“І з’явилася така ідея – робити фейки”. Хто вигадує брехню, яку поширює путінська пропаганда

24 лютого 2022 року журналістка Юлія Ейдель вийшла на балкон п’ятиповерхового будинку в Дніпрі й почула звуки вибухів – це російська армія обстрілювала місцевий аеропорт. У квартирі Юлі спали троє її дітей – п’яти, семи та сімнадцяти років;

Ейдель згадує, що спочатку була шокована і не знала, що робити, але потім зібрала дітей і поїхала в село до друзів, вирішивши, що так буде спокійніше. Тоді, розповідає Юлія, ще була популярна ідея, що можна зупинити “весь цей пиздець зусиллям якоїсь кількості не божевільних людей, які зараз перебувають у Росії”. Випускниця журфаку МДУ, Ейдель вирішила шукати таких людей у телеграм-чаті своїх однокурсників. Про це йдеться в розслідуванні “Важных историй”, “Медузи” і The Bell

Переїхавши в село, через два дні після початку війни вона написала в чаті повідомлення: “Хлопці, напевно, ви не знаєте, а може, не пам’ятаєте, але я родом з України, це все зараз відбувається зі мною” – і доклала посилання на новини з українських ЗМІ.

Сенс, пояснює Ейдель, був у тому, щоб сказати: “Ось вона я, ви мене добре знаєте, ось таке зараз відбувається, давайте подумаємо, що можна разом із цим зробити, хулі ви всі мовчите?!”.

У відповідь посипалися численні співчутливі повідомлення, але “людини чотири написали, що не все так однозначно”, а ще одна учасниця попросила “не робити з чату військовий паблік”. Після цього, розповідає Ейдель, у чат прийшов її однокурсник Володимир Табак і написав лише два слова: “Добрий вечір”. Хтось у чаті відповів коментарем: “Ну, зараз почнеться” – і в Ейдель виникло відчуття, що “в дитячій виставі з’явився Сірий Вовк”.

“Я страшенно здивувалася і запитую в приватному листі одногрупницю: “А чого це всі так на Табака реагують?” А вона відповіла: “Так він же моніторить пабліки і медіа та пише доноси – кого закрити, а кого підтримати”””.

“Потрібно знайти якусь велику людину і за неї вчепитися”

Популярність до нинішнього очільника пропагандистської організації “Діалог”, дипломованого журналіста Володимира Табака прийшла 2010 року – після виходу календаря з фотографіями колишніх і чинних студенток журфаку в спідній білизні, які вітали тодішнього прем’єра Росії Володимира Путіна з 58-річчям.

Незадовго до цього в Росії відгоріли лісові пожежі, а сам Путін готувався висунутися на третій президентський термін. З цієї причини фотографії студенток забезпечили двозначними підписами на кшталт “Володимире Володимировичу, ліси загасили, а я все ще горю!” або “Володимире Володимировичу, як щодо третього разу?”.

Після публікації календаря одній з моделей, Алісі Харчевій (її фото в білому боді доповнює підпис “Володимире Володимировичу, ви – найкращий!”), досталася квартира в елітному московському котеджному комплексі. Її Харчевій передав Григорій Баєвський – бізнес-партнер друга Путіна, Аркадія Ротенберга.

Вихід календаря анонсувала у своєму блозі пропагандистка Христина Потупчик – на той момент прессекретарка прокремлівського руху “Наші”. Представник Кремля Дмитро Пєсков назвав календар “ініціативою цієї пані”, проте доволі швидко з’ясувалося, що календар продюсував добрий знайомий Потупчик, Володимир Табак – на той час керівник такої собі “креативної групи зі створення інтернет-проектів при адміністрації президента”.

У роботі над календарем Табаку допомагав його найкращий друг, продюсер Максим Перлін – вони удвох володіли рекламним агентством BlackLight Creative Communications, запускали видавництво Facultet (там видавали книжки студенток журфаку) та інтернет-канал Russia.ru (на ньому виходили передачі про світське життя студентів факультету журналістики МДУ). Цей канал, за описом одного з однокашників Табака, мав продемонструвати, “що на журфаці процвітає гламур і ніхто не хоче йти в “Новую газету” стопами Анни Політковської” (від коментарів авторам розслідування Максим Перлін відмовився).

Описуючи Табака, його однокурсники найчастіше вдаються до слів “мажор” і “розпиздяй”. “Слизьким типом” називає Табака його однокурсниця, журналістка і фемактивістка Настя Красильникова.

“Я вступила 2003 року, і всі п’ять років, що ми навчалися з Табаком на журфаці, він був дуже помітним – у нього була яскрава зовнішність, він завжди помітно одягався, але в жодних факультетських активностях особливо не брав участі. Огиду, яку я відчула, коли вийшов календар зі студентками, я пам’ятаю досі. Мені здалося дуже дивним, що стільки дівчат погодилися взяти в цьому участь, а ось те, що це зробив саме Тютюн, подиву не викликало – я потім багато таких людей у житті зустрічала, до них найбільше підходить визначення “слизький тип””.

Типовий “хлопчик із хорошої єврейської сім’ї”, у студентські роки Табак захопився нічними клубами, розповідають його однокурсники. “Студентки, яких він знімав у календарі, це дівчата, які його оточували. Він по цій частині – машини, коктейлі, вечірки в Pacha [відомий московський клуб] до ранку, ось це все”, – згадує ще один знайомий Табака за студентськими часами.

Саму ідею календаря, хвалився Табак знайомим, він “продав” Владиславу Суркову, ідеологу руху “Наші”, на той момент – першому заступнику глави адміністрації президента РФ. Із Сурковим, розповідають троє знайомих Табака, його познайомила Потупчик.

“Вова дуже впевнено це замовлення від адмінки оформив, йому було похуй на журфак, він розумів, що йому нічого за це не буде. Виходить календар, [декан факультету журналістики МДУ Олена] Вартанова у жаху, але зробити нічого не може, у неї руки зв’язані. До цього Вова знімав прямо на факультеті серіал “Журфак” для гівноканалу Russia.ru, щоб показати, які в нас тут усі гламурні. Усі бігли до Вартанової, вона щось обіцяє, але за фактом нічого не робить”, – згадує один з однокурсників Табака.

У серіалі “Журфак”, автори якого обіцяли показати шлях “майбутніх акул пера у всіх подробицях”, включно з “полюванням на чікс”, знімалися студенти і студентки факультету журналістики з різних курсів. Наприклад, подруга Тютюну, Елен Манасир – донька мільярдера і засновника компанії “Стройгазконсалтинг” Зіяда Манасира.

Закінчивши університет, Табак почав шукати роботодавців за принципом, який формулював так: потрібно знайти якусь велику людину і “за неї вчепитися”, тоді в тебе буде чудова кар’єра. Зараз він “вчепився” за першого заступника голови адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка, а після закінчення університету – за Суркова, розповідає людина, яка працювала з Табаком. “Вова – людина Суркова, його у спадок передали Кирієнку, і при ньому він зробив свою кар’єру”, – підтверджує знайомий Табака.

“З Божою поміччю в Конституцію повертається Бог!”

Робити кар’єру за часів Кирієнка Табак почав 2019 року, ставши заступником гендиректора “Діалогу” Олексія Гореславського – до цього той працював в адміністрації президента на посаді заступника начальника управління з громадських проєктів і курирував інтернет. Через два роки Гореславський очолив Інститут розвитку інтернету, а його посада в “Діалозі” перейшла Табаку.

АНО “Діалог” була створена наприкінці 2019 року московською владою для поліпшення “зворотного зв’язку” з жителями міста. Але її завдання відразу виявилися ширшими – вже за кілька місяців почалася пандемія, і організація зайнялася інформуванням про ситуацію з ковідом, а “діалогівський” сайт стопкоронавірус.рф почав публікувати щоденні оперативні дані. Одночасно з цим у Росії ввели закон про кримінальну відповідальність за поширення фейків про коронавірус – і “Діалог” позайнявся пошуком таких фейків.

Тодішній голова бізнес-групи пошуку “Яндекса” Андрій Стискін запропонував керівнику соціальних проєктів компанії Тоні Самсоновій робити сервіс, який би відображав на головній сторінці “Яндекса” статистику щодо поширення ковіду в Росії. Інформацію для сервісу Самсонова отримувала, зокрема, в інформаційному штабі по боротьбі з коронавірусною інфекцією, яким керував Табак.

У якийсь момент керівництво “Яндекса” планувало відправляти своїх співробітників на чергування до штабу, розповіли авторам розслідування два співрозмовники, які раніше працювали в “Яндексі”. “Передбачалося, що наш співробітник комунікуватиме з чиновниками [через штаб] та актуалізуватиме інформацію про коронавірус, яка потрапляє на головну сторінку”, – говорить один із них. Від цієї ідеї відмовилися, зокрема тому, що у штабі почали вимагати, щоб як першоджерело будь-якої інформації про ковід, яку публікували на головній сторінці “Яндекса”, вказували тільки сайт “Стопкоронавірус” – і більше ніхто.

“Діалог” не тільки моніторив ситуацію з пандемією в Росії, а й створював відповідний контент: комікси, меми, ролики в тіктоці. “Були різні напрямки тематичні: герої-лікарі, наприклад. Або “Сидіть вдома!””, – розповідає співробітник організації.

Однак, коли в розпал пандемії влада вирішила провести голосування щодо поправок до Конституції, які обнуляють президентські терміни Путіна, “Діалог” став закликати народ не боятися ковіду і йти на виборчі дільниці. “Відпрацювання Конституції включало в себе кілька наративів. Зокрема – що голосувати безпечно. Голосування за сім днів, щоб не було скупчення людей. Наполягали, що це патріотизм, на консолідацію суспільства спрямовано тощо”, – згадує співробітник “Діалогу”.

Джерело в редакції великого новинного телеграм-каналу згадує, як перед початком голосування до нього звернувся працівник “Діалогу” Павло Поперешниченко (зараз він обіймає посаду начальника управління інформаційних проєктів) і запропонував платно розмістити серію відеороликів, що пропагують поправки до Конституції РФ як “необхідний захід” для перемоги над коронавірусом. Джерело від пропозиції відмовилося, але незабаром помітило, що схожі ролики поширюються на YouTube, у регіональних пабліках “ВКонтакте” і в деяких телеграм-каналах (про існування таких роликів писала “Медіазона”).

Поширювали агітацію і за допомогою таргетованої реклами, випливає з робочого документа “Діалогу”, який є в розпорядженні авторів розслідування. Наприклад, для аудиторії, яка “сумнівається в легітимності голосування”, призначалися пости про те, як за роботою дільниць стежать спостерігачі. Власників домашніх тварин і зоозахисників заманювали повідомленнями про те, що на дільниці можна приходити із собаками. Для православних виборців зробили пост під заголовком “З Божою допомогою в Конституцію повертається Бог!”. У ньому йшлося про те, що за поправки вже проголосували черниці Олексієво-Акатового монастиря.

1 липня голосування завершилося. За офіційними даними, понад 78% тих, хто проголосував (за явки 65%), висловилися за внесення змін до Конституції – і за обнулення президентських термінів Путіна. Відзначати успішну медіакампанію в “Діалог” особисто приїхав Сергій Кирієнко, згадує співробітник організації.

Зворотній зв’язок. “Коли людина живе в гівні, вона відчуває роздратування до влади”

Народившись у Москві, “Діалог” став розповзатися країною. У 2020 році Путін доручив створити аналогічні центри управління регіоном (ЦУР) в інших суб’єктах федерації, щоб онлайн отримувати “зворотний зв’язок” від росіян. І “Діалог” заснував дочірню структуру, “Діалог регіони” – вона відповідає за створення ЦУР. Дочка перевершила матір: у 2022 році перша отримала з бюджету 6,5 млрд рублів, а друга – лише 1,8 млрд. “Діалог регіони” обіцяно до 2024 року з бюджету 24 млрд рублів, наприкінці 2022 року там працювало більше ніж 2,5 тисячі осіб, а Цурни існували в 93 регіонах і федеральних округах Росії. Далі йтиметься про цю організацію, і ми називатимемо її просто “Діалог”.

“Вони забороняють губернаторам [публічно] посилати людей у сраку і розповідають, як бути модним і класним, – пояснює співрозмовник, який співпрацював із “Діалогом”, суть роботи організації. – Частина губернаторів, [призначених за часів] Кирієнка, вони ж як під копірку – і зовні, і за поведінкою в соцмережах. Цим якраз “Діалог” займається”.

“Діалог” курує пабліки органів влади та держустанов – сторінки губернаторів, міських адміністрацій, регіональних міністерств, шкіл, дитячих садків тощо. “Діалогівці” вчать регіональних держслужбовців і політиків оформляти акаунти, набирати підписників і відповідати на коментарі, а також розповідають, який контент потрібно публікувати. На кінець 2022 року, коли ведення таких пабліків стало обов’язковим, їх у Росії було вже близько 130 тисяч. Табак запевняє, що ці сторінки сукупно читає 50% російських користувачів соцмереж.

“Вони [співробітники ЦУР] моніторять усі соцмережі на предмет обурення людей – паркан не пофарбовано, дерево затуляє вікна, дороги не відремонтовано, з медициною проблеми тощо. Розглядають, чи можна з цим щось зробити, чи ні, розсилають у відповідні міністерства запити, встановлюють разом із владою строки, у які можна або розв’язати питання, або надати відповідь, коли цю тему буде вирішено”, – пояснює заступник губернатора одного з російських регіонів.

Скарги городян у соцмережах відстежують за допомогою програми “Інцидент-менеджмент” компанії “Медіалогія”, яка шукає пости за ключовими словами.

“Я вважаю, це величезна знахідка, вкрай ефективна, вони молодці, що цю систему створили, – хвалить ЦУР заступник губернатора. – Такі речі збільшують довіру до влади мінімум на 30%. Коли людина живе в гівні, нічого навколо не відбувається і всім на неї начхати, то вона відчуває певне роздратування щодо влади. Якщо на її запити починають відповідати, щось робити і щось вирішувати, то людина починає ставитися до влади краще”.

З ним згоден і наш співрозмовник у великій російській компанії, яка працювала з “Діалогом”: “В адміністрації президента в якийсь момент зрозуміли, що треба нормально працювати в регіонах, а то все просмоктують. І вони зробили досить важливу штуку – ти через ЦУР можеш звернутися до губернатора з тим, що у тебе в під’їзді напаскудили. І ЦУР дрючить губера, якщо він із цим лайном нічого не зробить. Для стабільного задоволення людей у регіонах і високих рейтингів влади все це дуже важливо. Ось дивись, є Собянін, ти можеш його ненавидіти, але що Москва покращала, це факт. І ця концепція, що треба прибрати гівно і зробити жителям класно, а вони за це не проситимуть усілякі речі на кшталт свободи і демократії, вона працює, і Кирієнко це прекрасно розуміє”.

Сам Кирієнко, стверджує знайомий співробітників “Діалогу”, на закритих зустрічах хвалиться тим, що на відповідь скаржникам у будь-якому ЦУР “раніше йшло дві години, а зараз – 17 хвилин”.

Щоправда, за даними самого “Діалогу”, у середньому на опрацювання скарг потрібно три з гаком години. Існують також і інші оцінки, як працює “зворотний зв’язок”. “Він [Табак] усім розповідає, яка чудова штука – ЦСР, виловлює за допомогою системи “Інцидент-менеджмент” усі скарги в соцмережах. Ідея хороша, але виконання ніхто не контролює, а залізти і подивитися на результат може кожен, – розповідає знайомий Табака. – І ось якщо перевірити, то відповіді, якщо переказувати їх близько до суті, приблизно такі: “Ідіть на хуй, ми вас усіх у рот їбали”. Наприклад, якась жінка пише: “У нашому селищі є ветеран Великої Вітчизняної війни, він мешкає в багатоквартирному будинку, там провалилася підлога, ветеран ходить по містках і, взагалі-то, він сліпий”. А відповідь приблизно такого змісту: “[Підтримувати] стан внутрішньоквартирного майна – обов’язок власника, капітальний ремонт передбачається, умовно кажучи, у 2037 році”. І відповідь дано напередодні Дня Перемоги”.

Пропаганда. “Розганяють потрібні теми”

“Я – росіянка і це здорово! Знаєте що, мене вже втомило це прогресуюче русофобство. Соромитися своєї національності, на мій погляд, це теж саме, що заперечувати самого себе і весь свій рід, історію своєї родини. Напевно, нам варто обтруситися від гидоти, яка летить у нас грудками. Ні я, ні люди, які мене оточують, ні в чому не винні! Наш народ – мудрий і толерантний, красивий і добрий, талановитий і багатогранний… Давайте покажемо всьому світові, що ми пишаємося своєю країною і президентом”, – такий патріотичний пост з’явився за місяць після вторгнення в Україну на сторінці “ВКонтакте” директорки бєлгородської середньої школи № 42 Лілії Каширіної (орфографія та пунктуація авторські. – Прим. ред.) .

Що могло змусити Лілію Іванівну написати це емоційне повідомлення? Можливо, рознарядка від “Діалогу”.

Сторінки державних органів та установ – чудова база для поширення пропаганди. “Потрібно, наприклад, розпіарити образ героя, який воює в СВО, – спускається в ЦУР рознарядка: знайдіть своїх героїв, розкажіть про них історії”, – пояснює колишній співробітник “Діалогу”.

Візьмемо, наприклад, школи. Ми ознайомилися з методологічними рекомендаціями “Діалогу” щодо ведення шкільних пабліків. У них ідеться про те, що “основу контенту мають становити значущі й актуальні для цільової аудиторії регулярні новини про роботу школи… але не варто забувати і про федеральний порядок денний”. При цьому, згідно з методичкою, у шкільному пабліку мають публікуватися новини про рішення президента й уряду, діяльність місцевого губернатора, реалізацію нацпроєктів, успіхи Росії в науці та спорті (цей пункт було проілюстровано фотографією тепер уже опальної гімнастки Олени Ісінбаєвої) і “патріотичні події”.

2021 року Каширіна стала учасницею першого Форуму класних керівників, який спільно з “Діалогом” проводить Міністерство освіти. Мета організованого за дорученням Путіна форуму – “створення професійного співтовариства класних керівників країни, орієнтованого на виховання в підростаючого покоління традиційних цінностей: гуманізму, моральності та справедливості, історично притаманних російському народу”.

Для участі відбирають тисячі вчителів з усієї країни. Цього року вони мають пройти тестування з викладання “Розмов про важливе” та записати відеовізитку. Обов’язкова умова – в учасника мають бути відкриті соціальні мережі (сторінка у “ВКонтакте” або телеграм-канал). Учасників форуму вчать вести сторінку, просувати її та реагувати на коментарі;

“Через цих вчителів іде відпрацювання тем. Потрібно підтримати голосування – спускається завдання вчителям: підтримайте голосування. Потрібно там, я не знаю, підсвітити “Единую Россию” – спускається “Единая Россия””, – пояснює колишній співробітник “Діалогу”.

“Розганяють потрібні теми – якісь ініціативи губернатора, висловлювання його”, – описує діяльність ЦУР джерело, близьке до адміністрації президента. “Або [піарять] виступи Кирієнка на відкритті пам’ятника бабці“, – додає співрозмовник, близький до керівництва одного з російських регіонів;

Обидва говорять про ще одне завдання ЦУР – створення в регіонах інформаційних сіток для поширення провладної інформації. Для цього ЦУР заводять нові або купують уже розкручені телеграм-канали, розповідають ті самі співрозмовники авторів розслідування й підтверджує колишній працівник “Діалогу”. Потрібні наративи “Діалог” поширює і через регіональні ЗМІ.

З’являлися провладні пости і на несподіваних платформах: так, нам вдалося виявити їх у красноярському пабліку “Советы для вас” в “Одноклассниках”. У цій групі 50 тисяч учасників і здебільшого там публікують різні поради з домогосподарства – як поєднувати кольори в інтер’єрі або робити вдалі покупки в магазинах мережі Fixprice. І там же – пости про діяльність Кирієнка. Автори розслідування нарахували 51 такий пост менш ніж за півтора останніх роки – наприклад, як Кирієнко особисто перевіряє ціни на їжу в окупованих Херсонській і Запорізькій областях і виконує бажання дітей на новорічній акції “Ялинка бажань”.

“Советы для вас” є в списку пабліків, які брали участь у поширенні “новини” “Діалогу” про використання Україною заборонених видів зброї. Ці повідомлення, очевидно, мали підкріпити відповідні звинувачення Міноборони РФ на адресу України, зроблені рівно в той самий час. Ми ознайомилися з цим списком – там майже 400 спільнот із “ВКонтакте”, “Однокласників” і телеграма, як-от “Мій Ямал”, “Новини Бійська”, “Сочі Онлайн”, “Наш Горячий Ключ” тощо.

Ще одним завданням ЦУР, за словами одного зі співробітників “Діалогу”, було “виводити якісь важливі інфоприводи” в топ “Яндекс Новин”. “У ЦУР зверху надходила інформація про те, що потрібно розігнати ту чи іншу тему. Ті писали своїм партнерським ЗМІ про те, що, ось, у нас такі тези, сформуйте з цих тез новину. І за рахунок масовості, оскільки ЗМІ таких з однаковою новиною було багато, вони і залітали в топ, – розповідає співробітник “Діалогу”. – Це активно використовувалося, зокрема, і в рамках виборів – тоді в регіони могло йти дуже часто багато завдань з виведення новин у топ “Яндекса”: припустимо, “Единая Россия” лідирує на виборах”.

Де є ресурс, виникає і особистий інтерес. “Це величезне поле для особистого заробітку – у них є проєкти скрізь, від Владивостока до глухих регіонів. Хочете 150 згадок про губернатора? Платіть гроші. Не хочете платити – буде п’ять”, – розкриває секрети відносин “Діалогу” з регіональною владою знайомий Табака.

Фейки. “Мастурбатори тварин” у московських під’їздах

“Прислали підписники з Харкова. Оголошення в різних районах міста від місцевого ЖЕКу. Просять залишати свої квартири відкритими, щоб тероборонці в разі потреби могли обладнати там вогневі позиції” – такий пост з’явився влітку 2022 року в телеграм-каналі російського воєнкора Олександра Коца.

Аналогічні повідомлення вийшли в інших популярних телеграм-каналах, як-от “Воєнкор Котьонок” та “Оперативні зведення”.

Ці пости як приклад вдало поширеного в інтернеті фейку потрапили до одного зі звітів, які “Діалог” регулярно надсилала в адміністрацію президента; нам вдалося ознайомитися з кількома такими звітами.

“Насправді це були двері московських під’їздів”, – зізнається підрядник, який співпрацював із “Діалогом”. В організації відзначили цей кейс як “вдале відпрацювання” – зі спростуванням фейку виступила влада Харкова, а отже, він дійшов до української аудиторії.

У Москві, на території бізнес-центру “Червона троянда”, де розташований офіс “Діалогу”, було зроблено й інший фейк: листівки, які нібито з’явилися на стінах будинків Німеччини, від імені місцевих мусульман, що закликають українських біженців покинути країну. Цю “новину” поширив телеграм-канал “Украина.ру” з понад 300 тисячами підписників. Джерело новини було вказано так: “нам пишуть”.

Цей напрямок роботи – створення і поширення фейкових новин про Україну та українців – з’явився в “Діалозі” через кілька місяців після початку війни.

“Нам поставили завдання почати якось реагувати на інфоприводи. І всі почали щось накидати, пропонувати, проводити мозкові штурми… І з’явилася така ідея – робити фейки”, – згадує співрозмовник авторів, присутній на таких нарадах.

Згідно зі звітами “Діалогу”, організація відповідальна за поширення, наприклад, таких фейків:

• про те, як військовослужбовці ЗСУ почали продавати на Ebay свої нагороди;
• про те, що високопоставлені представники української влади опинилися власниками дорогої нерухомості у Швейцарії;
• про те, що в Польщі українським біженцям пропонують “принизливі” вакансії – на кшталт “мастурбатора тварин”;
• про те, що в Україні почали мобілізацію жінок;
• про те, що українським солдатам дають пігулки, що підвищують агресію.

Створенням фейків у “Діалозі” займалися багато співробітників – осіб 60, не менше, згадує колишній співробітник організації: “Вважалося так: українська сторона, вона ж теж в інформаційну війну вміє, а чому ми не повинні відповідати в інформаційній війні? Я не знаю, це виправдання чи ні? Мені складно сказати”.

Алгоритм роботи був такий. Увечері складали добірку важливих новин, на які потрібно було відреагувати. Добірку затверджував особисто Табак. Після цього її розсилали по управліннях “Діалогу” і дружніх телеграм-каналах. Наступного ранку співробітники і партнери “Діалогу” пропонували свої ідеї. За підсумками вирішувалося, “який креатив береться в роботу”, згадує екс-співробітник “Діалогу”. Далі потрібно було запустити фейк – основним майданчиком вважався “Телеграм”.

На наради з розповсюдження інформації до офісу “Діалогу” приходили представники прокремлівського телеграм-каналу “Ридовка”, який після вторгнення Росії в Україну підтримав війну, каже колишній співробітник “Діалогу” і підтверджує колишній співробітник самої “Ридовки”. За словами останнього, іноді на таких нарадах були і представники Mash – одного з найбільших новинних телеграм-каналів (головний редактор “Ридовки” Олексій Костилєв і головний редактор Mash Максим Іксанов на наші запитання не відповіли).

Співробітники двох телеграм-каналів із понад 300 тис. підписників називають серед підрядників. передплатників називають серед підрядників “Діалогу” Colonelcassad воєнкора Бориса Рожина та “Неофіціальний Безсонов” воєнкора Данила Безсонова, а також “Соловйов” Володимира Соловйова. Була присутня на нарадах у “Діалозі” і блогерка Катруся, відповідальна за телеграм-канал “Сигнал”, – вона представляла сітку пропагандистки Христини Потупчик, подруги Табака.

“Як не прийдеш до Потупчик в її офіс у Вірменському провулку – сидять Потупчик, її собака і Вова Табак, – розповідає колишній співробітник пропагандистки. – Потупчик при ньому видавала [співробітникам] конверти з грошима. Наскільки я розумію, у них була навіть спільна бухгалтерка – принаймні я краєм вуха чув, як вони з нею проводки обговорювали. У Потупчик, умовно кажучи, було 40 людей, які пишуть, вони за сіткою пишуть пости – зокрема й щодо того, що давав Табак” (на наші запитання Потупчик не відповіла).

У 2022 році “Діалог” перерахувала понад 50 млн рублів компанії “Рокк медіа”, випливає з інформації про контракти організації. Як ми з’ясували, “Рокк” належить Олені Бердовій – родичці колишнього чоловіка Потупчик, Антона Бердова. Раніше Baza знайшла у Бердова і Потупчик будинок в Іспанії вартістю близько 500 тис. євро.

Поширювалися фейки в “Телеграмі” і за іншою схемою, яка не потребує витрат. Як згадує співробітник “Діалогу”, теми просто кидали “від очевидців” у пропозицію від імені фейкових акаунтів: “Ніхто не говорив, що це ми, співробітники “Діалогу”, візьміть, будь ласка. Це кидалося якимось відомим блогерам військовим, типу “Подоляки”, “Військового інформатора”. І дуже часто вони публікували, навіть не перевіряючи інформацію”. Але на це велися не всі – були ті, хто не поставив “жодного фейку”.

“У перші місяці війни, як я розумію, саме за пропозицією з нами працювала тільки українська сторона, – міркує Сергій Титов, головний редактор “Обережно, новини” (канал холдингу Ксенії Собчак). – І тільки ближче до літа 22-го пішли креативи від російських структур. Спроби протягнути новину були максимально дебільні – то пише “мешканка Москви”, що її брат із Німеччини повідомляє, як сильно там втомилися від українських біженців із посиланням на скріншоти листувань або якісь оголошення на стіні. Усілякі “жителі Херсона”, які скаржилися на переслідування СБУ – а зрештою пробиваєш людину, там акаунт створено вчора, фотографії взято з чужих соцмереж. Ми іноді їх посилали, коли ставало очевидно, що йдеться про фейк”.

До кінця минулого року, згадує Титов, такі повідомлення приходити практично перестали: “Ми нічого не ставили, думаю, нас просто викреслили зі списків тих, кому можна розсилати”.

“Формат перестав заходити, – пояснює колишній співробітник “Діалогу”. – І канали стали [фейки] рідше брати. Тому що помітили, що йде велика хвиля, а що це, хто це запускає – незрозуміло”.

Тоді в “Діалозі” стали думати про нові формати. Деякі з них знайшлися в “зарубіжному медіапросторі” (так сказано в презентації “Діалогу”). Так, в Україні продавали знакові речі на аукціонах, наприклад: знамениту флісову кофту Володимира Зеленського, в якій той ходив від початку війни, – лот купили на Christie’s за 100 тис. доларів на Christie’s. доларів, або вишиванку українського президента – вона була продана за ту ж ціну. У “Діалозі” придумали провести аукціон, на якому свої речі могли б продати російські “лідери громадської думки, які підтримують спецоперацію”, наприклад, актори Дмитро Дюжев, Володимир Машков або Сергій Безруков. Виручка мала бути спрямована на підтримку російських військових або “мирних жителів звільнених територій України”. Схоже, захід у підсумку не відбувся;

Взагалі, “Діалог” наслідує найкращі українські зразки.

Наприклад, у нього є сайт і телеграм-канал “Трибунал” (близько 70 тисяч підписників). Це російський аналог українського “Миротворця” тільки з фейковими дописами.

Або начебто фактчекерські сайти “Война с фейками” і “Лапша медиа”. “Вова Табак скаржився, що Міноборони в перші дні російського вторгнення в Україну подавало інформацію не талановито і невчасно, – каже знайомий глави “Діалогу”. – І тільки через кілька тижнів вдалося домовитися, щоб інформаційною політикою Міноборони зайнялася й адміністрація президента. Ну і тепер, звичайно, все під контролем у них”.

Взаємодією з Міноборони в “Діалозі” опікувався один із його заступників, медіаменеджер Тихон Макаров, каже колишній співробітник організації: “Ми з нього ще сміялися, бо, ну, всі розуміли, що Міноборони каже нісенітниці. А він щиро на боці Міноборони завжди, що вони молодці і так далі”.

У “Війни з фейками” – понад 600 тис. підписників. Канал позиціонує себе як такий, що викриває фейки, але насправді він їх виробляє. Так, в одному з постів ракетний удар по піцерії в Краматорську, жертвами якого стали 12 мирних громадян, включно з дітьми, називається ударом “по місцю дислокації іноземних найманців”. Ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі взимку цього року, унаслідок якого загинули 46 осіб, “Война с фейками” назвав вибухом газу, що стався через падіння української протиракети.

У нас є інструкція “Діалогу” про те, як можна “викрити” фейк, якщо немає жодних фактів для спростування. Потрібно дискредитувати джерело: послатися на те, що автор “не доклав фото і відео на підтвердження своїх слів” або “посилається на анонімні джерела”. Або можна вказати на те, кому може бути вигідне поширення фейку: “Україна хоче деморалізувати російських громадян”.

Взагалі, у “Діалозі” панує творча атмосфера. “Це псевдохіпстери – і Табак такий самий. Портрет типового ЦУР-начальника такий: борода, вейп, білі кросівки. Нероби”, – обурюється джерело, близьке до адміністрації президента.

На наради до Кирієнка Табак приходив у шортах. “Влітку, коли спекотно, узагалі без сорому заходив – типу що, у костюмі ще паритися? А всі в костюмах сиділи. Але Кирієнко ніби не помічав”, – згадує один з учасників нарад.

Акули пера

Колишня мешканка Дніпра Юлія Ейдель зараз живе з дітьми в Європі і в чат випускників журфаку МДУ більше не пише. Вийшла з чату й інша однокурсниця Табака, журналістка і фемактивістка Настя Красильникова.

Вона чітко пам’ятає день, коли це сталося – 15 квітня 2022 року. Цього дня Мін’юст опублікував новий список іноземних агентів, до якого потрапив ще один її однокурсник – Юрій Дудь. Красильникова згадує, як того вечора хтось у чаті тегнув Табака та запитав його, що треба зробити, щоб “зупинити скажений шредер і витягнути Юрця”. Красільникова розповідає, що після цього повідомлення вона “охрініла на кількох рівнях”, зокрема “просто від того, що Вова Табак і досі в цьому чаті”. І “випилилася”.

Але життя в чаті тривало – і у червні минулого року випускники факультету журналістики МДУ в черговий раз обговорювали зустріч випускників. У чат постили фотографії колишніх студентів, які зібралися перед пам’ятником Ломоносову біля входу в будівлю журфаку на Моховій вулиці. У 2018 році в чат викладали фотографію, на якій Табак стоїть у черзі до каси в супермаркеті з візком, заповненим пивом. Сам Дудь, згадують його однокурсники, тоді пошкодував, що не зможе з ними “якісно бухнути”, і додав, що в нього багато запитань до Табака (Дудь проігнорував наші запитання). За повідомленнями ЗМІ, після початку війни журналіст Дудь покинув Росію і фізично не міг прийти до будинку на Моховій вулиці, куди прямував пропагандист Табак.

А де коментар “Діалогу”?

Отримавши запитання авторів розслідування, Володимир Табак пообіцяв, що на них відповість голова прес-служби “Діалогу” Марія Груздова. Вона відповіла, що “щоб сформувати позицію щодо того, чи будемо ми відповідати”, хотілося б “зрозуміти посил підготовлюваного матеріалу”. А потім написала, що відповіді не буде.

Автори: Марія Жолобова, Світлана Рейтер (Медуза), Іріна Панкратова (the bell), Андрій Перцев (медуза)

Джерело: розслідування “Важных историй”, “Медузи” і The Bell

Tweet