Гроші США та українські надра: чи вигідна угода про мінерали для України і які будуть прибутки

Україна зробила важливий крок до залучення інвестицій у видобувну галузь. Тож у ніч з 30 квітня на 1 травня було підписано угоду з США щодо співпраці у сфері корисних копалин. Угода передбачає створення спільного Інвестиційного фонду відбудови, що стимулюватиме розвиток проєктів із видобутку понад 50 видів критично важливих мінерів, зокрема літію, урану чи титану.

Водночас експерти кажуть, що реалізація цієї угоди потребує чимало часу, масштабних досліджень, запуску конкурсів, видачу ліценцій й створення відповідного інституційного механізму. Крім того, не розв'язане питання ще й із родовищами, які перебувають під окупацією Росії. Сам президент Володимир Зеленський заявив, що ворог окупував близько половини родовищ рідкісноземельних корисних копалин.

24 Канал дізнавався, чого чекати після ратифікації угоди про корисні копалини у Верховній Раді, які ресурси є найбільш перспективними й скільки часу потрібно чекати, щоб угода почала приносити реальні результати.

Який наступний етап після підписання Угоди щодо корисних копалин

У розмові з 24 Каналом аналітик Борис Кушнірук розповів, що підписання угоди – це лише початковий етап. Спочатку угода має бути ратифікована у Верховній Раді України. Якщо це відбудеться, то лише після цього розпочнеться якийсь рух.

Крім того, доведеться вивчати території України на наявність покладів корисних копалин, проводити конкурси для компаній, які матимуть намір видобувати, видавати ліцензії тощо.

Не менш важливим є створення апарату та запуск його роботи. Тож говорити про те, що угода з американцями щодо корисних копалин не працюватиме, зарано.

Зверніть увагу! 6 травня Комітет Верховної Ради з питань міжнародної політики підтримав ратифікацію Угоди між Україною та США щодо корисних копалин.

Що відомо про ключові положення угоди між Україною та США:

• Повна власність і контроль залишаються за Україною;
• Україна та США спільно керуватимуть Фондом на рівні 50/50, і жодна зі сторін не матиме голосу, що переважає;
• Національна власність України захищена;
• Україна не має боргу перед США;
• Угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс;
• Фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій: 50% коштів від нових ліцензій на проєкти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу надходитимуть до бюджету після створення Фонду, а доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не входять до Фонду;
• Угоду має ратифікувати Верховна Рада України;
• США допоможуть залучати додаткові інвестиції й технології;
• Доходи та внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні.

Довідково: йдеться про видобуток алюмінію, сурми, миш'яку, бариту, берилію, вісмуту, церію, цезію, хрому, кобальту, міді, диспрозію, ербію, європію, фтору, плавикового шпату, гадолінію, галію, германію, золота, графіту, гафнію, гольмію, індію, іридію, лантану, літію, лютецію, магнію, марганцю, неодиму, нікелю, ніобію, паладію, платини, калію, празеодиму, родію, рубідію, рутенію, самарію, скандію, танталу, телуру, тербію, тулію, олова, титану, вольфраму, урану, ванадію, ітербію, ітрію, цинку, цирконію, нафти, природного газу. Водночас розширити список можна буде лише за згодою обох сторін.

Видобуток яких копалин в Україні може принести найбільшу вигоду

За словами Кушнірука, в Україні є поклади літію та уранової руди. Ці копалини є прибутковими. Однак навіть у період воєнного стану видобування уранової руди та її експорт є надзвичайно складними.

Зараз же є плани створення замкненого циклу виробництва за участі американської сторони. Відтак я не вважаю, що на сьогодні у нас є якісь проблеми щодо старту роботи по родовищах. Для цього просто потрібен час,
– каже Кушнірук.

Як розповів економіст Іван Ус для 24 Каналу, в угоді, яка була опублікована на сайті Кабміну, йдеться про 52 корисні копалини. І для України найцікавішою є сировина для виробництва титану.

Отже, щоб усунути Росію з цієї схеми, потрібно, щоб знайшлася інша сторона, яка б побудувала потужності з перероблення сировини в Україні. Саме тому США зацікавлені.

• Не менш важливий, за словами Івана Уса, є літій. Він є одним із найбільших перспективних металів зараз. З нього роблять батареї, акумулятори до смартфонів тощо.

Крім того, світ все частіше відмовляється від бензинових двигунів та переходить на електродвигуни, які розробляються з літію,
– каже пан Іван.

• Наступний метал – уран. Це те, що необхідно для генерації атомної електроенергії.

Тож тут питання в тому, чи зможе Україна добудувати свої атомні енергоблоки. Крім того, США, маючи досвід власних компаній, як-от Westinghouse Electric та інші, також можуть бути зацікавлені в тому, щоб мати принаймні часткову власність АЕС.

• Що стосується газу та нафти, то тут слід згадати Юзівське родовище, яке у 2014 році росіяни намагалися захопити.

Юзівське родовище знаходиться поблизу Слов'янська. І перші свої спроби захопити частину української території Росія починала саме звідти, бо розуміла, що там знаходиться його центр. Річ у тім, що використання сланцевого газу з цього родовища може зміцнити позицій України на енергетичному ринку Європи.

Якось про це вже забувають, але ще тоді була ідея (у 2014 році – 24 Канал), що газ із Юзівського родовища може, якщо повністю не замінити, то принаймні створити суттєву конкуренцію для "Газпрому". А ми ж розуміємо, що важливий вплив Росії на Європу – це газ,
– нагадує Ус.

Якими важливими ресурсами володіє Україна

Який потенційний прибуток можуть отримати обидві сторони

Як пояснює Іван Ус, велика проблема цієї угоди полягає у тому, що чимало моментів незрозумілі досі. Звичайно, що є проєкти щодо рідкісноземельних елементів й не тільки, однак це все на майбутнє.

Щоб зрозуміти, скільки й чого саме є в Україні, потрібні дослідження. За оцінками Лани Зеркаль, колишньої заступниці міністра закордонних справ України, для цього потрібно 25 мільйонів доларів США,
– зауважує економіст.

• Однак важливим у цій угоді є те, що Україна отримала позитивні сигнали від США щодо допомоги. Йдеться спочатку про дозвіл США на продаж зброї до України, потім вже про запчастини для винищувачів F-16, а за останні дні йшлося про передачу зенітно-ракетного комплексу Patriot з Ізраїлю для України.
• Крім того, США починають змінювати свою риторику щодо нас. Наприклад, Ліндсі Грем, сенатор США, вкотре нагадує, що в нього є законопроєкт на 500% мита на продукцію тих країн, які щось купують у Росії.

Водночас для того, щоб США отримали прибутки з цієї угоди, то Україна повинна виграти війну з Росією та відновити територіальну цілісність кордонів з 1991 року.

Кушнірук натомість зауважує, що Україна не є країною з надзвичайними родовищами копалин. А газові та нафтові родовища розроблялися ще з першої половини минулого століття.

В радянські часи це були одні із перших баз, а український газ постачався в Москву. Тому зараз вони доволі виснажені. Однак на сьогодні ці родовища не створюють якогось напруження й особливих втрат, навіть якщо обидві країни почнуть вкладати гроші,
– додає пан Борис.

На думку Кушнірука, запуск угоди щодо корисних копалин є швидше механізмом співпраці з новою американською адміністрацією. Водночас економічні наслідки цієї співпраці не будуть негативними для України.

Коли будуть перші економічні виходи від реалізації угоди

За словами Івана Уса, перші економічні заходи від реалізації цього угоди будуть приблизно через десятиліття. Адже у цій справі потрібно, перш за все, провести дослідження, але скільки воно займатиме часу – невідомо.

Взагалі, спочатку війну треба виграти, потім дослідження, тоді й буде зрозуміло, де і які нові проєкти будуть. Тобто тут заяви Трампа, що американці отримають більше ніж 350 мільярдів доларів, це радше емоційна заява, тому що треба було до 100 днів його президентства щось показати,
– каже експерт.

Насправді якщо все почне працювати, то перспектива у цій угоді є: Україна відновить територіальну цілісність на Донбасі, а США стануть співінвесторами у багатьох речей.

Ми можемо повернутися до промислової епохи Донбасу, яку було створено за допомогою англосаксонського капіталу. І йдеться насамперед про валлійського підприємця Джона Юза (Хьюза), який почав створювати виробничі потужності й індустріалізувати тогочасний регіон Донбасу,
– наголошує Іван Ус.

Головне досягнення України – мотивація для США допомогти Україні виграти цю війну. Так, раніше американці давали нам допомогу, але при цьому це було безоплатно. Однак це, найімовірніше, означало, що вони не сильно зацікавлені у фінальному результаті. Зараз є принаймні відчуття зацікавленості США у тому, щоб Україна досягнула тієї мети, якої вона прагне, а це відновлення територіальної цілісності.

Борис Кушнірук зауважує, що у цій ситуації є показова цифра. Річ у тім, що з усього того, що зараз Україна видобуває сама, сплачуються рентні платежі до державного бюджету. Відтак з усіх родовищ збирається до бюджету лише близько 52 мільярди гривень щороку. Йдеться про вже родовища, що діють, а не нові.

З нових родовищ половина прибутку буде надходити до Фонду, тобто саме з рентних платежів. Однак нові родовища ймовірно не дадуть ще 52 мільярдів, а менше. Відтак, уявіть, прибуток від нових родовищ, а це десь 52 мільярди гривень, ми ділимо навпіл. Виходить 26 мільярдів гривень, що теоретично мало б потрапляти до Фонду. Але що таке 26 мільярдів? В нинішніх умовах це копійки. На відмовлення України потрібно в тисячу разів більше,
– підсумовує Кушнірук.

Аналітик додає, що потрібно розуміти: особливої вигоди створення Фонду на основі угоди про корисні копалини не даватиме. Утім, особливих втрат вона також не матиме. Тим більше гроші, які Україна туди перераховуватиме, потім мають працювати на нас.

Які є перешкоди в угоді про мінерали

• Як повідомляють в Reuters, наразі мало відомо про економічну життєздатність українських родовищ корисних копалин.

Україна володіє 22 з 34 родовищ корисних копалин, які є критично важливими. Втім як пояснює експерт Вілліса Томаса з консалтингової компанії CRU, перехід від відкритого ресурсу до економічно вигідного резерву вимагає значного часу та інвестицій. А економісти гірничої промисловості стверджують, що в Україні немає комерційно чинних шахт з видобутку рідкісноземельних матеріалів.

• Є побоювання, що інвестори не захочуть вкладати гроші в Україні через руйнування інфраструктури внаслідок російської агресії, а також через не гарантовану безпеку у майбутньому.

Як пояснює керівник відділу мінеральних ресурсів консалтингової компанії Benchmark Minerals Intelligence Адам Вебб, людям буде важко виправдати інвестування грошей в Україну, якщо є інші варіанти інвестування в критично важливі родовища корисних копалин, де країна не перебуває у стані війни.