Чому Станіславів став Івано-Франківськом та які божевільні назви він міг отримати при "совєтах"

Красиве європейське місто, одне з 24 обласних центрів України, варте того, щоб до нього приїхати в гості. А ще – познайомитись з історією його імені, про яку розповість 24 Канал, посилаючись на "Репортер".

Чому спочатку був Станіславів

7 травня свій 363-й День народження святкує Івано-Франківськ. Окрім гарного зовнішнього вигляду, насиченої подіями історії, місто має і цікаву історію свого наймення.

Цей населений пункт не розростався поступово, а уже будувався як місто, яке б уміло себе захистити, розвивати ремісництво та створити комфортні умови життя.

У 1662 році на польський магнат Анджей Потоцький заснував місто на території двох старовинних сіл Заболоття та Княгинин між річками Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська, де уже була фортифікаційна споруда.

Нове місто було назване – Станиславів, на честь свого молодшого сина Анджея Потоцького. Але за іншою версією назву дали на честь святого Станіслава Костку, дуже побожного хлопчика, який помер від хвороби у сімнадцятирічному віці. На його честь назвали чимало костелів у Польщі у той час. Можливо, що і син названий на честь святого, а відтак – і місто. Воно мало і свою покровительку – чудотворну ікону Матері Божої Ласкавої Станіславівської.

Під таким іменем місто росло, будувалося, розвивалося до 1939 року. Радянська влада після подій "золотого вересня" включає західноукраїнські землі до складу Радянського Союзу. Приймається рішення назву міста Станиславів скоротити до Станіслав, а область стала – Станіславська.

Знову про перейменування заговорили після 1945 року. Тоді заговорили про те, щоб назвати місто на честь вождя, тодішня версія – Сталінград Карпатський, на честь Сталіна. З різних причин тоді від цього утримались.

Нова пропозиція про перейменування поступає у 1948-му. Тоді з’являється подібна версія – Сталінокарпатськ. Однак, цього не відбулося.

50-ті роки принесли нові пропозиції з перейменуванням міста. Поштовхом для цього стала публікація художника Василя Касіяна, родом зі Снятинщини. Тоді він написав статтю у газету "Прикарпатська правда", в якій запитував: "Доки місто буде називатися на честь польських панів, які гнобили наш народ?".

Однією з чудернацьких версій назв міста була – Жебровськ. На честь Едмонта Жебровського, уродженця Нижнева, який потім жив у місті, але головне – бачив самого Леніна! На щастя, від такої назви відмовилися, оскільки вона співзвучна з "містом жебраків".

Як з’явилась назва Івано-Франківськ

Тут з'явилася інша пропозиція – на честь письменника Івана Франка. Головний аргумент – Франко переклав Маніфест комуністичної партії з німецької на українську, та деякі речі "Капіталу" Маркса, і за це його любила радянська влада.

Перейменування присвятили до 300-го Дня народження. Спочатку місто мало називатися Франкове. Але виник казус – в Іспанії жив диктатор Франсіско Франко, і щоб не виникало підозри, що місто назвали на честь нього додали частку – Івано- – Івано-Франкове.

Але 9 листопада 1962 року Верховна Рада віддала перевагу назві на російський манір – Івано-Франківськ. Саме з таким іменем він святкує свій День народження сьогодні!

Якщо гадаєте, що спроб змінити чи повернути назву більше не робилося – помиляєтеся. У 2015 році до розмов про повернення історичної назви повернулися у сесійній залі міської ради. Місцевий художник Ігор Роп’яник припустив, що дискусію "Станіслав чи Івано-Франківськ" підкинули провокатори, щоби посварити українців і поляків.

У серпні 2017 року, на Франкових читаннях з нагоди 161-ї річниці від дня народження поета біля пам’ятника Каменяру, що на вулиці Незалежності, міський голова Руслан Марцінків сказав:

Ми – єдине місто в світі, яке назване на його честь. Будь-які дискусії про перейменування міста є неприйнятними. Це моя публічна позиція. Назва "Івано-Франківськ" відображає сьогодні, хто тут панує. А панують тут українці.

На цьому дискусії про перейменування припинилися. І місто залишилося з іменем, яке отримало у 1962 році – Івано-Франківськ.

Чому Станіславів став Івано-Франківськом: дивіться відео

Самі мешканці міста його люблячи називають – Франківськ чи Франик.

Міська ратуша / фото Олесі Кух

Про Івана Франка та Івано-Франківськ

Цікаво, що сам письменник Франко і місті Станіславові, яке потім назвуть на його честь, був не часто.

Вперше до Станиславова Іван Франко прибув не як гість, а як арештант. У червні 1880 року, після триденного арешту в Коломиї, його доставили до Станиславова, де він переночував одну ніч в камері поліційного магістрату. Наступного ранку Франка знову повели на вокзал, звідки під конвоєм спровадили до рідного села Нагуєвичі.

Удруге Франко, припускають, міг побувати у Станиславові лише через два роки. Коли мав намір посвататися та одружитися з зубожілою шляхтянкою, вчителькою Юзефою Дзвонковською. Але йому – відмовили.

Портрет Дзвонковської "Дівчина із маком у волоссі", довгий час висів у кабінеті Франка, і перед смертю хворий письменник доклав зусиль, аби востаннє на нього глянути. Тому дослідники й вважають, що полячка Дзвонковська справді була його найбільшим коханням.

Чому у Франківськ варто приїхати

Саме місто – столиця Прикарпаття, варте того, щоб до нього приїхати та поблукати мальовничими вуличками. Навітьза три години, ви зможете побачити найцікавіші архітектурні та історичні пам'ятки міста.

Варто побачити пам'ятник Каменяру – чиє ім'я носить місто, на вулиці Незалежності. Прогулятися до площі Адама Міцкевича, побачити казково-замкову Обласну дитячу бібліотеку, підійти до синагоги Темпель та на Площу Ринок з незвичною ратушею, яка має позолочений купол.

Звичайно глянути на головні культові споруди міста – Архікатедральний Собор Святого Воскресіння 1752 року та Колегіальний костел Діви Марії на майдані Шептицького.

Навідайтесь на Бастіон та пошукайте ковані скульптури, які розкидані містом та варті уваги.

Ну і звичайно, Івано-Франківськ – вважається східними і північними воротами Карпат. Якщо ви мандруєте у гори чи повертаєтеся з гір – навідайтеся на пів дня і до міста!