Пов’язав сучасних українців із величною історією їхнього народу: Україна тужить за Валерієм Шевчуком

Помер видатний український письменник-шістедесятник, літературознавець і перекладач Валерій Шевчук. Йому було 85 років. Про це повідомила його донька Мирослава Андрущенко у Facebook.

Він був одним із останніх представників покоління шістдесятників — інтелектуалів, які змінили обличчя української культури у складні часи тоталітаризму. Свого часу він оновив українську культуру, відмовляючись від ідеологічних кліше радянського часу, за що в 1970-х роках був фактично усунутий з літературного процесу на десять років.

Ким був Валерій Шевчук

Валерія Шевчука називають майстром психологічної та готичної прози. Він є автором численних історичних романів, новел і повістей, серед яких особливо відомі роман-трилогія "Три листки за вікном", за яку він у 1987 році отримав Шевченківську премію, а також роман "Дім на горі". Загалом його творчий доробок включає близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, а також переклади творів давньоукраїнської літератури сучасною українською мовою, а його твори перекладено 22 мовами світу. Уже на початку 1960-х років він почав друкувалися в провідних українських виданнях, таких як "Літературна Україна" та "Вітчизна", хоча вони не відповідали радянським соцреалістичним канонам, що призводило до певних утисків з боку влади.

Слова сучасників

Відомі сучасники та колеги глибоко шанують Валерія Шевчука як унікальну постать української культури та літератури. Письменник Василь Шкляр назвав його "україноцентричною Академією", підкреслюючи виняткові знання і неймовірну працездатність Шевчука, яка була прикладом для багатьох і яку ще довго доведеться осягати новим поколінням. Він наголосив, що Валерій Шевчук не просто створював твори, а був живою інституцією, яка втілювала глибоке розуміння української мови, культури та історії.

Журналіст Віталій Портников зазначив, що Шевчук був людиною, яка змогла заглянути в найглибші прірви людської душі і не відвести погляд, демонструючи виняткову мужність і глибину мислення. Він вважав літературу Шевчука прикладом зрілої цивілізації, здатної осмислювати себе і світ без страху, що є великим уроком для сучасного суспільства. Творчість Шевчука, за словами Портникова, не просто література, а філософський діалог із самим собою і світом, який допомагає читачеві пізнати себе і свою національну ідентичність.

Петро Порошенко підкреслив, що проза Валерія Шевчука стала "ниточкою", що пов’язала сучасних українців із величною історією їхнього народу. Його твори — це спадок великого майстра, який відкриває нові грані української мови і культури, допомагаючи глибше зрозуміти корені нації та її духовний світ. Порошенко відзначив, що Шевчук залишив по собі не лише літературну спадщину, а й місію — зберегти пам’ять про історію та культуру, що є фундаментом для майбутнього України.

Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови, зазначив, що душа великого Маестро відлетіла у вирій, залишивши по собі неперевершену спадщину. Його наукові праці, зокрема "Муза роксоланська", "Мудрість передвічна" та "Гімни і трени", а також сотні статей і антологій, є вершиною барокової літератури XVI–XVIII століть.

Митрополит Димитрій Рудюк висловив свої співчуття з приводу смерті Валерія Шевчука, назвавши його видатним українським письменником, літературознавцем та істориком, дослідником давньої барокової української літератури. Він згадав про його історичні праці з козацької доби, переклади літописів, діаріушів, поезії з часів українського національно-культурного відродження кінця XVI-XVIII століть, а також житія святих Дмитра Туптала та полемічні твори.