Сьогодні це найбільш "щільний" панельний район Києва: де він знаходиться і яким був раніше

Нивки — це один із найвідоміших житлових масивів Києва, розташований у західній частині міста, між Святошином та Шулявкою. Ще сімдесят років тому тут були зовсім інші пейзажі: на місці сучасних багатоповерхівок простягалися хутори, поля лікарських рослин і приватний сектор.

Історія Нивок бере початок із середини 1950-х років, коли тут почали зводити перші багатоквартирні будинки. Спочатку це були двоповерхівки в районі хутора Дехтярі — частина з них збереглася й досі, хоча деякі вже знесені. У 1953–54 роках з’явилися перші сталінки на сучасній вулиці Естонській (колишній Щербаківського). Саме перші мешканці цих будинків пам’ятають легендарну Вовчу гірку, куди навідувалися вовки, а діти каталися на санчатах.

Наприкінці 1950-х років Нивки стали другим у Києві "спальним" районом після Першотравневого. Центральною вулицею була тодішня ґрунтовка, що проходила поміж полями лікарських рослин. Для розв'язання транспортної проблеми планували прокласти трамвайну лінію від Святошинської гілки — про це свідчать архівні документи.

Хрущовки, реновації та особливості побуту

У 1960–70-х роках на Нивках масово зводили хрущовки — п’ятиповерхові панельні будинки, які стали символом цілої епохи. Саме тут мешканці добре знають усі плюси й мінуси таких квартир: санвузол і ванна об’єднані, а от стеля з підлогою — ні. Протягом багатьох років людям обіцяли реновацію, однак на практиці маємо лише поодинокі приклади оновлення за кошти благодійників чи самих власників. Сотні хрущовок досі чекають на своє "друге дихання". Влітку масив потопає у зелені, будівлі ховаються за деревами, але загалом район виглядає дещо депресивним, особливо у порівнянні зі Святошином.

Село в місті та щільність забудови

Від станції метро Нивки до масиву веде шлях через приватний сектор — залишки хуторів Нивки, Дехтярі та селища Старих більшовиків. Це створює враження, ніби ти потрапив у село, хоча вже за кілька хвилин опиняєшся у щільному "панельному гетто", де хрущовки стоять у 15–16 рядів — такої щільності немає більше ніде в Києві.

Атмосфера та характер району

Нивки мають особливий характер — тут панує урбаністична атмосфера, іноді навіть сувора. Відомі історії про протести через знесення гаражів, випадки криміналу й навіть стрілянину. Але попри все, мешканці щиро люблять свій масив і вважають його найкращим.

У радянські часи важливу роль у житті району відігравав інститут спирту, який мав тут одразу два філіали. Працівники цих установ користувалися неабиякими привілеями, адже за часів "сухого закону" спирт був справжнім скарбом.

Музей, ресторани та кінотеатри

Мало хто знає, що на Нивках існував власний музей історії масиву та хутора Дехтярі, створений нащадками засновників. На жаль, музей давно закрився, а експонати повернулися до власників.

У 1950-х роках у Комсомольському парку відкрилося футуристичне кафе "Супутник" у формі космічної тарілки, а до тисячоліття Києва з’явилися ресторани "Тернопіль" і "Житомир". Усі ці заклади вже стали історією.

Щодо кінотеатрів, то першим був "Зелений театр" просто неба, відкритий у 1958 році, з унікальними підвісними козирками без колон. Він став місцем проведення музичних фестивалів, а згодом — домівкою для різних організацій. Другий — критий кінотеатр "Нивки", копія русанівського "Кракова", розташований навпроти ринку.

Нивки — це не просто житловий масив. Це місце, де переплелися долі поколінь, де кожна вулиця має свою історію, а кожен двір — свої легенди. Тут пам’ятають минуле, цінують теперішнє й чекають на краще майбутнє.