Це Київ, якого ви не знали: хто жив на вул. Богдана Хмельницького і якою вона була раніше

Вулиця Богдана Хмельницького розташована між вулицями Хрещатик і Олеся Гончара. Забудова її почалась у 30-х роках XIX століття у зв'язку з новим генеральним планом Києва та будівництвом університету. Спочатку вулиця називалася Кадетською, адже тут планували збудувати кадетський корпус. А вже 1869 року вона стала Фундуклеївською на честь генерал-губернатора Івана Фундуклея — справжнього батька міста, за правління якого Київ збагатився університетом, інститутом шляхетних дівчат, ботанічним садом та обсерваторією.

Тут з'явилася перша жіноча Фундуклеївська гімназія, випускницею якої була поетеса Анна Ахматова. З приходом радянської влади вулиця змінила не лише призначення, а й назву: у лютому 1919 року її хотіли назвати Вулицею вільної праці, але зрештою вона стала Вулицею Леніна — першою у світі, чим дуже пишалася компартія СРСР. Історичну назву так і не повернули, а пам’ятника Фундуклею у Києві ми не знайдемо — про славного керівника нагадує лише назва гастроному.

Меценати та підприємці: як з’явився Бессарабський ринок

Своїм історичним та вишуканим обличчям Київ завдячує низці меценатів і мільйонерів, які не шкодували грошей на прикрашання міста. З появою будинку на перехресті Богдана Хмельницького та Івана Франка пов’язане ім’я відомого юриста Авраама Гольденберга — старости хоральної синагоги та юриста-консульта одного з найвпливовіших цукрових магнатів, Лазара Бродського. Саме Бродський заповів місту 500 тисяч карбованців на будівництво першого критого ринку, але за умови щорічних виплат на благодійність. Міська влада спочатку відмовилася, але завдяки мудрому рішенню Гольденберга, який запропонував випускати спеціальні облігації, ідею вдалося втілити. Так Київ отримав Бессарабський ринок, а сам Гольденберг став ще поважнішим серед київської знаті.

Видатні мешканці

У будинку під номером 42 мешкав видатний лікар Микола Амосов — легенда сучасної кардіології, людина, яка врятувала тисячі життів. Тут жили й інші відомі вчені, а з радянських часів — сам Амосов, який одним із перших у СРСР почав робити операції на серці. Він створив штучний серцевий клапан, розробив гімнастику на тисячу вправ і режим фізичних навантажень, а також стояв біля початків створення Національного музею медицини в Києві.

Ще однією візитівкою вулиці є будинок №44, де народився відомий композитор Константин Регамей, майбутній президент спілки композиторів Швейцарії. З 1915 року тут діяла відома музична школа подружжя Регамеїв. Їхній син, Константин-молодший, став одним із найвизначніших композиторів Європи, а сьогодні у швейцарській Лозанні діє фонд його імені.

Поруч із колишньою музичною школою стоїть двоповерхова садиба, збудована відомим інженером Миколою Максимовичем для своєї родини. Його тесть був знаною людиною у Києві — очолював біржовий комітет, був почесним блюстителем духовної семінарії, ініціатором створення товариства взаємного кредитування. Сам Максимович був професором, головою гідрологічної секції при Українській академії наук, командором Київського яхт-клубу та володів чотирма мовами. Його особняк і досі служить киянам, а іноземці захоплюються цією архітектурною перлиною.

Гуляючи вулицею Богдана Хмельницького, важко не помітити казковий будиночок під номером 50, де жив піонер українського повітроплавання Федір Андерс. Він створив перший український дирижабль "Київ" і організовував комерційні рейси для киян. Його винахід був справжнім проривом, а сам Андерс — романтиком і патріотом, якому у 1970 році встановили меморіальну дошку.Старий Київ — місто дивовижне, де кожна вулиця й будинок мають свою історію.

Вулиця Богдана Хмельницького — це не просто транспортна артерія, а місце, де минуле зустрічається із сучасністю, а кожен камінь пам’ятає геніїв, мрійників і героїв. Наступного разу, прогулюючись цією вулицею, зупиніться на мить і відчуйте: ви крокуєте дорогою легенд.

Раніше "Телеграф" розповідав про вулицю, де жили кавалеристи та славетні музиканти. Вона стала свідком багатьох історичних подій і домом для видатних особистостей української культури.