Уперше в історії: Китай вдарив лазером по Місяцю в особливий час, навіщо це потрібно

Про це пише Space.

Китайські вчені здійснили справжній подвиг, адже вони вперше в історії провели вимірювання відстані від Землі до Місяця в денний час. Для цього вчені з Китайської академії наук використовували модернізовану інфрачервону систему лазерного вимірювання відстані, встановлену на телескопі в обсерваторії Юньнань. За допомогою цієї системи вчені відправили лазерний промінь на ретрорефлектор, встановлений на супутнику Tiandu 1, який обертається навколо Місяця.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вимірювання відстані до Місяця за допомогою лазера являє собою складне завдання, адже потрібно відправити потужний лазерний промінь на відстань понад 300 000 кілометрів. Необхідно, щоб цей промінь потрапив у невеликий ретрорефлектор, який відбиває лазер назад до його джерела. Після цього зворотний лазерний промінь повинен зловити телескоп за допомогою надчутливих детекторів. Але виконати таке завдання в денний час дуже складно, адже існують перешкоди, створювані сонячним світлом.

Вчені використовували прилади для вимірювання часу, необхідного для отримання зворотного сигналу, що дало їм змогу розрахувати відстань до Місяця з високим ступенем точності. Визначення точної відстані до Місяця в той чи інший час має вирішальне значення для пілотованих місій на супутник Землі. Річ у тім, що Місяць обертається не по круговій, а по еліптичній орбіті навколо Землі і його середня відстань від нас становить 384 000 км.

Вимірювання відстані до Місяця за допомогою лазерів у денний час буде корисним для астронавтів, які в майбутньому часто літатимуть на супутник Землі. Зокрема, Китай планує висадити своїх астронавтів уперше на Місяць уже до кінця цього десятиліття, а в середині 2030-х років збирається побудувати на Місяці свою першу базу.

Супутник Tiandu 1, запущений у березні 2024 року, є одним із двох супутників Tiandu, які були відправлені на орбіту навколо Місяця разом із місячним ретранслятором Queqiao 2. Останній забезпечував зв'язок для китайського посадкового модуля "Чан'е-6", який приземлився на зворотному боці Місяця в червні минулого року. Цей модуль уперше в історії зібрав зразки місячного ґрунту на зворотному боці Місяця і відправив їх на Землю, як уже писав Фокус.

Також Фокус писав про те, що японський посадковий модуль Resilience готується до історичної посадки на поверхню Місяця. Він уже прибув на орбіту навколо супутника Землі.

Ще Фокус писав про те, що виверження на Сонці викинуло в космос величезну структуру. На Сонці сталося виверження масивної сонячної нитки, що створило приголомшливе видовище.