Вибори Папи №267: таємниці «кімнати сліз», нового імені та влада «персня рибалки»

Вранці у середу, 7 травня, у Ватикані стартував конклав, метою якого є обрання нового, 267-го, Папи Римського. У голосуванні беруть участь 133 кардинали із 70 країн (у тому числі і кардинал Микола Бичок з України ), які визначать наступника Папи Франциска, який помер минулого місяця. Саме голосування в Сикстинській капелі почалося ввечері 7 травня, скільки триватиме, поки що невідомо - день-два, а може, й місяць. Коротко про – про символи та традиції, за якими католицький світ здавна вибирав свого понтифіка.

Конклав («з ключем»)

Обрання Папи конклавом було запроваджено Папою Григорієм X у 1274 році на Другому Ліонському соборі після виборів 1268–1271 років, які тривали майже три роки.

Термін "конклав" (від латинського cum clave, "з ключем") означає ізоляцію кардиналів для прискорення прийняття рішення. Правила Григорія X передбачали закриття кардиналів в одній кімнаті, скорочення їх раціону до хліба та води після трьох днів і навіть зняття даху, якщо рішення не ухвалювалося. Ці суворі заходи були спрямовані на запобігання затримкам.

Сьогодні кардинали більше не наражаються на голод чи вплив стихій, але залишаються в ізоляції у ватиканському будинку Святої Марфи, де розташований гостьовий будинок для кардиналів, з дотриманням суворої таємності.

До речі, під час конклаву 1268–1271 років у Вітербо городяни замкнули кардиналів у Палацо деї Папі, скоротили їх раціон і частково зняли дах, щоб дощі та спека прискорили ухвалення рішення.

Правило двох третин голосів

Кандидат на посаду Папи повинен одержати дві третини голосів (плюс один, якщо кількість виборців не ділиться на три). Якщо після кількох турів голосування консенсусу не досягнуто, конклав може зробити паузу для молитви та роздумів. З 1996 року (згідно з Universi Dominici Gregis Івана Павла II) після 33 турів кардинали можуть перейти до простої більшості, хоча це ніколи не застосовувалося.

Як відбувається голосування

Голосування відбувається у Сикстинській капелі. Кардинали по черзі підходять до вівтаря, де стоїть урна, і опускають бюлетень, промовляючи клятву: Testor Christum Dominum, qui me iudicaturus est, me eum eligere quem secundum Deum iudico eligi debere («Свідчу перед Христом, який буде судити мене, що я вибираю того, кого, з Божої волі, вважаю гідним обрання»). Перед голосуванням кардинали дають клятву зберігати таємницю конклаву під загрозою відлучення. Порушення клятви тягне за собою автоматичне відлучення (latae sententiae), хоча в історії були рідкісні витоки (наприклад, щоденники кардиналів, опубліковані анонімно).

Кардинали знаходяться в повній ізоляції уу будинку Святої Марфи та Сікстинській капелі. Усі приміщення перевіряються на наявність пристроїв прослуховування чи запису за допомогою сучасних технологій (наприклад, глушників сигналів). Зовнішні контакти заборонені. Навіть обслуговуючий персонал (лікарі та кухарі) проходить ретельний відбір і приносить клятву мовчання.

Сикстинська капела як місце голосування

Сикстинська капела стала основним місцем проведення конклавів з 1878 року через її безпеку та символічну значущість. Ізоляція товстими стінами та пишність капели роблять її ідеальною для секретності та урочистості конклаву. Фрески Мікеланджело, включаючи «Страшний суд», височіють над кардиналами під час голосування.

Перед кожним конклавом капелу перевіряють на наявність пристроїв стеження, а спеціальна піч, яка використовується з 1939 року, спалює бюлетені, виготовляючи знаменитий дим.

Димові сигнали (чорний та білий дим)

Ця традиція сигналізує світу про перебіг конклаву. Чорний дим (fumata nera), що утворюється під час спалювання бюлетенів з вологою соломою або хімікатами, вказує, що Папа не обраний. Білий дим (fumata bianca), що отримується з використанням сухої соломи або хімікатів, повідомляє про нового Папу. Дим виходить із труби над Сікстинською капелою. Це улюблений громадський ритуал, за яким стежать юрби на площі Святого Петра та весь світ через ЗМІ.

У 1958 році виникла плутанина, коли дим здався сірим, що призвело до хибних повідомлень про нового Папу. Тепер хімічні добавки забезпечують чіткіші кольори. А з 2005 року дзвін собору Святого Петра дзвонить разом із білим димом, щоб уникнути плутанини.

Оголошення Habemus Papam!

Після обрання Папи кардинал-диякон виходить на балкон собору Святого Петра і оголошує: Habemus Papam! («У нас є Папа!»), представляючи нового понтифіка за його новим ім'ям та титулом. Потім Папа благословляє натовп. Це кульмінація конклаву та момент глобальної уваги.

У 2005 році оголошення Бенедикта XVI було відкладено через технічні проблеми з мікрофоном, що викликало напружене очікування в натовпі.

Як Папа вибирає собі ім'я?

Новий Папа вибирає собі ім'я, яке стає його офіційним титулом на час понтифікату. Воно може символізувати шану попередникам чи святим. Наприклад, Папа Іван Павло II (1978–2005) вибрав ім'я на честь понтифіків Івана XXIII, Павла VI та Івана Павла I, наголошуючи на спадкоємності. Папа Бенедикт XVI (2005–2013) вибрав ім'я на честь Бенедикта XV та святого Бенедикта Нурсійського, підкреслюючи мир та чернечу традицію. Папа Франциск (2013–2025) вибрав ім'я на честь святого Франциска Ассизького, віддаючи відданість простоті та турботі про бідних.

Ім'я може відображати наміри Папи. Наприклад, Папа Пій ІХ (1846–1878) вибрав ім'я «Пій», пов'язане з консервативною традицією, сигналізуючи про свою позицію проти ліберальних реформ.

«Перстень рибалки» та «кімната сліз»

"Перстень рибалки" (Anello Piscatorio) - золота каблучка із зображенням святого Петра в човні, що вручається Папі після обрання. Кожен Папа отримує унікальний перстень, який знищується після його смерті чи зречення. Перстень символізує владу Папи як наступника Петра, «рибалки душ». Після зречення Папи Бенедикта XVI у 2013 році його перстень був не знищений, а позначений хрестом, щоб запобігти використанню.

Після обрання в Сікстинській капелі Папа прямує до «кімнати сліз» (Sacrestia Lacrimatoria) - невелике приміщення поряд із капелою, де він вперше одягає папський одяг. Назва кімнати пов'язана з емоціями, які відчуває новий Папа, усвідомлюючи тяжкість своєї місії. Кравці швидко підганяють сутану, череп'ю (шапочку) та інші елементи, після чого Папа готується до появи на балконі собору Святого Петра для оголошення  -Habemus Papam!

До речі

Що означають кольори та елементи папського одягу?

Після обрання новий Папа одягається в особливий одяг, який символізує його духовний та адміністративний авторитет, а також зв'язок із традицією та місією церкви.

Він одягає білу лляну або вовняну сутану, яка стає його основним вбранням. Вона шиється заздалегідь у кількох розмірах (зазвичай три варіанти: маленький, середній, великий) кравцем Ватикану - наприклад, родиною Гаммареллі, офіційними кравцями Пап з 1798 року, і підганяється відразу після обрання.

Білий колір символізує чистоту, святість та духовне відродження. Традиція білої сутани перегукується з Домініканським орденом, чий член, Пій V (1566–1572), зберіг біле вбрання ордену після обрання, зробивши його стандартом для Пап.

Також Папа одягає моццетту (Mozzetta) - короткий, до талії, плащ з капюшоном, що надівається поверх сутани. Після обрання Папа може надіти червону оксамитову моццетту з горностаєвою обробкою (взимку) або червону шовкову (влітку). Червоний колір символізує мучеництво та готовність Папи страждати за віру, а також його зв'язок із кардинальським саном. Горностай підкреслює папський авторитет та традицію.

Потім йде пелерина - невеликий плащ на плечі, прикріплений до сутани, також білий. Пелерина посилює символіку чистоти та відрізняє папську сутану від звичайної священницької.

Пектор хрест Папа носить на шнурку або ланцюга на грудях. Після обрання Папа може обрати новий хрест або зберегти свій колишній, як зробив Франциск. Хрест символізує віру, жертву Христа та пастирську місію Папи. Простота хреста, наприклад срібний або дерев'яний, може відображати особисті переконання Папи.

На голові у Папи - череп'я (Zucchetto), маленька кругла шапочка. Папська череп'я - біла на відміну від червоної кардинальської чи фіолетової єпископської. Біла череп'я символізує духовну владу та чистоту помислів. Вона також пов'язана із традицією покриття голови на знак поваги до Бога. У Папи Івана Павла II після обрання 1978 року розмір голови виявився нестандартним, і кравцю довелося спішно підганяти череп'ю.

Паллій (Pallium) - вузька смуга тканини з чорними хрестами, що одягається на плечі. Новий Папа отримує паллій пізніше, під час інавгураційної меси. Паллій символізує пастирську відповідальність та зв'язок з апостолом Петром, першим Папою. Чорні хрести нагадують про страждання Христа.

Що стосується взуття, то традиційно Папи носили червоні шкіряні туфлі, що символізують кров мучеників, і лише Папа Франциск віддав перевагу чорним туфлям, які носив до обрання. Туфлі зазвичай ручної роботи.