Прем’єру Естонії довелось виправдовуватись за заяву щодо відправки військових в Україну

Естонський прем'єр-міністр Крістен Міхал заявив, що Естонія не планує брати участь у бойових діях на території України, а обговорюване розміщення військових у дружній країні можливе тільки в рамках міжнародної миротворчої або стримуючої місії та за умови політичної угоди, в якій братимуть участь ключові партнери.

З такою заявою він виступив у середу, 7 травня, в парламенті, відповідаючи на запитання опозиційного депутата Рійгікогу Мартіна Хельме з фракції EKRE, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ERR.

"Мова не йде про участь у бойових діях.

Якщо буде досягнуто мирної угоди, в якій, наприклад, беруть участь США і президент Трамп, і буде потрібна міжнародна участь у забезпеченні миру, тоді і може постати питання про участь Естонії", – підкреслив Міхал.

Він додав, що в цьому процесі беруть участь десятки країн, від Канади до Туреччини, включаючи Францію, Британію та Італію.

За його словами, зараз 10-20 держав вже заявили, що готові брати участь у формуванні сил стримування або забезпеченні миру, а якщо основні партнери з безпеки – США, Велика Британія і Франція – приєднаються до місії, то не залишиться осторонь і Естонія.

За словами прем'єр-міністра, мова йде про професійних військовослужбовців у кількості 100-130 осіб, а не строковиків.

Естонія і раніше направляла своїх військових на закордонні місії, в тому числі в Ірак.

Можлива участь у миротворчій місії на території України відбуватиметься в тому ж форматі, додав Крістен Міхал.

Лідер опозиційної Консервативної народної партії Естонії (EKRE) Мартін Хельме різко розкритикував плани уряду щодо можливої участі естонських військових у міжнародній місії, пов'язаній з Україною.

За його словами, таке рішення може поставити під загрозу безпеку самої Естонії і втягнути країну в прямий військовий конфлікт з Росією.

"Це не обережність, це елементарне почуття відповідальності.

Ми відправляємо своїх солдатів на фронт, де щодня гинуть сотні людей.

І якщо ми туди поїдемо, то США чітко дали зрозуміти – під захист п'ятої статті НАТО ми вже не підпадаємо", – заявив Хельме.

Він також висловив здивування з приводу того, що Естонія готова відправити своїх військовослужбовців, тоді як в країні, за його словами, перебуває понад 10 000 українців, які ухилилися від захисту країни.

"Чому ми не відправляємо туди тих, кого Україна просить повернути, а замість цього посилаємо своїх?" – запитав Хельме.

Міхал у відповідь розкритикував позицію опозиції, яка, за його словами, демонструє "необґрунтовану обережність".

"Чесно кажучи, мене дивує ваш "обережний" підхід – нібито Росія стане доброзичливою, якщо їй підігравати.

Я не раджу так думати.

Єдине, що розуміють диктатори – це сила", – заявив Крістен Міхал.

Прем'єр-міністр Естонії раніше офіційно заявив, що країна готова долучитися до сил стримування "коаліції рішучих", очолюваної Великою Британією та Францією, яка пропонує Україні гарантії безпеки.

Раніше газета The Times з посиланням на обговорення в коаліції рішучих написала, що Європа буде змушена докласти значних зусиль, щоб надіслати до України 25 000 військовослужбовців для формування сил стримування, оскільки її армії не мають достатньої чисельності та фінансування.

Із закритих обговорень на цей час відомо, що Велика Британія готова надіслати до 10 000 військовослужбовців.

Франція теж готова спрямувати від 5 000 до 10 000 солдатів.