Миротворець Ердоган: навіщо Трампу знадобився помічник для мирних перемовин по Україні

У понеділок, 5 травня президенти США та Туреччини Дональд Трамп та Реджеп Тайїп Ердоган під час телефонної розмови обговорили російсько-українську війну.  За підсумками розмови очільник Білого дому висловив намір разом із турецьким колегою працювати над досягненням миру. «Я з нетерпінням чекаю на можливість попрацювати з президентом Ердоганом над тим, щоб покласти край безглуздій, але смертоносній війні між Росією та Україною — прямо зараз!» — написав Трамп у соцмережі Truth Social. Назвавши діалог з Ердоганом «дуже добрим та продуктивним», він анонсував візит турецького лідера до Вашингтону і повідомив, що пан Ердоган запросив його до Туреччини.

Зазначимо, що наприкінці квітня Ердоган заявив, що підтримує з Трампом «телефонну дипломатію» і за першої ж нагоди проведе з ним зустріч. «Ми — два лідери, які вірять, що зможуть подолати питання, які в різних колах розглядаються як ризики, за допомогою діалогу та дипломатії», — зазначав президент Туреччини. Він також висловлював сподівання, що ініційоване Росією травневе перемир’я може призвести до постійного припинення вогню.

Показово, що якраз після телефонної розмови з Ердоганом, Трамп, спілкуючись з журналістами у Білому домі, наголосив на значущості анонсованого Кремлем триденного перемир’я 8- 11 травня: «Президент Путін оголосив триденне припинення вогню, що може здатися не таким вже й великим, але насправді це багато, якби ви знали, з чого ми починали».

Якому принципу і чому не зраджує Ердоган

Президент США, зважаючи на його гіперактивність на міжнародній арені, будь-якої миті може заявляти про залучення до процесу мирного врегулювання якої завгодно держави, вважає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Зокрема, у розмові з Фокусом експерт констатував: «Особисто мені було б цікаво, якби Трамп заявив не просто про Туреччину — посередника в російсько-українській війні, а згадав би при цьому війну в Газі і удари Ізраїлю по Сирії. Ось це був би поворот! Втім, Трамп сказав, як сказав, але ми знаємо, що Анкара виступала і виступає нашим партнером у сфері військово-технічного співробітництва і надає нам зброю, тоді як посередник по ідеї має бути, скажімо так, нейтральним. Поряд з тим, ми розуміємо, що Туреччина в першу чергу спирається на принцип «money first» (гроші передусім – Фокус) і тому вона, буде виходити саме з цього аспекту і ні з якого іншого. Тобто, якщо Анкарі буде вигідна співпраця з Україною, вона йтиме на неї. Якщо ж Анкарі вигідним буде співробітництво з Москвою, за нею не заіржавіє».

Важливо Від Москви до Вашингтона: три причини розвороту Ердогана. Якими будуть контакти США та Туреччини

Підкресливши, що інтереси Туреччини є більш чутливими на Близькому Сході, Ігор Семиволос додав: «Що стосується нашої війни, то, приміром, та ж зернова угода давала немалий зиск туркам, тому в цьому напрямку вони готові бути й надалі більш активними. Але питання полягає в тому, що нам дає турецька активність. В принципі, ми можемо казати, що так, Туреччина важлива, оскільки посилення РФ у Чорному морі створює стратегічну небезпеку для Анкари і тут Ердоган не буде сидіти, склавши руки. Крім того, можемо від щирого серця подякувати Туреччині, що вона чітко і однозначно називає Крим частиною України. Ця позиція Туреччини, як і економічна співпраця з нею для нас дійсно важлива. Вкрай важливими також є політичні консультації з Анкарою в рамках НАТО, ЄС та інших структур.  Тому з цих інтересів маємо виходити, а не з бажання Туреччини, можливо, зняти геополітичні «вершки» у торгах з американцями».

Оскільки росіяни активно говорять з американцями і не можуть їм сказати прямого «Ні», підсумовує Ігор Семиволос, то наразі саме Білий дім був і залишається ключовим посередником в процесі мирного врегулювання.

Чи справді у Трампа і Ердогана збігаються інтереси в мирному врегулюванні

В той же час кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський, коментуючи Фокусу заяву Трампа щодо участі Анкари у мирному процесі, зазначив: «Після телефонної розмови з Ердоганом Трамп висловив переконання, що зусилля турецького президента можуть допомогти покласти край «безглуздій смертоносній війні». Можливо, ця війна безглузда для Росії, але не для України, яка бореться за свою незалежність, збереження суверенітету та не втрату свободи. Що ж стосується пана Ердогана, то він і так вже надає можливості для комунікацій. Нагадаю, що зовсім нещодавно у Стамбулі відбулося одразу кілька раундів перемовин між американської та російською сторонами. Здебільшого вони піднімали питання щодо дипломатичної співпраці між Вашингтоном та Москвою, але тема російсько-української війни так чи інакше також лунала».

Зауваживши, що Реджеп Тайїп Ердоган систематично заявляє про бажання Туреччини відіграти посередницьку роль в процесі мирного врегулювання, аналітик резюмував: «Не слід забувати, що Ердоган має достатньо тісні зв’язки з Путіним, а для російського капіталу на території Туреччини створюються різноманітні вигідні можливості в туристичній галузі, а також інвестицій в інфраструктуру. Крім того, «Росатом» реалізовує проект будівництва атомної електростанції у Туреччині. Тобто, точок дотику між Анкарою та Москвою є більш аніж достатньо».

Особливу увагу експерт звертає на те, що Туреччина не є країною-підписанткою Римського статуту, а відтак не сприймає рішення Міжнародного кримінального суду (МКС), що створює можливість для Путіна безперешкодно відвідувати цю країну. Аналітик не виключає, що Туреччина може стати місцем зустрічі Трампа з Путіним. Наразі ж Трамп, попри заяви його оточення про вихід з мирного процесу, усіляко демонструє, що він все ще у грі, констатує Станіслав Желіховський, наголошуючи при цьому, що Туреччина може розглядатися Білим домом у якості одного з потенційних майданчиків для подальших мирних перемовин щодо російсько-української війни.

У Трампа і Ердогана, акцентує експерт, є взаємовигода від участі в мирному процесі у внутрішньополітичному контексті: якщо президент США намагається продемонструвати американцям, що він є сильним лідером, здатним, на відміну від попередника Байдена покласти край російсько-українській війні, то Ердогану після масових протестів у Туреччині важливо продемонструвати свою вагу і вплив на геополітичні процеси. Таким чином, наголошує Станіслав Желіховський, інтереси президентів США і Туреччини тут збігаються, що дійсно може надати певного імпульсу процесу мирного врегулювання.