Хаос у Берліні: як Мерц став канцлером з другої спроби

Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) вирішив не чекати кілька днів. Через приблизно шість годин після проваленого вранці у вівторок, 6 травня, першого раунду, голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС) вдався до другої спроби – і близько 16:00 депутати Бундестагу обрали його канцлером Німеччини.

Цього разу він отримав 325 голосів за необхідного мінімуму у 316. Таким чином проведення через кілька днів третього раунду, на якому Мерца могли б обрати простою більшістю, більше не знадобилося.

Уперше в історії ФРН канцлер не був обраний з першого разу

Далі сюрпризів не було, на обличчі Мерца та інших членів його кабінету можна було помітити полегшення. Канцлер і його міністри вирушили з пленарної зали Бундестагу за грамотами про призначення до федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier), потім склали присягу у Бундестазі, і уряд запрацював. 

Перше засідання нового уряду Німеччини було заплановано на пізній вечір вівторка. Можливо, вже потім міністри дозволять собі розслабитися й випити пива з десятилітрової діжки, що її привезли, за даними преси, з батьківщини Мерца, регіону Зауерланд на заході ФРН. 

Німеччина відбулася легким переляком? Не зовсім. Результат першого раунду викликав у країні непідробний шок – уперше в історії ФРН канцлера не обрали з першого разу. Мерцу не вистачило шести голосів, а загалом він не дорахувався втричі більше прихильників. 18 депутатів із коаліції, до якої входять консерватори з блоку ХДС/ХСС і соціал-демократи, в першому раунді або утрималися, або проголосували проти.

Багато хто був здивований ще й тому, що, як каже і сам Мерц, і більшість оглядачів, – «часи серйозні», і Німеччині швидко потрібен новий уряд. На тлі триваючої війни Росії проти України, тарифної політики нового президента США Дональда Трампа і сумнівів у тому, що Америка, як і раніше, на боці Європи, у Берліні не очікували, що Мерц отримає такого ляпаса. Що сталося?

Чому Мерц програв перший тур

Провал у першому турі не став повною несподіванкою. Хоча більшість оглядачів вважали такий результат малоймовірним, повністю виключати його було не можна. Схожі випадки рідко, але бували на земельному рівні, коли прем'єр-міністри не набирали голосів у першому, а інколи й у другому турі. Але на федеральному – прем'єра.

У якийсь момент у вівторок узагалі здавалося, що другого голосування цього дня не буде. Депутати розійшлися для консультацій по фракціях, гості з трибун перемістилися на вулицю або в їдальню. Близько полудня, очевидно, було ухвалено рішення спробувати ще раз. Мерц вирішив ризикнути і через кілька годин виграв.

Хтось із політичних оглядачів припускає, що в першому раунді могли показати «чорну мітку» кандидату в канцлери представники молодіжного крила СДПН. Раніше вони виступили проти коаліційного договору, критикуючи серед іншого занадто жорстку, на їхню думку, міграційну політику. Хтось вважає, що зіпсувати Мерцу старт могли і його однопартійці, незадоволені його рішеннями, зокрема – кадровими.

Є і ще одна версія, мовляв, сигнал був не стільки Мерцу, скільки його віцеканцлеру і співголові СДПН Ларсу Клінґбайлю (Lars Klingbeil). Його критикують серед іншого за деякі кадрові призначення. Але остаточно причин провалу Мерца ми вже не дізнаємося, голосування було таємним. 

Наслідки для Німеччини та Мерца

Які все це матиме наслідки? Думки розділилися. Одні, зокрема опозиційна і визнана нещодавно правоекстремістська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН), прогнозують Мерцу слабке й нестабільне правління. АдН знову пропонує консерваторам створити коаліцію. Мерц і його партія дали зрозуміти, що на це не підуть, хоча політично ізолювати АдН, що має в парламенті другу за величиною фракцію, стало складніше.

Інші закликають не перебільшувати значення події. Вони кажуть, що старт Мерца на посаді канцлера затьмарений, але в майбутньому він може розраховувати на відносно стабільну коаліцію.

У зв'язку із затримкою обрання канцлером Мерцу довелося внести корективи в графік своїх перших поїздок за кордон. Очікувалося, що мало не в день обрання він вирушить із візитом спочатку до Франції, а потім до Польщі. Тепер шукають нові дати. Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) дав зрозуміти, що візити відбудуться, як і поїздка в Україну, дата якої, за його словами, «узгоджується».

Роман Гончаренко