Хто приїхав на парад 9 травня у Москві: чого прагнуть Китай та Бразилія

Напередодні 9 травня українське Міністерство закордонних справ (МЗС) оприлюднило заяву, в якій закликало всі іноземні держави і міжнародні організації до гідного вшанування жертв Другої світової війни та колективної перемоги над нацизмом, «яке при цьому не виправдовує російської агресії та звірств проти українців».

«Сьогодні проти українського народу, який є одним з народів-переможців над нацизмом і сплатив страшну ціну за мир та свободу в Європі, ведеться жорстока та неспровокована загарбницька війна. У процесі цієї агресії російські солдати вчинили сотні тисяч воєнних злочинів і саме ця армія буде марширувати 9 травня у Москві. Ці люди не є визволителями Європи, вони є окупантами та воєнними злочинцями», — наголосили у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві. У МЗС особливо підкреслили, що Росія, запрошуючи іноземних військовослужбовців до участі в параді, намагається відбілити свої воєнні злочини та виправдати агресію: «Закликаємо усі іноземні держави утриматися від участі їхніх військовослужбовців у параді в РФ. Особливо це стосується країн, які декларують нейтральність у ставленні до російської агресії проти України. Участь військових таких країн у спільному параді прямо порушить декларовану нейтральність та виглядатиме як підтримка держави-агресора».

Тим часом, помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що Кремль очікує на присутність майже 30 іноземних лідерів на параді 9 травня.

Які висновки має зробити Київ після параду на Червоній площі

У тому, що з параду у Москві 9 травня в жодному разі не слід робити подію, що демонструє «супервелику підтримку» Путіна переконаний політолог Володимир Фесенко. Зокрема, у розмові з Фокусом експерт наголосив: «Насправді зміна у порівнянні з попередніми роками відбулася лише в одному, а саме в тому, що з Путіним почав домовлятися Трамп, знявши таким чином табу на спілкування з ним для деяких країн. Але нам не слід робити якихось радикальних дій щодо цих держав. До прикладу, ми не можемо розривати стосунки чи йти на їх охолодження з Китаєм, бо, по-перше, це занадто ризиковано, а по-друге, Сі Цзіньпін і до цього часу їздив в Москву. І взагалі – більша частина лідерів, які приїдуть на парад, і раніше бували в Росії та брали участь у цих парадах. Не слід забувати про те, що є БРІКС, ШОС, активні контакти РФ з країнами Глобального Півдня, тобто для нас не має несподіванок і «зрад».

Підкресливши, що наразі багато що залежить від того, як надалі розвиватимуться стосунки у трикутнику Вашингтон-Пекін-Москва, політолог зауважив: «Цей трикутник насправді дуже і дуже не простий. І Сі Цзіньпін приїжджає до Росії не для того, щоб просто взяти участь у пропагандистському спектаклі Путіна, а зокрема з метою стримати Путіна від надмірного зближення з Трампом. Думаю, що в рамках закритих переговорів лідер КНР висловить багато умов і застережень стосовно можливих наслідків ймовірного зближення РФ та США. В будь-якому разі ми з Китаєм маємо витримувати рівну лінію. Як, до речі, і з Фіцо. Подобається нам це чи ні, маємо вести з ним діалог, від якого залежить наша євроінтеграційна доля. Так, зараз ключова проблема тут Угорщина, але тим не менше, ми не маємо йти на конфронтацію зі Словаччиною».

На переконання Володимира Фесенка, як мінімум, з половиною пострадянських держав Київ має не те, що підтримувати, а й нарощувати активні стосунки, граючи на протиріччях між ними та Москвою. Це, зазначає експерт, стосується Вірменії, Казахстану, певною мірою Узбекистану, а також Азербайджану.

«Ми не можемо встати в ображену позу і сказати, що, мовляв, не будемо більше з вами дружити, оскільки ви приїхали на путінський парад. Українська політика має бути достатньо гнучкою і лідерів, які будуть на параді в Москві не варто заносити у чорний список, мінімізувавши дипломатичні відносини з країнами, які вони представляють. З іншого боку, має бути й принциповість. Тобто, через наших представників ми маємо довести до відповідних країн, що вважаємо присутність їх лідерів на параді Путіна недружнім кроком стосовно України. Ну, а далі, в кожному конкретному випадку, необхідно вибудовувати відносини в залежності від ситуації», — зауважує політолог. 

При цьому, ситуації, за його словами, можуть бути і однозначними, і комбінованими: «Наприклад, якщо ми візьмемо Монголію, то там має діяти Захід, а не ми, тому певне охолодження з нашого боку після параду може бути. А ось що стосується Бразилії, то ситуація набагато складніша. Бразилія входить до «G20» і є співавтором КНР так званого мирного плану по Україні.  Президент Бразилії Лула да Сілва (за повідомленнями бразильських медіа, бразильський лідер має намір обговорити з Путіним власну «мирну» ініціативу – Фокус) , наскільки я знаю, повністю ігноруючи сигнали з української сторони, пішов на символічне зближення з Путіним і поїхав до Москви. Тобто, з  Бразилією у нас є явна криза двосторонніх відносин і закривати на це очі ми не можемо, оскільки ця країна достатньо велика та впливова».

Загалом, вважає Володимир Фесенко, офіційний Київ, незважаючи на те, хто їздить до Путіна, має проводити індивідуально-гнучку зовнішню політику. «Так само, як ми співпрацюємо з Ердоганом чи Алієвим, ми маємо співпрацювати  й з тими лідерами, які також мають особисті контакти з Путіним, але в той же час готові активно співпрацювати з Україною. Тому я є категоричним противником принципу: «Хто не з нами — той проти нас». І абсолютно точно не можна застосовувати такий підхід, що той, хто поїхав на парад Путіна є нашим ворогом», — підсумовує політолог.

З якою метою Сі Цзіньпін їде до Москви і чому це важливо для України

В той же час політолог Віктор Небоженко у розмові з Фокусом зауважив, що в реальності впливових гостей у Путіна зібралось дуже мало: «Насправді велика кількість людей з різних країн — лише прикриття того, що перші особи, яких Путін запрошував на свій парад, не приїдуть. Єдина знакова фігура, яка приїде — Сі Цзіньпін. При цьому навіть внук Кім Ір Сена відмовився від запрошення. Тільки вдумайтесь: його війська воюють і допомагають звільняти Курщину, а сам Кім Чен Ин ігнорує запрошення Путіна».

Підкресливши, що Сі Цзіньпіну буде вкрай неприємно стояти у натовпі «другосортних чиновників», експерт констатував, що лідер КНР насправді вимушений їхати до Москви. Ця вимушеність, аргументує Віктор Небоженко, обумовлена тим, що Червона площа принципово не може вмістити одночасно трьох людей: Трампа, Сі Цзіньпіна і Путіна і тому лідер КНР завчасно зайняв собі місце. Така ситуація, переконаний, політолог, є вигідною для Києва, оскільки «китайська колонізація Росії — це своєрідна допомога Україні».  «І не забувайте, що, на відміну від друга Трампа Стіва Віткоффа, Китай категорично задекларував, що Крим є українським. Це дрібниця, але для нас навіть дрібниця від цієї держави є вкрай важливою», — зазначає експерт.

Що ж стосується подальшої тактики офіційного Києва, то, на переконання Віктора Небоженка, існує жорсткий критерій, за яким слід маркувати ту чи іншу країну. І це не участь у парадах Путіна, а голосування в ООН «За» чи «Проти» позиції України.