Поганий результат переговорів щодо війни в Україні відкриє скриньку Пандори, — міністерка оборони Литви

Допоки Вашингтон переслідує мету укласти "мирну угоду" між Росією та Україною, країни Європи занепокоєні безпековими наслідками того чи іншого варіанту потенційної угоди. Несправедливі умови врегулювання війни можуть поставити весь світ у позицію ще більшої небезпеки, особливо — країни на східному фланзі НАТО, які мають спільні кордони з державою-агресоркою.

Про це та інше в короткому інтервʼю "Телеграфу" на полях конференції Defence24Days у Варшаві розповіла міністерка оборони Литви Довілє Шакалієне.

— Пані міністерко, розкажіть, якими є нинішні пріоритети Литви у підтримці України?

— Перш за все, ми намагаємось залишатися гнучкими та адаптуватися до потреб України. Наприклад, змінили заплановану підтримку на другу половину року відповідно до потреб, про які заявив [міністр оборони] Рустем Умєров. Ми додали 20 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів, оскільки це було визначено як пріоритет. Крім того, ми інвестували 20 мільйонів євро у вашу оборонну промисловість та будемо продовжувати роботу в цьому напрямі.

Ми приєдналися до нової Коаліції з радіоелектронної боротьби та зробимо внесок у дві категорії. До прикладу, литовські засоби РЕБ ближньої дії вважаються дуже корисними для України. Для нас, європейців, допомога українцям — це критичне питання, пов’язане з нашою власною безпекою. Тому ми особисто безумовно збережемо 0,25% ВВП для підтримки України.

— Бачимо спроби переговорного процесу, в яких Сполучені Штати постають посередником між Росією та Україною з метою досягнення певної "мирної угоди". Але ж існує ризик несправедливої мирної угоди, яка врешті становитиме загрозу для всієї Європи. Що ви думаєте про це?

— Ви абсолютно маєте рацію. Поганий результат таких переговорів може дестабілізувати всю архітектуру безпеки Європи та НАТО. Якщо Росія отримає хибний сигнал, що Сполучені Штати вагатимуться або що наша реакція буде надто повільною — це стане руйнівним для нас усіх.

Дуже важливо, щоб анексія й окупація українських територій не були визнані de jure, має бути чіткий сигнал, що це — окуповані території.

Інакше це підірве головний принцип міжнародного правопорядку, заснованого на правилах. Це відкриє скриньку Пандори для інших агресорів. Ми бачимо, що Китай дуже уважно спостерігає за ситуацією. І ця вісь зла — Росія, Китай, Північна Корея, Іран — безперечно скористається ситуацією на свою користь.

— Оцінки розвідувальних спільнот свідчать про те, що Росія може напасти на країни НАТО протягом 3–5 років. Чи вірите ви, що Москва, отримавши хибний сигнал щодо ситуації в Україні, може вдатися до такого кроку?

— Це справді дуже доречне питання: суб’єктивне сприйняття Росією нашої готовності й потенційної реакції буде одним із вирішальних чинників. Загалом, найважливіше — це спроможність і мотивація.

Росія розвиває свою спроможність — попри війну з Україною, вона продовжує зміцнювати збройні сили та військову промисловість. Тож спроможність буде.

Щодо мотивації — РФ вже багато років нам погрожує. Ми були окуповані Росією двічі — спочатку Російською імперією, а потім Радянським Союзом. Тобто мотивація, найімовірніше, теж буде. Але от чи з’явиться в неї можливість — залежить уже від нас. Від нашої готовності та здатності чітко транслювати стратегічне послання: ми вдаримо у відповідь, ми не дозволимо їм увійти на нашу територію, колективна відповідь буде негайною і рішучою.

— На чому за таких викликів зосереджена Литва?

— Ми відновлюємо Першу національну дивізію, розширюємо й модернізуємо наші збройні сили. Плануємо краще використовувати потенціал резервістів та розширюємо Союз стрільців Литви.

Для довідки: Союз стрільців Литви — це добровільна воєнізована громадська організація, яка об’єднує громадян, готових присвятити свій час захисту та зміцненню Батьківщини. По суті, еквівалент сил територіальної оборони.

Оборонні закупівлі пришвидшуються настільки, наскільки це можливо. Цього року — 4% ВВП на оборону, а наступного року ми вийдемо за межі 5% ВВП. Оборонна промисловість — ще один пріоритет, над яким ми інтенсивно працюємо. Спільно з Україною ми прагнемо виробляти певні українські зразки озброєння в Литві, фінансувати це виробництво та передавати зброю українцям. Тож, одна з цілей — максимально ефективно використати надзвичайний потенціал української оборонної промисловості.

І, звісно ж, ми говоримо про постійне розміщення німецької бригади в Литві — це один з пріоритетних проєктів. Нам потрібно збудувати кілька сотень інфраструктурних об’єктів у найближчі кілька років, і ми справді дуже інтенсивно та швидко працюємо над цим.

Далі цивільна оборона: кожен громадянин повинен знати, що робити, щоб бути готовим. Ми розширюємо різні програми — наприклад, тренінги для вчителів, лікарів, громадян різних професій. А також тренування колективної оборони, навчання, підготовка до будь-якого можливого сценарію.

У політичному плані ми відходимо від міжнародних конвенцій, які обмежують нашу обороноздатність. Ми вже вийшли з Конвенції про касетні боєприпаси, і зараз залишаємо Оттавську конвенцію [про заборону застосування протипіхотних мін]. Перше голосування щодо цього відбулося у Сеймі понад тиждень тому, 7 травня — друге, а в четвер, сподіваюся, буде третє, й остаточне денонсування конвенції.