"Вони все ще мріють захопити Одесу?": чому місто стало мішенню агресії

- Чому вони обстрілюють Одесу?

- Тому що перед тим, як захопити територію, вони спочатку перетворюють її на неживий місячний ландшафт.

– Вони все ще мріють захопити Одесу?

– У квітні 2014 року беззмінний лідер РФ заявив претензії на вісім українських областей. Немає жодної причини вважати, що він змінив свої плани.

- Але ж у цій війні гинуть росіяни?

– У грудні 2021 року президент РФ озвучив претензії на контроль над Європою у межах 1997 року. Росіяни вже мертві у війні з НАТО за ці кордони.

- Хіба НАТО не сильніше?

- Дивлячись у чому. У 2015 році російський полковник дав інтерв’ю про концепцію терористичної війни. Тисяча бойовиків дешевші за одну крилату ракету. Але вони можуть завдати набагато більшої шкоди, ніж крилата ракета. НАТО не вистачить ракет, щоб знищити всіх мобілізованих Кремлем бойовиків.

- У сенсі мобілізованих?

– Після окупації території Кремль проводить "денацифікацію". За допомогою терору та бойової пропаганди змінює ідентичність населення. У новій ідентичності окупація — це "звільнення", агресор — "захисник", а в жертвах і руйнуваннях винні "вороги", що перебувають на "ще не звільненій" території. Після Кремль мобілізує "денацифікованих" мстити "ворогам" за смерть їхніх близьких.

- І немає можливості відмовитись?

– Є, якщо готовий платити ціну. Кремль знищує незгодних на окупованій території. Безсудні розстріли, ями, підвали, тортури. У тих, хто залишився, невеликий вибір. Або ти погоджуєшся на колаборацію, або сідаєш на підвал.

- Жах.

– Кремль так діяв у всіх війнах. В Афганістані, Анголі, В’єтнамі, Кореї, Китаї так набирали бойовиків у зоні радянського контролю. У сучасній Росії так набирають мобрезерв в окупованих нацреспубліках. Просто ми цього не помічаємо, допоки війна нас безпосередньо не торкнеться.

- А опція "не воювати" у Москві існує?

- У російському ФЗ "Про ветеранів" є два короткі періоди, коли Кремль не вів жодної війни. Перший – після смерті Сталіна. Другий – під час дефолту 1998 року. Решта часу — від однієї, до семи воєн одночасно.

– А нам казали, що ми за мир.

- І зараз росіянам говорять, що вони за мир. Не нападають, а "захищаються". Не руйнують, а "звільняють". Не окупують, а "повертають своє". Якщо вони не "захищатимуться", то солдати НАТО нашлюють на них "бойових комарів", захоплять їхні надра, поміняють їм підлогу і заборонять літери "М/Ж" у туалетах.

- Судячи зі швидкості просування російських військ, не всі росіяни в це вірять.

- Не всі, хто вірить, згодні у цьому брати участь. А Кремль після досвіду 2022 року поки що не вдається до примусової мобілізації росіян.

- Поки що?

- Немає жодної причини вважати, що Кремль не продовжить примусової мобілізації росіян, коли настане час.

- Час ще не настав?

- Згідно з доктриною ГШ РФ, конвенційний конфлікт — лише один з етапів гібридної війни. Конвенційна агресія проти України розпочалася 2014 року. Але фотографії підготовки бойовиків із прапорами майбутніх "народних республік" з’явилися наприкінці нульових.

Інформаційні наративи майбутньої війни відзначалися у дослідженні КНУ з 2001 року. Не пізніше 2004 року спостерігалося відкрите втручання Кремля в українські вибори з московськими політтехнологами, грошима, пропагандою та "каруселями".

2008 року, після війни з Грузією, у Криму з’явилася "Російська єдність", а в Одесі партія "Батьківщина". Усе це частина гібридної війни, що передує конвенційної агресії. Все це ми спостерігаємо зараз у Європі. І, можливо, час для конвенційного нападу ще не настав.

- Вибори в Румунії – частина підготовки?

- Не лише у Румунії. Це має бути очевидним з історії кремлівських воєн.

- Європейцям це очевидно?

- Нам було очевидно, що втручання у вибори 2004 року – це підготовка до агресії 2014 року, а агресія 2014 року – це пролог до масштабної війни 2022 року?

- Добре, припустимо, Кремлю начхати на життя росіян. І "звільняються" там готові пустити у витрату. Але НАТО має ракети, здатні вдарити по Кремлю!

- На самому початку агресії 2022 року російські війська збили румунський військовий літак у Чорному морі. Потім збили вертоліт із групою евакуації. Ракети не полетіли.

До цього і після цього кремлівські спецслужби здійснювали диверсії та теракти у країнах НАТО. Застосовували бойові отрути, підривали військові склади, ушкоджували підводні кабелі. Нічого не сталося.

- політичні імпотенти. Ізраїль би не промовчав.

- Кремль із середини минулого століття веде проти Ізраїлю терористичну війну. Навчав терористів у Перевальному та на курсах КДБ у Балашихі. Готував лідерів терористів у московських вишах. Озброював і навчав армії противників Ізраїлю. Посилав "їх тамнетів".

У жовтні 2023 року кремлівські проксі здійснили терористичний напад на Ізраїль. Напередодні над регіоном повісили російський розвідувальний супутник, а з Бейрута почало мовлення радіо Sputnik арабською мовою.

Лідери терористів їздять за інструкціями в Москву. Ізраїль під час військової операції знаходить на складах терористів сучасну російську зброю.

- Безрадісна картина виходить. Але повернемось до Одеси. Чи є якийсь спосіб, щоб нас менше обстрілювали? Може вони вирішать зберегти центр міста як частину історичної спадщини?

- У Пальмірі вони обстрілювали історичну спадщину, яка на кілька тисячоліть старша.

- Але хоч якісь цінності мають?

– Є. Виходячи з цих цінностей, вони намагаються повернути контроль у межах впливу СРСР та Російської імперії. В Угорщині, Словаччині, Румунії та інших країнах намітилися успіхи. У Болгарії ведеться робота. У колишній Югославії видно потенціал. А Одеса перебуває у них на заваді.

– Скільки у нас часу?

- До смерті диктатора чи економічного дефолту Кремль не відмовиться від своїх планів. Конвенційне перемир’я можливе, але не закінчення гібридної війни.

Зупинити конвенційну агресію може конвенційний опір. Перешкоджати гібридним планам здатний прихід розуміння цих планів у наших головах.

А до розуміння та опору, всі вироблені в Росії дрони, ракети та снаряди будуть випущені за нами. Жодних моральних обмежень тут немає. Все, що важче за повітря, може впасти по нас, сирійцям, європейцям…

З погляду мешканців Кремля, у них все гаразд. Особиста влада диктатора зміцнюється, кількість чорної ікри на столі незмінна. Територія зростає, народ не бунтує. Який їм сенс припиняти війну?

Джерело — пост Юрія Христезена у Facebook