Чим і звідки російські загарбники б’ють по українських містах з окупованого Криму: аналіз

Російські загарбники  регулярно завдають ударів по материковій Україні з окупованого Криму. Під час атак застосовуються балістичні ракети, а також ударні безпілотники. У виданні Крим.Реалії розбиралися, хто і звідки стріляє.

«Шахеди»

Ударні безпілотники з окупованого Криму Росія запускає майже щодня. Так, наприклад, за даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 2 травня російські військові атакували ударними БПЛА та безпілотниками-імітаторами інших типів з мису Чауда в Криму.

Для атак застосовуються дрони-камікадзе іранського виробництва Shahed-131 і Shahed-136, а також аналоги «Герань-1» і «Герань-2», які збирають у Росії. Дальність польоту складає 900-1000 кілометрів, маса бойової частини – до 50 кг.

Вперше Shahed-131 був застосований хуситами, які використовували їх для атаки на об’єкти в Саудівській Аравії. Росія почала застосовувати ці дрони в жовтні 2022 року під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Найчастіше з Криму російська армія здійснює запуски «шахедів» з мису Чауда.

На мисі Чауда розташований авіаційний полігон 31-го науково-дослідного центру Феодосії. Це спеціальна науково-дослідна установа, що належить до ВМФ Росії. Займається дослідженням і науковими розробками нових видів озброєння: протимінного морського, авіаційного та ракетного озброєння.

Головний плюс запусків із кримського східного мису, переконані експерти, це зручна логістика для ударів по материковій Україні.

«А чим ще привабливий мис Чауда? Тим, що він [«шахед»] стартував, він може досить довго летіти на невеликій висоті. Там стоять акселерометри, потім він пролітає цю частину між Керчю та Феодосією у північному напрямку по степах, там нічого немає.

Які області в Україні найбезпечніші з точки зору атак російськими “шахедами”

Ні посадок, нічого нема, там голе все. Пролетів, вилетів, пішов над морем, потім вискочив десь у районі Кирилівки чи Генічеська, десь у тих краях, і вже потім повертає там або на Херсон, або на Миколаївщину, Запоріжжя чи Кіровоградщину. Тобто він виходить на оперативний простір. І тут до лінії зіткнення залишається 50–60 кілометрів», – розповідає авіаексперт, колишній інженер із випробувань підприємства «Конструкторське бюро Антонов» Костянтин Криволап.

У грудні 2023 року Росія відкрила у Криму ще один майданчик для запуску ударних дронів – під Балаклавою на висотах Кая-Баш. «Вони намагаються запускати (БПЛА – КР) саме з тимчасово окупованого Криму, розширюючи там географію цих майданчиків, з яких вони це роблять, розуміючи, що справді можуть бути уражені Збройними силами України, оскільки ми дістаємо до Керчі. Якщо раніше вони запускали лише з мису Чауда, то тепер фіксуємо пуски ще й із Балаклави», – розповідала на той момент керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.

Проте зараз пуски з цього району більше не фіксуються після того, як 1 липня 2024 року під Балаклавою біля села Флотське Збройні сили України ракетним ударом знищили склад «шахедів».

За даними української розвідки було знищено близько 90 БПЛА. Військове містечко було сильно зруйноване.

Телеграм-канал «Крымский ветер» повідомляв, що 28 березня 2025 року пуски «шахедів» двічі – вночі та вдень – вперше проводилися з аеродрому «Гвардійське» у Сімферопольському районі.

Повітряні сили ЗСУ пізніше підтвердили, що ця точка тепер також використовується для запуску БПЛА. Зокрема, 19 квітня частина з 87 ударних безпілотників, запущених із Криму, стартувала з району селища Гвардійське.

У листопаді 2022 року стало відомо, що в Криму працювали іранські інструктори, які допомагали російським військовим налагодити запуск «шахедів». Про це повідомляв Держдепартамент США. Хоча МЗС Ірану цю інформацію спростувало. У вересні 2023 року сайт Flightradar показав посадку іранського транспортного IL-76TD у Сімферополі. Тоді ж у ОК «Південь» підтвердили, що на борту, що прибув до Криму, були дрони-камікадзе. Швидше за все, такі авіарейси поодинокі, припускають експерти.

Боротися із запусками БПЛА із Криму та завдавати попереджувальних ударів вкрай складно. Також важко вчасно виявляти пускові установки безпілотників.

«Щодо «шахедів», станцій їх запуску, тобто пускові установки, їх дуже важко виявити на момент початку пусків. Ми вже бачимо конкретно, коли БПЛА перебувають у повітрі, ми можемо простежити, звідки їх випустили», – пояснював представник ГУР Міноборони України Андрій Черняк.

ОТРК «Іскандер»

З території анексованого Криму балістичні ракети «Іскандер» російські військові запускають по Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Так, наприклад, Росія в ніч проти 1 травня атакувала Україну п’ятьма балістичними ракетами «Іскандер-М» з території Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ. Українські військові зазначили, що внаслідок атаки постраждала Одещина.

Зазвичай це ракети «Іскандер-М», які запускаються з оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК) «Іскандер». Ці комплекси перебувають на озброєнні 31-ї дивізії ППО 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу Росії, дислокованого в Криму.

Найчастіше пуски ракет здійснюються з районів Красноперекопська, Джанкоя та мису Тарханкут. Дальність польоту ракет «Іскандер-М» – до 500 км.

Російські ОТРК у Криму постійно змінюють позиції, переміщуючись у нічний час. До цього часу не було інформації про їх ураження.

Протикорабельний «Бастіон»

Практично з перших днів війни Росія з анексованого Криму обстрілює об’єкти на території України за допомогою ракетних комплексів «Бастіон». Найчастіше використовуються ракети «Онікс» і кілька разів – «Циркон». Багато ракет не вдається збити, і вони завдають істотної шкоди.

Так, наприклад, 19 липня 2023 телеграм-канали публікували відео пусків крилатих ракет «Онікс» з берегового ракетного комплексу «Бастіон» в районі Козачої бухти Севастополя.

Пересувні комплекси «Бастіон» переміщуються переважно по території мису Тарханкут у західному Криму і звідти завдають ударів.

«Досить часто «Бастіон» виходить на стартовий майданчик у районі мису Тарханкут і завдає ударів. Це найбільш висунута частина Кримського півострова на північний захід, кілька кілометрів, десятків, але це також додає радіус для обстрілу», – розповів в інтерв’ю Крим.Реалії керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.

Також OSINT-аналітики виявили позиції для російського берегового ракетного комплексу «Бастіон» у Севастополі.

Зокрема, OSINT-проєкт Radio&Nukes у соціальній мережі X опублікував супутникові знімки авіабази ЧФ РФ на мисі Херсонес у Севастополі, на яких можна побачити, ймовірно, пускову установку К-300П «Бастіон-П».

За весь час війни невідомо про ураження у Криму комплексів «Бастіон».

Береговий «Бал»

Крім того, російська армія обстрілює Одесу з Криму не лише за допомогою комплексу «Бастіон», а й із комплексу «Бал».

«Бал» – це береговий ракетний комплекс, призначений для контролю територіальних вод і проливних зон; захисту військово-морських баз, інших берегових об’єктів та інфраструктури узбережжя; захисту узбережжя на десантно-небезпечних напрямках. Взятий на озброєння ЗС РФ у 2008 році.

Станом на 2022 рік у Криму було чотири пускові установки «Бал» у складі 15-ї окремої берегової ракетно-артилерійської бригади ЧФ РФ, дислокованої в Севастополі.

В американському Інституті вивчення війни (ISW) у 2023 році заявляли, що російські війська, ймовірно, використовують береговий ракетний комплекс «Бал» у межах своїх зусиль щодо компенсації нестачі високоточних боєприпасів.

Для стрільби комплекс «Бал» використовує малопомітні та низьколітаючі протикорабельні крилаті ракети сімейства Х-35. За кодифікацією НАТО ця ракета називається Switchblade (з англ. автоматичний складний/викидний ніж – КР). Дальність ураження: 120 км із ракетою Х-35 і 260 км із ракетою Х-35У.

До Одеси від мису Тарханкут, де можуть базуватися берегові ракетні комплекси, по прямій – близько 200 кілометрів.

«Квазібалістика»

Торік у жовтні російські війська атакували Миколаїв та область сімома керованими зенітними ракетами С-300/400. Як після цього повідомили у Повітряних силах України, ракети запускалися з території анексованого Криму.

Ці комплекси перебувають на озброєнні 31-ї дивізії ППО 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу Росії, дислокованого в Криму.

Зенітні ракетні комплекси С-300 «Фаворит» та С-400 «Тріумф» – це засоби протиповітряної оборони, і їх використання як засобів нападу є нетиповим.

Як вважають деякі військові аналітики, наприклад авіаексперт Валерій Романенко, навчити штатний розрахунок ЗРК С-300 або С-400 стріляти «по землі» особливо не складно. Ракета С-400, наприклад, з Євпаторії (звідти по прямій 223 км до Миколаєва) може залетіти за три з половиною хвилини, тобто раніше, ніж пролунає сигнал повітряної тривоги.

За інформацією видання Defense Express, доведена дальність польоту ракети 5В55 від комплексу С-300 по наземних цілях становить 120 км. Водночас ракета 48Н6ДМ до комплексу С-400 може пролетіти зі швидкістю 4000 км/год відстань від 230 км при ударі по наземній цілі.

Варто зазначити, що призначені для ППО ракети мають невисоку точність при стрільбі по наземних цілях.

Автор: Сергій Коваль

Джерело: Крим.Реалії