Висушений вікарій: археологи дослідили унікальну мумію XVIII століття з Австрії

Про це пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Команда вчених підтвердила, що останки належали Францу Ксаверу Сідлеру фон Розенеггу, парафіяльному вікарію, який помер у 1746 році. Аналіз показав, що тіло було збережене шляхом введення дерев'яних трісок, гілок, тканин і хлориду цинку через ректальний канал — метод, який раніше не застосовувався до муміфікованих останків.

Доктор Андреас Нерліх з Університету Людвіга-Максиміліана пояснив: «Відмінна збереженість була досягнута завдяки незвичайному типу бальзамування», зазначивши, що матеріали ефективно висушили внутрішню порожнину тіла. Він додав, що таке збереження могло б надихнути місцевих жителів на надприродні вірування, якби труну коли-небудь відкрили.

Ця методика являє собою значний відхід від традиційного бальзамування, яке часто передбачає хірургічне розкриття тіла. Натомість дослідники виявили, що матеріали, такі як ялицева та смерекова тріска, льон, коноплі та льон — всі вони, ймовірно, були легкодоступні в регіоні XVIII століття — були вставлені для поглинання тілесних рідин. Також вчені знайшли сліди хлориду цинку, відомого своїми сушильними властивостями.

У той час як тулуб залишився добре збереженим, кінцівки та голова мали більш типові ознаки розпаду. Усередині мумії також було знайдено невелику скляну намистину, яку, ймовірно, загубили під час підготовки. Ці знахідки свідчать про те, що цей менш інвазивний метод бальзамування, можливо, був більш поширеним, ніж вважалося раніше, але залишився невизнаним через прогресуючу гниль в інших випадках.

Подальший аналіз підтвердив, що на момент смерті це був чоловік у віці від 35 до 45 років, з дієтою, багатою на зернові, м'ясо і, можливо, прісноводну рибу. Ізотопний аналіз і радіовуглецеве датування збіглися з відомим життям Сідлера, що підкріпило ідентифікацію. Свідчення про туберкульоз і тривалу звичку до куріння додали контексту його останнім рокам життя.

Доктор Нерліх припустив, що тіло могло бути підготовлене для транспортування до сусіднього абатства, хоча його так і не перевезли. Дослідження також виправило попереднє неправильне прочитання рентгенівського знімка 2000 року, на якому скляну намистину було прийнято за капсулу з отрутою, що демонструє цінність сучасних методів візуалізації в таких дослідженнях.

Цей випадок не лише документує рідкісний метод бальзамування, але й демонструє важливість міждисциплінарних підходів у вивченні мумій. Він відкриває двері для переосмислення того, як минулі суспільства ставилися до смерті, здоров'я та духовних практик, пропонуючи чіткіший погляд на те, як культурні та медичні традиції перетиналися у звичаях поховання.

Раніше Фокус писав про те, коли домашні коти вперше потрапили до Америки. Виявилося, що це сталося 400 років тому, проте доля першого пухнастика виявилася сумною.

Також ми писали про наймолодшу країну світу. Їй лише 14 років, проте зовсім скоро може з'явитися нова країна, яка забере цей титул.