Обрання нового Папи Римського: починається конклав, хто серед кандидатів і коли піде білий дим

Кардинали Римо-католицької церкви 7 травня розпочинають процес обрання нового Папи Римського.

Вони будуть ізольовані від зовнішнього світу доти, допоки не визначаться з особою, яка, як вони сподіваються, зможе об’єднати глобальну, але розділену Церкву.

Хто може стати новим Папою і коли варто очікували білого диму?.

Про процес обрання Папи Римського читайте на ТСН.

Процес обрання Папи Римського розпочинається.

Після урочистої меси у соборі Святого Петра 7 травня кардинали пройдуть до Сикстинської капели, щоб розпочати закритий конклав — старовинний церковний обряд, що веде своє коріння ще від Середньовіччя.

Їхнє завдання — обрати нового Папу Римського на заміну Франциску, який помер 21 квітня.

Заважимо, що Сикстинської капели увійдуть рекордні 133 кардинали з 70 країн — більше, ніж 115 із 48 країн під час попереднього конклаву 2013 року.

Це свідчить про зусилля Франциска розширити присутність Церкви в регіонах, де католиків небагато.

Подібно до практик, що зародилися ще в Середньовіччі, під час конклаву кардинали перебуватимуть у повній ізоляції від зовнішнього світу.

Щоб гарантувати абсолютну конфіденційність процесу, Ватикан запровадив сучасні технології безпеки, зокрема встановив пристрої для блокування зв’язку, які унеможливлюють будь-яке прослуховування.

Коли оберуть Папу Римського і піде білий дим?.

Оскільки за багато століть не було випадків, щоб Папу обирали першого ж дня, очікується, що голосування триватиме кілька днів.

Щоби стати 267-м понтифіком, кандидат має набрати дві третини голосів.

За останні 10 конклавів середня тривалість обрання Папи становила трохи більше ніж три дні, і жодного разу процес не розтягувався довше ніж на п’ять діб.

Для порівняння, конклав 2013 року завершився вже наступного дня.

Так, 7 травня відбудеться лише перше голосування, а в наступні дні можливі до чотирьох турів на добу.

Після кожного з них бюлетені спалюють: чорний дим із димаря капели означає, що згоди не досягнуто, а білий дим у супроводі дзвонів сповістить світові про обрання нового очільника Католицької церкви.

Перед початком конклаву, на ранковій літургії в соборі Святого Петра, кардинали звернулися до Бога з молитвою про дар мудрості та провідника, який би з любов’ю й уважністю дбав про світ.

Ре, який очолює Колегію кардиналів, сам не братиме участі у конклаві — це дозволено лише кардиналам віком до 80 років.

Хто може стати новим Папою — список фаворитів.

Явного фаворита наразі немає, але серед найімовірніших кандидатів називають італійського кардинала та державного секретаря Святого Престолу П’єтро Пароліна, а також філіппінця Луїса Антоніо Тагле.

Позиція Пароліна вирізняється поміркованістю.

У минулому він працював у дипломатичному відомстві Святого Престолу, зокрема в Апостольських нунціатурах Нігерії та Мексики, де набув значного досвіду у міжнародних церковних справах.

2014 року Папа Франциск підніс його до рангу кардинала.

І сьогодні Пароліна вважають одним із тих, хто, ймовірно, продовжить курс реформ, започаткованих Франциском.

Як зазначає італійське видання La Stampa, Паролін демонструє здатність зберігати відкритість Церкви, водночас чутливо ставлячись до різноманітності духовних підходів у межах католицизму.

Щодо Луїса Антоніо Тагле, то його часто називають «азійським Папою Франциском» та відносять до прогресивного крила Церкви.

2015 року він розкритикував надто жорстке ставлення Католицької церкви до ЛГБТ-спільноти, розлучених та самотніх матерів, зауваживши, що така позиція могла зашкодити євангелізаційній місії.

Кардиналом Тагле став 2012 року.

Якщо він очолить Святий престол, це буде перший випадок в історії, коли Папою стане представник Азії.

Втім, його кандидатура не позбавлена суперечностей: дехто сумнівається у здатності кардинала керувати Церквою через критику на його адресу після управлінського провалу у благодійній організації «Карітас».

Попри це, Тагле сприймається як символ динамічної, молодої та місіонерської Церкви, яка прагне бути ближчою до сучасного світу.

Якщо стане очевидним, що жоден із кандидатів на посаду нового Папи них не має шансів на перемогу, голоси можуть перейти до інших претендентів.

Тоді вибір може відбутися на основі географічного походження, спільності у доктрині чи мовної спорідненості.

Серед інших можливих претендентів — Жан-Марк Авелін із Франції, Петер Ердо з Угорщини, Роберт Превост зі США та П’єрбаттіста Піццабалла з Італії.

Близько 80% кардиналів, які візьмуть участь у голосуванні, були призначені саме Франциском, що підвищує ймовірність продовження його реформаторської політики — навіть попри опір із боку традиціоналістів.

Які шанси українця стати Папою?.

Єдиний українець, який братиме участь у конклаві як кардинал-виборець це Микола Бичок.

Він є єпископом Мельбурнської єпархії Української греко-католицької церкви в Австралії.

Експерти зазначають, що призначення Бичка кардиналом є знаком довіри, але його шанси стати Папою, ймовірно, будуть актуальними в майбутньому, а не на цьому конклаві.

Римо-католицький священник, директор «Радіо Марія» Олексій Самсонов пояснив «РБК-Україна», чому у 45-річного Бичка мало шансів бути обраним новим Папою.

«Зазвичай Церква не вибирає Папою молодого, а кардинал Бичок — молодий.

Папа повинен крокувати в ногу з часом, щоб відповідати на проблеми, які має світ, які він розуміє, з якими він знає, як впоратися.

Якщо натомість Папа буде людиною дуже молодою, то є всі шанси, що він просто залишиться десь там в своєму часі, а світ зміниться, і це буде проблема.

У випадку Миколи Бичка, він тільки рік як кардинал, тому ще достатньо невідомий для Церкви.