Релігієзнавиця Людмила Філіпович: Ні Трамп, ні Путін не отримають «свого» Папу Римського

7 травня у Сікстинській капелі Ватикану відбудуться вибори нового Папи Римського. І їх результат стане дуже вагомим не лише для католиків, але й для всього іншого світу. Хоча б тому, що до Римо-католицької церкви відносять себе 1 мільярд 300 людей на землі.

Крім цього, Ватикан продовжує залишатися впливовою фігурою на геополітичній карті світу, а ватиканська дипломатія до сих пір вважається взірцем побудови міжнародних відносин та конструкцій.

Про те, чого слід очікувати від Конклаву кардиналів, який обере нового Папу Римського, чому Трамп і Макрон лобіюють своїх кандидатів і як це вплине на Україну, Коротко про розповіла релігієзнавиця Людмила Філіпович.

Світові лідери хочуть поставити кожний свого Папу

- Пані Людмило, як гадаєте, цього разу Папу виберуть з першого разу чи процес може затягнутися?

- Я не думаю, що Папа стане відомим з першого разу. Хотілося б, щоб довго це не тривало, як колись у XVI столітті, коли вибори тривали чи не три роки. Просто фігура попереднього Папи Франциска І була контроверсійна, і його вибрали зразу. А зараз, навіть незважаючи на те, що серед кардиналів переважна більшість тих, яких поставив сам Франциск (із 133-х - 108), вибори не будуть легкими.

Попередній Папа Франциск був взагалі позасистемний. Те, що він казав і те, що він робив, дуже часто не збігалося із колективним голосом Церкви. Тому, я думаю, найімовірніше, буде спроба знайти якусь посередньо збалансовану фігуру, яка б в складний час для Католицької церкви і для всього світу відповідала не лише очікуванням ліберального крила, представником якого був Папа, а і врахувала б ті виклики, про що неодноразово казали церковні консерватори.

Зокрема це стосується традиційних цінностей - проблеми сім'ї, біженців, мігрантів. Тобто консерватори, які дуже схожі на президента США Дональда Трампа в своїх рішеннях і в своїх настроях, мають великий вплив у Ватикані. Водночас покійний Папа Франциск завжди був прихильником лояльного ставлення до всіх – і до ЛГБТ, і всіх підряд. Зараз є з десяток кандидатів, кого можуть обрати, і серед них є як консерватори, так і ліберали.

- Наскільки поточна геополітика в світі впливає на вибори Папи?

- Зрозуміло, що кожен зі світових християнських лідерів хоче отримати Папу, який буде лобіювати його інтереси. І це не лише Трамп, там є проросійські сили, там є люди, які б хотіли, щоб була представлена в особі Папи не лише традиційно Європа, а Азія та Африка. Можливо, це буде темношкірий Папа – кардинал з Африки Пітер Кодво Аппіа Тарксон. Після цього стане зрозуміло, Католицька церква взагалі готова і далі розкриватися світові чи вона все-таки захоче сховатися як равлик і продовжувати існувати в обмеженому режимі.

- Трамп - протестант, як він може впливати на вибори Папи Римського?

- Та він же заявив, що і сам хоче бути Папою. Це людина, яка не піддається ні аналізу, ні передбаченням, і тут неможливо сказати, хто він - протестант чи християнин взагалі. Те, що він робить і говорить, взагалі виходить за межі класичних християнських цінностей. Він такий же, як і Путін, який може себе вважати православним, а на ділі бути просто антихристиянином і вбивати таких же православних християн-українців.

 Католицька  церква впливає на політику всього світу

- Однак Трамп начебто лобіює свого кандидата на пост Папи – кардинала Нью-Йорка Тімоті Долана. Щоб той підтримував всі його ініціативи по захисту традиційних цінностей?

- Навряд Католицька церква захоче мати ще одного «міського божевільного», який буде співати під дудку Трампа і Маска. Вона не може собі дозволити стати настільки залежною від нестабільного політика.

- Пишуть, що і президент Франції Макрон також лобіює свого Папу. Чому це так важливо для Трампа і Макрона?

- Тому що Ватикан є суб'єктом політичних відносин за своїм статусом, тобто це фігура, яка впливає на політику, і за ним стоїть мільярд триста мільйонів віруючих, які завжди прислуховуються до Риму. І їх навіть більше, ніж мусульман у світі.

Ватикан вже давно існує на цьому міжнародному полі, і там налагоджені прекрасні відносини з іншими країнами, у нього є своя дипломатична та фінансова  інфраструктура в кожній країні, де сповідують католицизм. І вони постійно співпрацюють, а ватиканська дипломатія давно вже вважається найвищим рівнем дипломатії у світі. Тому тут нема чому дивуватися, якщо згадати, який вплив мав Папа Іван Павло ІІ в кінці ХХ століття. Багато хто вважає, що саме він зруйнував «імперію зла» - Радянський Союз.

- Але зараз Ватикан також залишається впливовим гравцем у світі?

- Так, він дуже впливовий. Крім всього іншого, це ще й фінансова імперія, куди стікалися гроші з усього світу. Повірте мені, у Ватикані дуже вправні фінансисти, і вони знають, куди вкладати гроші, в якій валюті їх тримати. Не виключено, що Католицька церква - це один із найбагатших фінансових  інвесторів у всьому.

- Тобто монахи стали фінансистами?

- Я не можу сказати, хто там у них зараз відає фінансовими справами, але це дуже впливові люди. І так, це монахи, бо в управлінні власне світських людей там майже немає, це теократична держава, і вона вимагає, щоб і робітники, і службовці, і чиновники теж були представниками цієї Церкви.

Ватикану зараз потрібен прагматичний Папа

- Чи є загроза того, що новим Папою стане прихований прихильник Росії?

- Звісно, що така загроза завжди існує. Але це буде не стільки прихована прихильність до Москви, скільки нерозбірливість або небажання взагалі вникнути в специфіку саме політичного життя світу. Як покійний Папа Франциск І, який був абсолютно далекий від усіх цих політичних викликів, він їх не розумів. У нього в голові була лише картина Царства Божого, де всі любили один одного, де панував мир. Він був дуже далекий від реалій сучасного світу.

Тепер же Католицькій церкві не потрібен Папа - ідеаліст, романтик. Прийде більш прагматична фігура, яка розуміє, що треба «зшивати» світ, ту ж саму Католицьку церкву, де є купа проблем між консерваторами та лібералами. Я вважаю, що сьогодні для Церкви просто молитовника, як, наприклад, митрополита Онуфрія в УПЦ, замало, голова Церкви має бути трибуном, політиком.

- На чому ґрунтується давня симпатія Пап до Москви, адже вони релігійні опоненти? Ба більше, православні і католики вважають один одного схизматиками (розкольниками) та єретиками.

- Виключно на Євангельській цінності, щоби всі були єдиними. Спочилий Папа Франциск був екуменістом і вважав, що колись обов'язково католицизм має об'єднатися з православ’ям. Саме тому він зустрічався з російським патріархом Кирилом на Кубі в Гавані в 2016 році.

По цій же причині він не хотів ніколи приїжджати в Україну, так як вважав її канонічною територією Російської православної церкви. Щоб не дратувати московське православ'я. Він не розумів, що за московським православ'ям стоять не стыльки віруючі, як солдати Путіна, що тут уже не до розшаркування, а потрібно силою протистояти силі.

Я вважаю, що зараз має з'явитися якесь абсолютно новітнє загальнохристиянське богослів'я, яке би пояснило оці колосальні зміни, що відбулися за дві тисячі років. Потрібно виступати не просто проти війни, а за справедливу війну, не просто за мир, а за справедливий мир. Сучасним людям потрібно пояснювати, контекстуалізувати те, що сказав Ісус Христос дві тисячі років тому назад.

Новий Папа може бути більш прихильним до України

- Чи є зараз у верхівці Католицької церкви симпатики Україні, представники яких могли б стати новим Папою?

- Ну звичайно, там завжди були люди, які мають критичний розум, які отримують інформацію не лише тільки від Ватиканського радіо, а й мають свою інсайдерську інформацію. Дуже позитивно працює наш посол України в Ватикані Андрій Юраш. І напряму там зараз ніхто не просуває і не займається промоушеном Росії, але російські інтереси там присутні. Офіційно Ватикан  не афішує своїх контактів з Києвом, щоб не дратувати Росію, але кардинал – держсекретар Ватикану Пєтро Паролін - приїжджав у Київ. 

- До речі, його називають головним претендентом на місце нового Папи. Чи означає це, що він буде продовжувати угодницьку позицію свого попередника Франциска стосовно Росії?

- Я думаю, що ні. Паролін - це все ж таки людина системи у ватиканській ієрархії, він тривалий час обіймав різноманітні державні пости. Папа Франциск був позасистемний і часто робив не те, на що йому вказували в римській Курії, він  жив своїм баченням і часто не слухав, що йому рекомендували і говорили.

А Паролін - людина системи, де ти висловлюєш не свої персональні ідеї, а думки групи, всієї церковної спільноти. Крім Пароліна, там ще є кардинал  Клаудіо Гуджироті, який має колосальний дипломатичний і управлінський досвід. Одним словом, дурнів серед кардиналів немає.