забезпечити стабільність. Кардинали обговорюють глобальні та локальні проблеми, з якими зіткнеться новий Папа, і за цього визначають кандидатуру", — розповідає Фокусу Бабинський.

За словами релігієзнавеца, на порядку денному є бажання обрати особу, яка поєднує сильні адміністративні якості з умінням комунікувати з величезною структурою Церкви, що налічує понад мільярд вірян. Водночас цей Папа повинен враховувати різні політичні та економічні контексти, адже у світі існують країни першого і третього світу, що мають свої суперечності, і це все відображається на церковних справах.

"Вибір нового Папи стане великою відповідальністю. Кардинали мають знайти людину, яка буде не тільки чудовим адміністратором і менеджером, але й лідером, здатним поєднувати харизму та реформи. У конклаві дуже важливо прийняти рішення швидко, тому що кризові моменти, з якими стикнулася Церква, вимагають негайних рішень. Тому процес обрання, хоча й не передбачуваний, може бути відносно швидким", — каже експерт.