Медіаграмотність як основа інформаційної стійкості. Чи стали українці більш обізнаними за роки великої війни

30% респондентів за останній рік заплатили хоча б за один вид медіаконтенту. 44% українців підтримують публічну критику влади у медіа, проти — 17%. 28% українців уже користуються ШІ — найчастіше в роботі чи навчанні. А найбільш популярним джерелом суспільно-політичних новин залишається телеграм. Така й інша інформація була отримана під час п’ятого щорічного кількісного дослідження«Індекс медіаграмотності українців 2020—2024», проведеного на замовлення ГО «Детектор медіа».

Презентація результатів відбулася 6 травня за підтримки Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури і стратегічних комунікацій та ІА «Укрінформ». Участь у заході взяли:

• голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова;
• директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ;
• генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий;
• керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко;
• директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко;
• кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова;
• представник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ (ДКІБ СБУ) Олександр Мельниченко.

Модерував дискусію програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський.

«Щовесни ми презентуємо Індекс медіаграмотності українців і нас дуже тішить, що в турбулентні для країни часи це є острівцем певної сталості», — сказав Вадим Міський на початку презентації.

Вадим Міський

Він додав, що цьогоріч була сформована експертна рада дослідження у складі 15 осіб, які представляють державні інституції, медіа й організації, що працюють у сфері медіаграмотності. Це, на його думку, зробило дослідження більш глибоким і відповідним потребам сектору.

Експертна рада дослідження

Перше вітальне слово модератор надав Сергію Череватому, який назвав дослідження Індексу медіаграмотності «цеглинкою» в побудові не лише медіа-, а й суспільної стійкості.

«Ми бачимо, що у ворога за багато десятиліть було чимало вливань ресурсів у те, щоб дезінформувати не тільки нас, а й весь світ. І з 2014 року й особливо після повномасштабного вторгнення, ми зрозуміли, що найпотужніші наші союзники — це ми самі. Громадянське суспільство, медіа, державні інституції — тільки оця синергія здатна подолати новітні виклики, зокрема в інформаційній сфері.

Сергій Череватий

Єдність і грамотність — це, напевно, основні джерела сили для нас на майбутнє. Також важливою є стійкість — це і є можливість протидіяти фейкам, стримувати суспільну паніку і вірити у свою країну, вірити у Збройні сили. Вірити й військово-політичному керівництву, яке комусь може не подобатися, щось ми можемо критикувати, але ми маємо підтримувати його до перемоги», — сказав Сергій Череватий.

Ганна Красноступ підкреслила, що  «медіаграмотність — це основа нашої інформаційної стійкості. Нещодавно в стінах “Укрінформу” була презентаціядослідження Оксани Мороз, тож зараз ми бачимо мапу всіх проєктів із медіаграмотності, які були реалізовані в Україні. Міністерство реалізує національний проєкт із медіаграмотності “Фільтр”. І такі дослідження як Індекс медіаграмотності дають нам бачення викликів, із якими ми маємо працювати».

Ганна Красноступ

Вона поінформувала, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій працює над новою редакцієюСтратегії інформаційної безпеки, й висновки дослідження «Детектора медіа» будуть враховані під час напрацювання завдань і заходів стратегії.

Наталія Лигачова під час свого виступу розповіла, що Індекс медіаграмотності є одним з основних продуктів «Детектора медіа», який набув досить великого резонансу серед медійної спільноти, громадянського суспільства і, що важливо, органів влади.

Наталія Лигачова

«Ми хочемо щодо медіаграмотності тісно співпрацювати з державою, бо саме від держави під час війни багато що залежить. Я можу сказати, що мене тішать результати наших досліджень. У цьому році ми ще вивели середнє значення з наших субіндексів медіаграмотності й побачили, що у 2022 році сильно зріс рівень медіаграмотності населення, а зараз він трохи падає, але важливо, що це падіння відбувається перш за все через те, що ми вводимо нові компоненти. Ми не вводили торік запитань про штучний інтелект, але життя змінюється, і в цьому році ми вже додали запитання про ШІ, і це суттєво знизило такий субіндекс, як цифрова компететність. Водночас навіть на цьому фоні підвищується весь час субіндекс розуміння ролі медіа в суспільстві, що вони мають слугувати суспільству, і зростає субіндекс чутливості до спотвореного контенту, дезінформації. Ці дані дійсно важливо враховувати під час підготовки нової стратегії інформаційної безпеки», — сказала голова ГО «Детектор медіа».

Важливість дослідження Індексу медіаграмотності як для держави, так і для громадського сектору підкреслила Ольга Кравченко: «Хочеться, щоб таких досліджень ставало більше, попри турбулентності у донорському просторі. Ми дуже сподіваємося, що це дослідження буде підтримане в наступні роки, бо воно є фундаментальним і дороговказом для нас усіх».

Ольга Кравченко

«Це завжди велике щастя і привілей — мати можливість працювати над якимось проєктом стало, — сказала Галина Петренко. — Так само мати можливість спілкуватись у колі експертів і професіоналів із цього приводу. Нічого з наших зустрічей не “пропадає”. Наприклад, ми не тільки включили субіндекс ШІ за порадою нашої експертної ради, а також деякі кореляції подивилися для цьогорічного звіту за підсумками торішнього круглого столу».

Галина Петренко

Наступною взяла слово Марта Наумова, яка, власне, і презентувала результати дослідження як його науковий керівник. «На мій погляд, найсуттєвішою інновацією було те, що ми цьогоріч включили індикатори штучного інтелекту. Цей субіндекс ми рахували разом із субіндексом цифрової компетентності, але й дивилися на нього окремо. Ми застосували це після обговорення з нашою експертною радою. Крім того, ми додали до анкет декілька альтернативних ключових запитань, зокрема, чи є в Україні цензура», — розповіла соціологиня.

За її словами, протягом трьох років війни суттєво зростає індекс розуміння ролі медіа в суспільстві. Це пояснюється тим, що люди починають розуміти, наскільки медіа важливі, як вони працюють і як формується редакційна політика. Також зростає розуміння значущості суспільних медіа для країни, як створюється їхній контент, від кого медіа залежать, тобто загальні світоглядні аспекти взаємодії аудиторії з медіа.

Марта Наумова

Субіндекс використання, який указує на інтенсивність споживання новин, трохи зріс, але несуттєво. Натомість субіндекс цифрової компетентності знизився, але це відбулось завдяки додаванню нового показника штучного інтелекту. За словами Марти Наумової, 28% опитаних є ШІ-грамотними, тобто розуміють, що таке штучний інтелект, і використовують його.

Однак є статистично значуща різниця між статтю — у жінок рівень цифрової компетентності трохи нижчий, ніж у чоловіків. Це може бути пов’язано з інтенсивністю використання інтернет-ресурсів і часом занурення у суспільно-політичний новинний контент.

Стабільно високим за останні три роки залишається субіндекс чутливості до спотвореного контенту — фейків і маніпуляцій. Це свідчить про те, каже соціологиня, що навіть якщо люди менше споживають медіа, ніж у перший рік великої війни через певну обтяженість важкими новинами, все одно існують маркери правдивого контенту. Люди перевіряють контент на достовірність і багато з них розуміє, яка новина може бути спотвореною, а яка достовірна.

Щодо питання, в чиїх інтересах працюють медіа, то більш як половина респондентів вважає, що в інтересах влади, і 40% — що медіа працюють у власних інтересах. Чверть аудиторії відповіла, що медіа транслюють інтереси своїх інвесторів, причому ця частка знизилася в порівнянні з минулим роком (було 30%). І збільшилася до 18% частка тих, хто вважає, що медіа наразі працюють в інтересах суспільства загалом (торік було 12%).

За три роки погіршилося ставлення до телемарафону «Єдині новини». Якщо на початку його існування у 2022 році негативно до нього ставилися 42% опитаних, то у 2024-му ця частка виросла до 77%.

Наразі лише 38% вважають, що це виправданий формат під час війни, а під час початку повномасштабного вторгнення Росії ця кількість була значно вище — 61%.

За останній рік зросла частка аудиторії, яка користується соціальними мережами як джерелом інформації про суспільно-політичне життя. Передусім ідеться про телеграм, також високі показники у фейсбуку, ютубу, інстаграму й інших сервісів.

70% отримують інформацію про суспільно-політичне життя у соціальних мережах і 62% — з месенджерів. Збільшується також частка тих, хто отримує таку інформацію від спілкування з друзями, колегами та сусідами — 39% проти 33% торік.

Ще одне нове запитання в анкеті цьогоріч стосувалося мети використання соціальних мереж. Тож ключовими джерелами для отримання суспільно-політичних новин є телеграм — 60% і ютуб — 37%. Фейсбук — на третьому місці, його для отримання новин використовують лише 26%.

«Монстри», якими аудиторія користується для спілкування — це вайбер, телеграм і фейсбук. Марта Наумова повідомила, що для отримання корисної, навчальної та пізнавальної інформації люди найчастіше звертаються до ютубу та фейсбуку — 47% і 28% відповідно.

Щодо більш детальних показників використання штучного інтелекту, то лише 28% респондентів використовують штучний інтелект у різних цілях: 14% використовують його в роботі, 12% — у навчанні, а 13% — з іншою метою. І 72% не користуються штучним інтелектом узагалі: 37% не мають в цьому потреби, 13% — не знають, що це таке і як ним користуватись, а 10% не довіряють таким системам і тому не звертаються до них.

Результати опитувань щодо довіри до медіа та чутливості до спотвореного контенту презентувала Галина Петренко.

Значущість проблеми дезінформації цього року підтверджують 62% аудиторії, при цьому 17% відповіли, що завжди можуть вирізнити фейки й не звертати на них уваги.

Лише 18% аудиторії вирішують, наскільки можна довіряти повідомленню, інтуїтивно. За словами Галини Петренко, до повномасштабного вторгнення це навпаки була найбільш популярна версія відповіді на таке запитання.

Частка респондентів, яка виявляє дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі, становить зараз 43% і вона збільшилася в порівнянні з 2023 роком — тоді це було 37%. Частка тих, хто орієнтується на відео- і фотопідтвердження, складає 33%, а тих, хто покладається на добру репутацію автора, — 30%. Обидва ці показники виросли за останній рік.

Однак кількість респондентів, які перевіряють інформацію на достовірність, знизилася з 54% до 42%. І частка тих, хто ніколи не перевіряє медіаконтент на достовірність, зросла з 26% до 37%, тобто ці показники погіршилися дуже помітно.

«У нас є гіпотеза стосовно цього. Можливо, коли ми запитуємо людей, як вони перевіряють інформацію, дуже популярним варіантом відповіді є довіра до конкретного медіа та до конкретного експерта. Ми можемо припустити, що люди за ці кілька останніх років уже набрали собі пул медіа і блогерів, яким вони довіряють, продовжують їх дивитися і слухати, і не бачать уже потреби ще до чогось звертатися. Але є і зворотна проблема, що люди можуть дуже сильно капсулюватися у своїх бульбашках і ставати через це вразливими», — пояснює Галина Петренко.

Проблема маніпуляцій у медіа актуальна для більш ніж половини опитаної аудиторії — для 60%. Причому 16% вважають її неактуальною через те, що можуть вирізнити маніпулятивний контент. 15% людей уперше чують про маніпуляцію в медіа, а 3% не змогли визначитися взагалі, як вони до цього ставляться.

Дмитро Хоркін та Світлана Остапа

Щодо ознак маніпуляції, то 47% підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події. Для 43% важливим маркером є неповна або неточна інформація. Відсутність посилання на джерело — це дзвіночок для 39% аудиторії про те, що можливо, нею намагаються зманіпулювати. І лише 22% визначають маніпулятивне повідомлення інтуїтивно.

66% аудиторії вважає, що контент медіа найчастіше створюється в інтересах політиків і політичних сил для створення власного позитивного іміджу. А також в інтересах держави для поширення певної ідеології та інтересів — 32%.

За останній рік зменшилася частка тих, хто вважає, що у спотворенні інформації зацікавлені олігархи, групи впливу та власники медіа — з 41% до 32%.

Далі Марта Наумова поінформувала про ставлення аудиторії до дотримання в медіа журналістської етики. За її словами, цьогоріч дослідники додали питання, чи стикалася аудиторія з упередженим ставленням до різних категорій населення. Аужиторія стикалася з прикладами стигматизації за сексуальною орієнтацією, релігійними переконаннями, за національністю чи расою, і навіть за статтю і віком. Проте кількість тих, хто стикався з матеріалами, які стигматизують внутрішньо переміщених осіб, за останній рік знизилася з 41% до 38%.

«Цікавий також індикатор — це поінформованість аудиторії про громадські організації та ініціативи, які працюють у просторі підвищення медіаграмотності. І тут 63% не чули в принципі про такі ініціативи. Найбільш відомими є Stop Fake — 12%, “Детектор медіа” — 8%, “По той бік новин” — 5%, “Нота Єнота”, VoxCheck і Texty.org.ua», — розповіла Марта Наумова.

Цьогоріч до анкет було додане питання щодо святкування сторіччя «Українського радіо». Виявилося, що ця подія привернула увагу кожного четвертого українця й українки. А долучилися до заходів майже кожен восьмий.

Найпопулярнішими формами залучення стали перегляд і прослуховування тематичних передач, участь у присвяченому події Радіодиктанті, перегляд інтерв’ю президента з нагоди 100-річчя УР, а також перегляд тематичного телеконцерту симфонічної музики з Національної опери.

Оксана Волошенюк

Членкиня експертної ради дослідження Оксана Волошенюк подякувала, що дослідники дослухалися до експертної ради й додали питання щодо функцій соцмереж. Також вона запитала, чи мають експерти гіпотезу, що відбувається з частиною аудиторії, яка вирішує, що вона довіряє медіа частково.

«Недовіра до інституцій і до медіа зокрема — це просто наш національний тренд. “Частково довіряю” відповідають 70—80%, ну, дві третини — це точно. Так відбувається під час кожної хвилі досліджень, кожен рік, починаючи від початку незалежності країни», — відповіла Марта Наумова.

Проте вона додала, що останні три роки аудиторія вказує на важливість достовірності, точності й оперативності в новинах. Суттєво знизилася кількість людей, які хочуть емоційності, провокативності, сенсаційності, що вказує на певну зрілість суспільства. А недовіра буде залишатися завжди, якщо питати про медіа загалом, а не про конкретний канал чи джерело.

Олена Тараненко

Менеджерка з розвитку потенціалу IREX в Україні Олена Тараненко вважає цінною сталість індикаторів, які можна з роками порівнювати. Водночас із 2022 року змінюється медіаполе, тож в опитуваннях можуть зникати або з’являтися певні питання, як було з запитанням щодо цензури. Тож вона запитала, як у дослідженні з’являються нові субіндекси й індикатори, залежно зокрема від втоми суспільства.

Марта Наумова відповіла, що у 2022 році перші три-чотири місяці великого вторгнення люди споживали в медіа все. Зараз після такого перенасичення та стресу респонденти кажуть, що залишаються лише з кількома джерелами, яким можуть довіряти.

«Ця втома впливає якраз на індекс використання. Люди свідомо обмежують кількість джерел і матеріали, з якими вони знайомляться. Ми можемо, звичайно, додати в нашу модель якісь елементи, які би фіксували емоційний стан. Але в соціології, суспільній психології це цілий клас досліджень на багато питань. Ми можемо обговорити це», — відповіла експертка.

Оксана Мороз

Оксана Мороз запропонувала враховувати у майбутніх дослідженнях індекс медіаграмотності українців, які виїхали за кордон під час війни, адже експертна спільнота дуже мало знає про їхнє медіаспоживання. Також, на її думку, в дослідження варто додати практичні питання щодо користування медіа: «Індекс добре міряє самооцінку. А додаймо тепер те, що міряє реалії. Важливо почати вже зараз проговорювати методологію, як це може бути — за допомогою гаджетів чи без них, — щоб ми все ж таки мали балансування, як люди себе оцінюють і що вони насправді роблять».

Дмитро Хоркін

Дмитро Хоркін прокоментував результати опитування щодо «Українського радіо»: «Ми не очікували, що радіо, на якому ми працюємо і любимо, приверне таку увагу. Так сталося, що сучасне радіо не є тільки самим радіомовленням. Ми є в ютубі, в соціальних мережах, в телевізійному ефірі тощо. Але через велику війну 14 телерадіовеж, відповідно до дослідження Інституту масової інформації, були повністю зруйновані російськими обстрілами. Це все говорить про те, наскільки важливим є доступ до інформації. Так сталося, що радіо, якому 100 років, у певних містах і регіонах ставало рятівником у найвідповідальніші моменти».

Валентина Аксьонова

Експертка зі стратегічних комунікацій, комунікаційна аналітикиня UNDP (ПРООН) в Україні Валентина Аксьонова зазначила, що дослідження індексу медіаграмотності є корисним, зокрема для формування програмних пріоритетів ПРООН. Також вона запитала, чи можливо визначити рівень медіаграмотності серед підлітків від 11 років, які через різні канали в соцмережах, зокрема телеграм, можуть піддаватися вербуванню та іншому впливу російських спецслужб.

Марта Наумова погодилася, що важливо зробити якісне дослідження, аби побачити загальні тренди. Але щоб реалізувати кількісне дослідження, експертам треба буде провести консультації щодо методології та врахувати, що не можна опитувати дітей молодше 14 років без дозволу батьків.

Тарас Шевченко

Засновник Центру демократії та верховенства права, заступник міністра культури та інформаційної політики України (2020 – жовтень 2024 р.) Тарас Шевченко розповів, що європейські дослідження медіаграмотності наразі не проводяться, тому індекс «Детектора медіа» залишається єдиним джерелом таких даних: «П’ять років тому ми в міністерстві прагнули, щоб Україна потрапила в європейські дослідження, потім ми раділи, що наші показники трошки зросли, але далі вже другий рік нові дослідження не виходять. Можливо, “Детектору медіа” варто поширювати свої дослідження на інші країни, поки випали інші організації».

Олександр Мельниченко

На заході був також присутній представник департаменту інформаційної безпеки СБУ Олександр Мельниченко, який також звернувся до експертів з пропозицією: «Хочу подякувати команді “Детектора медіа” за чудове дослідження, тому що для нас, для Служби безпеки України, воно дозволяє оцінювати стійкість українського суспільства до російського інформаційного впливу. Цільовою аудиторією російських спецслужб і російських пропагандистських структур є російськомовне населення України.

Я бачу, що в структурі соціально-демографічної характеристики вивчалися питання, хто користується повністю або частково російською мовою. Тож для нас була б дуже корисною інформація, яка чутливість до дезінформації та маніпуляції саме в українців, які використовують повністю або частково російську мову. Це дасть нам розуміння про успішність зусиль росіян у цьому напрямку».