Ядерна тінь над Кашміром: чому конфлікт Індії та Пакистану загрожує глобальним Апокаліпсисом

Через два тижні після смертоносного теракту в спірному регіоні Кашмір Індія випустила ракети по Пакистану. Індійський уряд стверджує, що завдав дев'ять "точних ударів по таборах терористів" у Кашмірі. Пакистан стверджує, що збив кілька індійських літаків, і погрожує неминучою відплатою Індії.

Ескалація напруженості не дивна. Щойно стався теракт 22 квітня, індійські офіційні особи визнали винним пакистанське терористичне угруповання "Лашкар-і-Тайба" і звинуватили владу країни в співучасті. Прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф гнівно відкинув ці звинувачення і закликав США направити Індію на шлях деескалації. Нью-Делі не прислухався до цих рекомендацій.

Тепер, коли Індія і Пакистан взяли курс на ескалацію, головне питання — що буде далі? Якщо ви оптиміст, то історія підказує, що швидка деескалація може мати місце. Каргільська війна 1999 року слугує прецедентом для такого сценарію. У травні 1999 року пакистанські війська, замасковані під кашмірських бойовиків, почали вторгнення на індійську сторону. Після більш ніж 1000 жертв з обох сторін Індія відвоювала Каргіл у червні 1999 року. У наступні роки війна супроводжувалася численними нападами за принципом "око за око". Проте ці ескалації не призвели до великої війни між ядерними державами в Південній Азії.

Незважаючи на настільки оптимістичні історичні прецеденти, є підстави вважати, що нинішній конфлікт більш небезпечний. Договір про води Інду 1960 року інституціоналізував спільне використання водних ресурсів шести основних річок регіону Інду і слугував захистом від кризи, сприяючи деескалації. Призупинення дії договору прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді позбавило його цього захисного бар'єру. Хоча Індія не має в своєму розпорядженні інфраструктури гребель і водосховищ для зберігання великої кількості додаткової води, Моді, схоже, сповнений рішучості перекрити Пакистану доступ до водних ресурсів у районі Інду. Ця рішучість інтерпретується в Ісламабаді як безумовний акт війни.

Внутрішня політика Пакистану та Індії також сприяє конфлікту. Після усунення від влади прем'єр-міністра Імрана Хана у квітні 2022 року Пакистан зіткнувся з заворушеннями і нерівними відносинами між цивільними і військовими. Оскільки деескалація Каргільської війни проклала шлях до відходу прем'єр-міністра Наваза Шаріфа і державного перевороту генерала Первеза Мушараффа, керівництво Пакистану може вагатися в питанні швидкого встановлення миру. Тим часом, часті звинувачення Моді на адресу конкуруючої партії Конгрес у м'якості щодо Пакистану і пов'язування антипакистанської риторики з його популістськими закликами додають ще один внутрішній шар ескалації.

Одночасна ескалація напруженості між США і Китаєм додає ще один шар ускладнень до індійсько-пакистанського конфлікту. Завдяки відкритому 2015 року Китайсько-пакистанському економічному коридору протяжністю 3000 км голова КНР Сі Цзіньпін розглядає Пакистан як основного стратегічного партнера. Під керівництвом Трампа США пережили тарифну війну з Індією і прагнуть до тісніших відносин з Нью-Делі. Хоча ні США, ні Китаю не вигідна відкрита війна в Південній Азії, ці поляризації можуть перешкодити їм одностайно підтримати деескалацію.

Протягом останніх трьох років світ із затамованим подихом спостерігав за тим, як Росія погрожувала ядерним Армагеддоном Україні та Заходу. Індійсько-пакистанський конфлікт, що зароджується, піднімає ризик апокаліптичного зіткнення між ядерними державами на нову висоту.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Повномасштабна чи прикордонна: чому трапилася війна Індії та Пакистану і у що вона може вилитися