Безпрецедентний удар по Росії. Мета і ціна наймасованішої дронової атаки ЗСУ

Українські і російські соцмережі з учорашнього заповнені повідомленнями про масовану атаку дронів по території Росії. Значна їхня кількість була спрямована на Москву та околиці російської столиці. Ближче до кінця дня 7 травня Міноборони РФ підтвердило надзвичайний масштаб удару: відомство відзвітувало про понад пів тисячі українських безпілотників і , звичайно ж, про їх збиття. Київ офіційно ж не каже про таку кількість, проте численні свідчення підтверджують – удар був справді масованим.

Активність Збройних сил України напередодні Дня Побєди, на який диктатор Путін запросив лояльних Кремлю лідерів країн, змусила на тривалий час зупинити роботу московських аеропортів, що призвело до справжнього авіаколапсу. У намаганні захистити Путіна і його гостей від атак, російська влада напередодні 9 травня навіть обмежила використання інтернету під приводом «захисту громадян».  

Але чи досягли наші дрони мети і якою вона врешті була? В українських соцмережах фіксується хвиля критики цієї атаки. Мовляв, навіщо витрачати такі ресурси, якщо Кремль стягнув у ці дні до столиці величезну кількість систем ППО. Чому б тим часом не вдарити по інших воєнних цілях, які було складно дістати раніше, а тепер таке вікно можливостей відкрилося?

«Главком» зібрав інформацію про масовану українську атаку та відповіді на найпоширеніші запитання про неї.

Що сталося 6 і 7 травня

Важливо зафіксувати, що саме нічна атака на Москву з 6 на 7 травня була третьою поспіль нічною атакою. Вона продовжилася навіть удень 7 травня. Московські аеропорти були закриті, 60 тисяч пасажирів не змогли вчасно вилетіти, затримано понад 200 рейсів.

У російських соцмережах ширилися численні відео мешканців Москви та околиць, які фіксували і звуки вибухів, і прильоти. До однієї з квартир у підмосковному Подольську навіть залетіла ракета… російських ППО, яку зі стіни відмовилися діставати рятувальники. Мовляв, усі питання до Міноборони. Була атакована авіабаза «Кубинка» у Підмосков’ї. За даними української сторони, на ній розташовувалися літаки, які мали взяти участь у параді 9 травня.

Важливо додати: дрони «прилетіли» не тільки до Москви і Підмосков’я, саме цей факт використовували критики удару. Атаки зазнали аеродром «Шайковка», що за 340 км від Москви, а також об’єкти інфраструктури, оборонні підприємства в Саранську та Тулі, повідомляє Центр протидії дезінформації.

Які ціль українських ударів

Офіційно Київ ніколи не повідомляє про цілі, які планує уразити. Але і Москву українці атакували не вперше. Достатньо згадати приліт дрона по Кремлю у травні 2023-го. «Москву потрібно бити, бо вона не має почуватися у безпеці», – каже в коментарі «Главкому» аеророзвідник Ігор Луценко. Він переконаний: атаки по російській столиці – один зі способів зламати бажання противника щодо подальшої агресії проти України. Велику кількість дронів по Москві, де багато засобів протиповітряної оборони (ППО) напередодні 9 травня Луценко пояснює бажанням збільшити шанси прорвати ППО. «Якась кількість дронів відволікає, створює «білий шум», а інша проходить і дає результат», – пояснює фахівець тактику. Мовляв, якщо десь знищити 300 танків, російський «обиватель» про це не дізнається, «а якщо ми зможемо на Червоній площі зірвати 80-річчя бісовщини, тоді це всі оцінять».

Фахівець з військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов (Флеш) каже, що нинішній удар великої кількості українських дронів по Москві мав демонстраційну ціль. ЗСУ мали показати, що у нас є велика кількість БПЛА, що наші виробничі потужності здатні на масштабний прорив у повітрі. Окрім того, є багато тактик, які могли застосовуватися. Багато в чому вони подібні до тактик, які застосовує ворог, коли запускає по Україні «шахеди», частина з яких «порожні», мета їх запуску – перевантажити ППО. Україна може діяти подібним чином і під час ударів по Москві. «Ми розуміємо, що у зоні атаки не безкінечна кількість ППО. Рано чи пізно в якийсь момент ракети ППО закінчаться», – каже Флеш.

«Тактик застосування ударних БПЛА дуже багато. Є тактика, коли дрони розосереджуються, а є тактика, коли вони атакують одну точку із задачею пробити ППО, перевантажити. Все залежить від того, які цілі поставило командування. 90% дронів, які використовують Збройні сили України, можуть літати на відстань до 1000 км. Дорогі дрони частіше працюють на більшу відстань», – розповідає Бескрестнов.  Він закликає не вірити російській пропаганді, яка стверджує, що нібито Росія збила 524 українських безпілотники. «Росіяни розповідали, коли була українська атака на Алабугу (центр з виробництва «шахедів») нібито вони там усе успішно позбивали, все було навпаки. Це був один із наших найбільш успішних ударів і долетіло практично 100% того, що ми запускали», – завуважує експерт.

Яка ціна удару

За словами Ігоря Луценка, із задачею долетіти до Москви можуть впоратися дрони вартістю $3 тис. – $5 тис. і вище. За його словами, запуск великої кількості недорогих дронів буде достатнім, аби налякати ворога. Флеш погоджується: недорогі дрони можуть долетіти до Москви, але додає, що задача не просто долетіти, а й по дорозі обійти ворожі засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). А вартість БПЛА, які можуть пройти ворожі РЕБ вже тартує від $20 тис. «Але якщо ми хочемо, аби безпілотник виконав задачу, на ньому має стояти антена CRPA, яка захищає від впливу РЕБ. Найдешевша українська коштує 200 тис. грн», – пояснює він. В той же час, якщо ми кажемо про «обманки», тоді на них ставляться дешеві модулі. І не страшно, що їх «заглушить» ворог, бо задача в «обманки» не знищити ціль, а відволікти увагу. 

Серед уражених об'єктів вчорашньої атаки був центр радіоелектронної розвідки в Подольському районі Московської області. Цю операцію підтвердив голова Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-лейтенант Кирило Буданов. Він повідомив, що для виконання задачі було задіяно близько 50 дронів, однак більше подробиць не повідомив.

Експерти наголошують, що ніде не було вказано, яка саме кількість і які БПЛА Україна використовує для своїх атак в останні декілька днів по Росії. «Ми не можемо стверджувати, що усі вони були дорогими, всі бойові, ударного типу», – каже Флеш.

Михайло Глуховський, «Главком»