Українські військові отримали нову версію САУ «Богдана»: що про неї відомо

На озброєння 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола надійшла нова версія української самохідної гаубиці «Богдана» з напівавтоматичним заряджанням і броньованою кабіною, що захищає від вогню стрілецької зброї, безпілотників «Ланцет» та осколків артилерії, гарантуючи безпеку екіпажу. Сюжет про це на початку травня опублікував державний телеканал Армія TV. Розповідаємо про особливості та технічні характеристики вдосконаленої САУ «Богдана».

Історія створення САУ 2С22 «Богдана»

Бойові дії на Донбасі у 15.20.2014 роках довели домінуючу роль важкої артилерії. На цьому тлі наявний арсенал радянських 152 мм САУ виявився абсолютно недостатнім. А єдиним джерелом отримання додаткової самохідної артилерії та снарядів стали країни НАТО. Тому Україна не мала іншого виходу, як розробити сучасніші гаубиці під стандартний для НАТО калібр 155 мм.

Робота над українською САУ західного зразка розпочалася у 2015 році. А вже 24 серпня 2018 року перший дослідний зразок колісної 155 мм САУ «Богдана» взяв участь у військовому параді на честь дня Незалежності України. Прототип був побудований на шасі вантажівки Кременчуцького автомобільного заводу КрАЗ-63221 та отримав 155 мм ствол довжиною 52 калібри, розроблений на Краматорському заводі важкого верстатобудування.

Конструктивно творці «Богдани» відійшли від радянської традиції будувати схожі на танки САУ з броньованими баштами. Слідом за французами з їхньою CAESAR вони використали концепцію TMG (Truck Mounted Gun), згідно з якою гармата відкрито монтується на шасі вантажівки підвищеної прохідності. Крім високої мобільності це забезпечує значно нижчу порівняно з гусеничними САУ вартість.

На жаль, прикра суперечка Краматорського заводу та Міноборони з приводу того, хто має купляти за кордоном необхідні для стрільб 155 мм снаряди, зупинила роботи над «Богданою» на два роки. На вогневих випробуваннях у січні 2022 року САУ зробила 450 пострілів та показала дальність 42 км без використання активно-реактивних снарядів.

На початку повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року генштаб наказав знищити єдиний дослідний зразок на базі зберігання в Краматорську, щоб він не дістався ворогу. Проте розібрану САУ вдалося частинами вивезти подалі від лінії фронту та передати ЗСУ.

Вже за декілька місяців «Богдана» наочно довела свою цінність, обстрілюючи російський гарнізон на українському острові Зміїний. Мінімальна відстань від суші до нього складає 37,5 км і максимальна дальність української САУ у 42 км дозволила їй завдати нищівних втрат ворогу.

Після кількох днів безперервних обстрілів загарбники евакуювали свої війська, що убезпечило мореплавство у західній частині Чорного моря та відкрило шлях для підписання «зернової угоди». А у січні 2023 року міністр оборони України Олексій Резінков заявив про виділення фінансування для серійного випуску «Богдани» на КЗВВ.

Україна має намір подвоїти виробництво гаубиць «Богдана»

У квітні 2024 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що на тлі зростаючої невизначеності щодо постачання зброї партнерами ВПК країни вперше випустить 10 САУ «Богдана» протягом місяця. А за рік місячне виробництво української САУ, за словами виробника, сягнуло «20 і більше» машин.

Водночас виконавчий директор Ради оборонної промисловості України Ігор Федірко заявив, що Україна може додатково збільшити виробництво «Богдан» ще у 2-3 рази. Основним вузьким місцем, на його думку, залишаються шасі. Розв’язати це питання має організація випуску артсистем одразу на кількох шасі європейських виробників, серед яких наразі згадується німецький MAN.

Конструктивні особливості САУ «Богдана»

Шасі

За час свого існування «Богдана» встигла змінити чотири автомобільні платформи. За словами директора «Української бронетехніки» Владислава Бельбаса, концепція САУ передбачає можливість встановлення гармати на різні шасі, щоб максимально спростити її випуск.

КрАЗ-63221 («Богдана 1.0») — вантажівка Краматорського автозаводу з колісною формулою 6×6, чотиридверною броньованою кабіною та дизельним двигуном потужністю 380-420 к.с використовувалася на перших зразках «Богдани», але після банкрутства підприємства Міноборони змушене було шукати інші варіанти.

МАЗ-6317 («Богдана 2.0») — декілька білоруських шасі з колісною формулою 6×6 знаходилась на складах підприємства «Українська бронетехніка» ще до початку війни. Тому їхнє використання виглядало доцільним з метою економії, але було одноразовим рішенням і не могло забезпечити стале постачання запасних частин і двигунів. На машинах цієї модифікації були встановлені броньовані кабіни від компанії «Українська бронетехніка».

Tatra 815-7 («Богдана 3.0») — до великої війни Міноборони купляло шасі Tatra T815-7 з колісною формулою 8×8, двигуном 400 к. с. та фірмовою броньованою кабіною для українського РСЗВ «Буревій» та протикорабельних комплексів «Нептун». Коли виготовлення «Буревіїв» зупинилося, залишки використали для «Богдани».

Чотиривісне шасі додало САУ прохідності та дозволило збільшити боєкомплект. Але станом на березень 2025 року випуск цих шасі чеським виробником скорочується. І хоч відгуки військових про «Татри» з броньованою кабіною дуже схвальні, навряд чи надалі вони стануть для «Богдани» основними.

Tatra 158 Phoenix («Богдана 4.0») — у 2024 році з’явилися перші фото САУ «Богдана» на чотиривісному шасі популярного в гірничодобувній промисловості самоскида Tatra 158 Phoenix. Використання двигуна PACCAR MX забезпечує машині потужність до 503 к. с., а максимальний кут нахилу 31 робить її чудовим варіантом для пересіченої місцевості. Вірогідно також, що саме широка доступність цього цивільного шасі посприяла прискоренню випуску «Богдани».

Подібно до варіанту 2.0 модифікація 4.0 оснащена броньованою кабіною з капотом від компанії «Українська бронетехніка». За інформацією виробника вдосконалені українські кабіни продемонстрували стійкість до ураження безпілотниками-камікадзе «Ланцет».

Ствол

САУ «Богдана» використовує стволи Краматорського заводу важкого верстатобудування. Варто відзначити, що фахівці підприємства не лише опанували необхідні для їхнього створення технології металообробки, але використовували самостійно спроєктовані та розроблені верстати.

Додаткові подробиці про надійність і точність стволів української САУ були оприлюднені у квітневому сюжеті німецького видання BILD з одного з українських полігонів. Українські військовослужбовці розповіли, що «Богдани» відзначаються високою навіть порівняно з західними зразками точністю.

Зазначається, що гармата САУ має повільний знос та може здійснювати 7-8 тисяч пострілів без значної втрати точності. Виробник пояснює цю точність особливою геометрією нарізів ствола та наявністю центральної стабілізуючої опори, яка підвищує стабільність гармати.

Система заряджання

Попри те, що в конструкторській документації «Богдани» передбачений автомат заряджання на 6 снарядів, на ранніх зразках САУ навіть не було механічного досилача боєприпасів — він з’явився лише в середині 2023 року. . Це було серйозним недоліком, який змушував бійців вручну підіймати над головою снаряди вагою понад 40 кг.

Питання чи отримає «Богдана» автомат заряджання наразі залишається відкритим. З одного боку, це має пришвидшити стрільбу. З іншого — відсутність складної автоматики робить гаубицю більш придатною для швидкого ремонту в польових умовах. А дублювання електричних і гідравлічних систем дозволяє у разі пошкодження гідравліки виконати необхідні операції вручну.

Система керування вогнем

Точність стрільби «Богдани 4.0» забезпечує автоматична система наведення гармати на базі Siemens SIPLUS, комп’ютеризована система управління вогнем та навігаційна система. Крім цього останнім моделі САУ оснащені українським балістичним радаром 112L4.

Він працює в міліметровому діапазоні та дозволяє вимірювати фактичну швидкість снарядів на виході зі ствола. У разі, коли цей показник відрізняється від стандартних табличних даних, навідник може внести необхідні поправки для підвищення точності.

ТТХ САУ 2С22 «Богдана»