Для чого Путіну насправді перемир'я 9 травня: інтерв'ю з генералом США Годжесом

Російський диктатор Владімір Путін оголосив так зване 3-денне перемир'я до 9 травня. Воно нібито має тривати з 8 до 11 травня.

Генерал-лейтенант армії США у відставці, колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес в інтерв'ю 24 Каналу підкреслив, що так зване перемир'я насправді є інформаційною операцією Росії, яка має на меті кілька цілей. Більше про це, найбільше приниження Путіна за 11 років війни та ліквідацію генералів у Росії – читайте далі у матеріалі.

Найбільше приниження Путіна за 11 років війни

Російський генерал Ярослав Москалик, який відповідав за підготовку брифінгів про війну для Владіміра Путіна, загинув унаслідок вибуху замінованого автомобіля у Москві. Кремль звинувачує в цій атаці Україну. Якими ви бачите основні наслідки цієї ліквідації для Путіна, його генералів і російської системи командування?

Я вважаю, що кожен російський офіцер, який перебуває у ланцюжку командування, відповідає за атаки, внаслідок яких загинули невинні українці або була зруйнована цивільна інфраструктура, а також всі ті люди, які самі вчинили воєнні злочини, мають бути притягнуті до відповідальності.

Вони повинні дивитися через плече, перевіряти свою машину, увесь час хвилюватися, що стануть наступними. Так само як вони були відповідальні за загибель невинних людей, які перебували у ​​школі, своїх квартирах чи парках. Це цілком законно. Вони в будь-яку мить можуть за це поплатитися. Це важлива частина підриву здатності Росії вести війну.

Повне інтерв'ю з Беном Годжесом: дивіться відео

Цікаво, що цей ліквідований генерал відповідав за підготовку військових брифінгів для Владіміра Путіна. Чи вважаєте ви це особливим приниженням для Путіна, оскільки Москалика ліквідували у Москві?

Найбільшим приниженням для Владіміра Путіна є те, що через 11 років, як він розпочав війну, він все ще контролює лише орієнтовно 18% України. Немає жодних перспектив, що Росія зможе перемогти Україну. Це найпринизливіше для нього.

Другим очевидним приниженням є той факт, що високопоставлених російських офіцерів можуть ліквідувати у Москві або поблизу неї, бо Україна має такий вплив. Тому мені цікаво, як Путін пояснить це власному населенню, адже він не може їх захистити.

Служба зовнішньої розвідки та Служба безпеки України поінформували президента Володимира Зеленського про ліквідацію осіб із вищого командування Росії. Зеленський сказав, що справедливість неминуче настане та подякував спецслужбам за роботу. Чи вважаєте ви, що ця кампанія ліквідацій глибоко всередині Росії виявляє слабкість російської системи безпеки?

Так, звичайно. Якщо хтось здатний дізнатися, де цей генерал, який в нього спосіб пересування, де він буде і хто він, щоб мати можливість націлитися на нього, то це очевидно виявляє вразливі місця.

Я не вважаю це вбивством, адже це – ворожі військові, солдати, учасники бойових дій. На мою думку, це справедливо, що вони можуть стати цілями. Ми хочемо, щоб вони постійно озиралися, втрачали довіру один до одного. Тому що вони міркуватимуть над питанням – звідки йде витік інформації, як до них проникли. Це важлива частина створення дестабілізації з боку противника.

Це може психологічно впливати на російських офіцерів?

Так. У США раніше була така практика, коли зникала дитина, то її фото друкували на пакеті з молоком, щоб усі бачили обличчя зниклої дівчинки чи хлопчика і могли допомогти у пошуку. Я б застосував таку ж практику до російських офіцерів у командному ланцюгу від найвищого рівня і донизу, які віддають накази про ракетні удари, що вбивають невинних українців.

Я б опублікував кожну фотографію, щоб всі знали, що цей офіцер знав, його сім'я і друзі; що українці в курсі, хто вони. Інакше ці люди не мають жодного відчуття відповідальності за те, що вони здійснюють воєнні злочини.

Я вже не кажу про офіцерів, які брали участь у бойових діях проти українських сил. Це війна. Але за вбивства невинних людей має бути спосіб чинити тиск на Росію, щоб притягнути їх до відповідальності, щоб ці офіцери знали, що їхнє ім'я є в списку і що коли це все закінчиться, то їх притягнуть до відповідальності так само, як нацистських воєнних злочинців після Другої світової війни.

Навіщо Путін оголосив перемир'я на 9 травня

Також російський диктатор Владімір Путін оголосив про так зване триденне припинення вогню з 8 по 11 травня. За словами Кремля, це рішення ґрунтувалося на гуманітарних міркуваннях. Якими ви бачите основні причини цього "перемир'я" після попереднього 30-годинного?

Думаю, тут є три деталі. По-перше, Путін намагається змінити наратив (що Росія не хоче завершення війни – 24 Канал), бо побачив, що вже навіть президент Дональд Трамп втрачає самовладання і починає чинити більший тиск на російську сторону. По-друге, ніхто на планеті не вірить, що Росія насправді погодилася б на припинення вогню без будь-якого тиску.

Третя справжня причина, на мою думку, полягає в тому, що росіяни не хочуть, щоб українські безпілотники атакували Червону площу під час святкування так званого дня перемоги. Це справжня причина, чому вони сподіваються на припинення вогню в цей період.

Відповідь українського міністра закордонних справ була миттєвою і дуже правильною, коли він запитав, чому не 30 днів, а три дні, чого чекати та чому б не почати це прямо зараз. Тому що, як усім відомо, це російська інформаційна операція.

Чи змінилося ставлення Трампа до України після зустрічі в Ватикані

Згідно з даними Financial Times, російський диктатор Путін заявив Стіву Віткоффу, що готовий зупинити вторгнення в Україну на поточних лініях фронту. Як ви оцінюєте таку можливість зупинки війни та переговори, які зараз тривають?

Насамперед я довіряю президенту Зеленському та його команді. Вони точно знають, що найкраще для України, що прийнятне, а що ні. Це безглузда пропозиція і те, що Віткофф повторив її, також не дуже добре. Як вони (США – 24 Канал) сказали: велика поступка Росії полягає у тому, що вона нібито не захопить всю Україну. Що це за поступка?

Думаю, Уряд України знає, що українські солдати перемагають на полі бою. Вони зупинили Росію навіть без належної допомоги з боку Заходу. Росія не може перемогти Україну.

Україна в такому становищі, коли може висувати вимоги щодо свого суверенітету, майбутньої безпеки. Однак це залежить від Уряду та народу України – наскільки вони готові продовжувати це робити. Важко уявити такий результат, за якого Росія збереже контроль над частиною територій України й потім з її боку не буде подальших дій.

У Ватикані відбулася цікава зустріч президента США Трампа і президента Зеленського. Після неї Трамп вперше поставив під сумнів готовність Путіна припинити війну, пригрозивши новими санкціями проти Росії. Чи є у вас надія, що ця зустріч у Ватикані може змінити позицію Трампа щодо Путіна?

Безумовно, президент Зеленський заслуговує на похвалу за його неймовірне терпіння і наполегливість, готовність сісти та продовжувати пояснювати американському президенту факти того, що відбувається насправді. Це була чудова фотографія, на якій вони вдвох сиділи там. Це було цікаво. Були меми про те, що це була зустріч американського президента з лідером вільного світу президентом Зеленським. Це дійсно дивовижний поворот – як люди сприймають цих лідерів.

Я б довіряв усьому, що сказав президент Зеленський. І дуже хотів би, щоб ця зустріч відбулася у такому форматі, де президент Трамп не просто послухав, а почув би Зеленського і нарешті зрозумів, що відбувається. А потім пішов і зробив щось для того, щоб чинити реальний тиск на Росію. У такому випадку я був би вражений.

Однак поки що я не бачу жодних змін в американському підході до Росії. Я не чув заяви Трампа про те, що якщо Путін не прийме це 30-денне беззастережне припинення вогню, то він збирається дати Україні все, що їй потрібно, додати ще санкцій, зробити кроки, які розчавлять російську нафтогазову промисловість.

Це реальний важіль впливу. Президент міг би зробити все це, якби він був серйозно налаштований. Якщо він нічого з цього не зробить, то я не буду покладати надто багато сподівань на результати цієї розмови у Ватикані. Президент Зеленський отримав певне підбадьорення від того, що кожен інший лідер, який там був, підтримував та аплодував йому.

Європі знадобиться певний час, щоб повністю організуватись і зробити те, що потрібно. Немає жодних сумнівів у тому, що європейські країни мають можливості, ресурси та промисловість, які затьмарюють Росію. І немає сумнівів, що вони дійсно можуть зробити реальні речі, які допоможуть змінити ситуацію на краще для України.

Що загрожує світу, якщо США визнають окуповані території російськими

Обговорімо також пропозицію від адміністрації Трампа, озвучену Стівом Віткоффом, офіційно визнати Крим та інші окуповані території частиною Росії. Що це означатиме з політичного та військового погляду? Якими стратегічними важелями тоді володітиме Росія?

По-перше, це була б катастрофа для репутації США, адже ніхто інший цього не визнає. Європейські країни вже заявили, що не підтримають такого рішення. Після такого кроку авторитет США опинився б у сміттєвому баці.

По-друге, Китай зверне на це увагу. Вони зрозуміють, що США проявляють поступливість щодо територій, тому Китай продовжить захоплювати, як-от частини Філіппін, Тайвань чи інші спірні острови та коралові рифи, наприклад, в Південнокитайському морі.

Отже, це жодним чином не сприятиме нашим зусиллям зі стримування Китаю. І, зрештою, це була б помилка. Чому Сполучені Штати мали б погодитися й заявити, мовляв, Росія вже ж окупувала цю територію і там говорять російською. Це та інші абсурдні аргументи свідчать про повне нерозуміння адміністрацією суті цієї війни, її історичного й географічного контексту та того, чому Україна бореться.

Сподіваюся, Україна цього не прийме. Вона не зобов'язана погоджуватись на те, про що можуть домовитись Росія і США, як і будь-які інші європейські країни. Думаю, Туреччина також цього не визнає – і це теж має значення. Тому сподіваюся, Україна чітко заявить, що вона цього не визнає.

Нарешті, це матиме негативні наслідки для процесу відновлення, адже великі інвестиційні компанії, які могли б вкласти значні кошти у відбудову України, якщо побачать, що Росія окупувала Крим із так званим американським визнанням, навряд чи захочуть інвестувати. Бо це створює передумови для відновлення конфлікту з Росією після врегулювання. Тож я не бачу в цьому жодної користі.

Вихід із переговорів – найгірший сценарій для США

Також віцепрезидент США Джей Ді Венс погрожує відмовитися від участі в переговорах щодо припинення вогню в Україні, якщо не буде жодного прогресу. Якщо США справді вийдуть з цих переговорів, чи стане це гіршим, чи кращим сценарієм для України?

Насамперед частина проблеми зі США полягає в тому, що 5 різних осіб висловлюються щодо плану: Марко Рубіо, Стів Віткофф, Кіт Келлог, Джей Ді Венс і президент Дональд Трамп. І, здається, ніхто з них не координує своїх дій. Тож незалежно від того, що говорить віцепрезидент, це радше відображає думку або побажання окремої частини адміністрації. Я не впевнений, що він висловлюється від імені президента чи всієї команди. Це свідчить про відсутність узгодженості та, як на мене, некомпетентність у їхньому підході.

Чесно кажучи, якщо буде видно, що США насправді не готові надати реальну підтримку Україні та чинити достатній тиск на Росію, то їхній вихід із цього процесу не обов'язково є найгіршим варіантом. Для США це, безперечно, найгірший сценарій, адже це негативно вплине на репутацію нинішньої адміністрації.

Але не зрозуміло, чи справді це найгірше для України або Європи, з огляду на те, що адміністрація США робила досі. Для Росії це також не буде вигідно, адже без участі США європейці не сумніватимуться, хто є поганим хлопцем. Саме так оцінюю ситуацію на цей момент.

Як ви вважаєте, чи готова зараз Європа взяти на себе лідерство в підтримці України, якщо США відмовляться від переговорів і припинять надавати допомогу?

Ось саме тут і побачимо, чи зможе Європа впоратися з ситуацією. Я чую багато заяв від Великої Британії, Франції та представників ЄС у Брюсселі, що дають надію. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц чітко дав зрозуміти, що підтримує Україну. Це може стати позитивною зміною, яка допоможе налагодити ефективнішу співпрацю.

Я хотів би, щоб Польща відігравала активнішу роль у цьому процесі, але у них скоро відбудуться президентські вибори. Можливо, вони не хочуть, щоб це стало "президентським питанням". Не знаю. Але в Європи є можливості. Єдине, чого їй бракує – це впевненості у власних силах.

Обговорімо "Коаліцію охочих". The Telegraph повідомив, що США неофіційно запропонували надати логістичну підтримку, а також розвідувальні дані, щоб допомогти європейським військам під час їхньої місії у випадку припинення вогню. Чи буде цього достатньо, щоб європейські війська змогли повноцінно реалізувати місію в Україні за такої підтримки з боку США?

По-перше, якщо це правда, то чому це таємниця? Чому б США не сказати: "Так, ми допоможемо, адже це дуже важливо. Так, ми братимемо в цьому участь". Тож я не впевнений у цьому. Сподіваюся, що це правда, але якщо так – то чому це таємниця?

Щодо того, чи достатньо цього, потрібно зрозуміти суть місії. Треба послухати того, хто цим займатиметься. Яка ланка підпорядкування? Яка мета місії? Які правила ведення бойових дій? Завдання – стримувати Росію від порушення перемир'я. Ось у чому суть. Тож я не можу сказати, що такої допомоги США достатньо, бо ми не бачимо повної картини. Так, логістика і розвідка могли б допомогти. Якщо Європі це допоможе відновити впевненість у собі, то я, безумовно, це підтримую.