Пам’яті сержанта В’ячеслава Кучерука

Казав, що "боротьба за волю – нескінчена стежка, якою нам іти"

Сержант В’ячеслав Кучерук загинув 4 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Малі Щербаки Запорізької області.

«Під час штурму ворожих позицій віддав життя за Україну наш побратим, боєць Легіону Свободи, заступник командира групи 1-го ескадрону Інтернаціонального легіону Головного управління розвідки Міністерства оборони України, сержант В’ячеслав Кучерук… Під час останнього бою завдяки діям його групи було знищено близько десяти окупантів на ворожому опорному пункті на Запорізькому напрямку», - повідомив про смерть воїна голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок.

В’ячеслав народився 29 травня 1980 року в Шепетівці на Хмельниччині, де закінчив місцеву школу. Далі він навчався в профтехучилищі у Козятині та проходив строкову службу в Національній гвардії України.

Чоловік у автобіографії розповідав, що в юності почав пізнавати Україну, долучився до лав Шепетівського козацького товариства ім.Семена Палія, а згодом – Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

«Мені пощастило в житті відчути дві незабутні емоції: коли я пригорнувся до своєї новонародженої донечки і коли став єдиним цілим з багатотисячним Майданом 2014 року. Тоді, на превеликий жаль, снайперська куля забрала життя нашого побратима – Дзявульського Миколи Степановича. Несучи його в Жовтневий, я не розумів, як далі діяти, що робити. Але голос наших предків у подобі Героїв Небесної Сотні вказав мені подальший мій шлях», - писав він.

Після Революції Гідності В’ячеслав займався громадською та волонтерською діяльністю, а потім став на захист України в лавах 8-го полку спеціального призначення ССО ім. князя Ізяслава Мстиславовича. Воїн виконував завдання на Донеччині й Луганщині, був поранений.

Після демобілізації повернувся додому. Коли розпочалася повномасштабна війна, не міг залишатися осторонь і знову пішов у Збройні Сили України.

За плечима військовослужбовця – бої на Київщині та Харківщині в лавах Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, оборона Херсонщини у складі Сил спеціальних операцій, а згодом – служба в Інтернаціональному легіоні Головного управління розвідки.

«Я усвідомлював, що боротьба за волю – це нескінченна стежка, якою нам іти. Та буде ця хода жива і переможна, доки відчуватимемо плече свого побратима. Я дякую вам за все, мої братчики», - зауважував В’ячеслав.

Побратим воїна Михайло Верхогляд поділився, що «Крук» мужньо знищував ворога, брав участь у рейдах в його тил, штурмував взводні опорні пункти та проводив інші операції, про які можна буде розповісти аж через роки.

«Це був великий і славний Воїн. Честь було з тобою йти в бій, друже Крук», - зазначив Верхогляд.

Із В’ячеславом Кучеруком попрощалися на площі Тараса Шевченка у Шепетівці. У пам’ять про Героя його голосом у записі прозвучала Молитва українського націоналіста. Її В’ячеслав озвучував у травні 2022 року під час прийняття присяги добровольчим формуванням самооборони Шепетівки.