Суперфуд з вітаміном С: щавель смакує у борщі, рятує від авітамінозу і заміняє спрей для горла

Зелень, яка асоціюється з весною. А ще – важливий і незамінний інгредієнт освіжаючого борщу. Не петрушка з молодою кропивою, а саме щавель додає зеленому борщику кислуватий смак. І чимало вітамінів на додачу. Про те, за що щавель цінували у середньовічній Європі, як виростити його на власній грядці, а також про користь рослини для людського організму і протипоказання - читайте у матеріалі Коротко про.

Ефективні ліки проти цинги

На луках, узліссях, в ярах, поблизу річок, навіть на пустирях – росте усюди! Непримхливий щавель швидко адаптується до будь-яких умов. Можливо, тому цю рослину вирощували з давніх-давен. І цінували за вітамінний склад. Наприклад, в Стародавньому Римі та Греції щавель був ефективним лікарським засобом. А у середньовічній Європі набув популярності як потужні ліки проти цинги завдяки високому вмісту вітаміну C.

Сьогодні щавель (інша назва – квасок, кислиця) росте майже на всіх континентах. Існує близько 200 його сортів. Соковите, кислувате на смак листя щавлю використовують у медицині, але найчастіше – у кулінарії, додаючи до салатів, супів, пирогів.

Маєте таку-сяку грядку, де не хочуть рости огірки з помідорами? Посійте щавель. Це одна з найбільш невибагливих городніх культур, яка ідеально підходить навіть для городників-початківців.

- Висівати щавель можна як навесні, так і восени, - розповів Коротко про фермер зі Львівщини Павло Скочиляс. - Насіння проростає при температурі +5°C, тому рослина починає рости дуже рано навесні і продовжує вегетацію аж до пізньої осені. Молоденьке листя щавлю можна збирати вже через 2-3 тижні після посіву. Листочки зрізають ножицями або ножем, залишаючи черешки висотою 2-3 см. А взагалі щавель можна збирати впродовж усього літа.

Єдине, за чим треба слідкувати – це достатній полив. А все тому, що вологість ґрунту напряму впливає на соковитість і ніжність листя. Час від часу кущики щавлю можна підживлювати органічним добривом (компостом чи перегноєм). А можна обійтися і без цього. Городники кажуть, що при правильному догляді щавель можна вирощувати на одному місці до 4–5 років.

Природний антисептик

Щавель часто називають «зеленою аптекою». І цілком заслужено. Список вітамінів і мікроелементів, що містяться в його листі, вражає:

вітамін C,
вітамін A (бета-каротин),
вітаміни групи B,
вітамін K,
калій,
кальцій,
магній,
залізо,
фосфор.

Такий набір робить щавель надзвичайно корисним для людей різного віку, особливо в період весняного авітамінозу.

Тарілка щавлевого борщу на обід забезпечить добову норму вітаміну С. А ще:

покращить травлення, тому що завдяки органічним кислотам (щавлевої, яблучної, лимонної) стимулюється секреція шлункового соку,
«працюватиме» над очищенням організму: щавель має легкий сечогінний ефект і сприяє виведенню токсинів,
покращить стану шкіри: антиоксиданти та вітаміни групи B позитивно впливають на тканини,
допоможе знизити рівень холестерину (завдяки клітковині та біологічно активним речовинам).

Крім того, щавель містить природні антисептики, що допомагають при запальних процесах у порожнині рота та горла. Тому при фарингіті, ларингіті чи стоматиті, окрім всіляких спреїв для горла і ротової порожнини, додайте до раціону декілька листків свіжого щавлю. Одразу відчуєте полегшення.

З лікувальною метою застосовують усі частини рослини, але основною сировиною залишається коріння. Висушене щавлеве коріння можна придбати і в аптеці. З цього інгредієнта роблять відвари і настоянки, які допомагають при запаленні слизової оболонки порожнини рота, є хорошим засобом для лікування різних ран, полегшення симптомів при ревматизмі.

Попри всі корисні властивості, щавель треба вживати з обережністю. Рослина містить щавлеву кислоту, яка у великих кількостях накопичується в організмі. І не виводиться, а утворює камені у нирках. Тому людям з порушенням обміну речовин, сечокам’яною хворобою, захворюваннями нирок і шлунково-кишкового тракту (наприклад, гастрит із підвищеною кислотністю) варто обмежити споживання щавлю або взагалі виключити його з раціону.

І ще один нюанс. Щавель не терпить тривалої термічної обробки. По-перше, у листі зникає корисний вітамін С, а по-друге, підвищується концентрація тієї ж щавлевої кислоти. Тому краще додавати щавель до страви наприкінці приготування або вживати сирим у салатах.

Щавель часто називають «зеленою аптекою». Фото: pixabay.com/

Як зберігати щавель?

У холодильнику не довше 5 днів. Попередньо щавель перебрати, промити, легенько просушити паперовим рушником, загорнути у вологу серветку і покласти у пластиковий контейнер.

У морозилці щавель може зберігатися пів року, а то й довше. Листя також треба промити, просушити і для зручності подрібнити. Скласти в пакет і відправити до морозильної камери.

Щавель можна консервувати. З сіллю або в оцтовому маринаді чи без таких додатків. Консервований щавель зберігається рік і довше.

Що приготувати зі щавлю?

Рекомендуємо приготувати холодник.

Освіжаючий борщик смакуватиме у спекотні літні дні.

Інгредієнти (на 4 порції):

вода, 1 л,
щавель свіжий, 100 г,
редиска, 8 шт.,
огірки свіжі, 2 шт.,
цибуля зелена, 50 г,
кріп (зелень), 2-3 гілочки,
яйця курячі, 2 шт.,
сметана, 150 г,
сіль, перець за смаком.

Щавель перебрати, видалити черешки, викласти в миску і ретельно промити в проточній воді. Підготовлене листя обсушити і нарізати як локшину. Воду довести до кипіння, опустити в неї щавель і проварити не більше 3-4 хвилин, після чого остудити.

Нарізати попередньо помиті редиску (кружальцями), огірки (кубиками), цибулю і зелень.

Яйця відварити круто, остудити, нарізати дрібними кубиками.

До добре охолодженого щавлевого відвару додати редис, огірки, зелену цибулю, кріп та яйця. Заправляємо сметаною, солимо і перчимо за смаком, ретельно вимішуємо.