Лев XIV. Досьє на нового Папу Римського

8 травня, о 18.08 за Римом із комина Сікстинської каплиці пішов білий дим. Четвертий раунд голосування, яке розпочалося днем раніше, видав фінальний результат. 267-й Папа був обраний. Однак щодо особи понтифіка миряни мусили перебувати у невіданні ще певний час.

Адже Папу мали запитати, чи приймає він своє обрання. І якщо так, то яке ім’я бажає взяти. Ці дані фіксували на папері, як велить звичай. Потім понтифік йшов з Сікстинської каплиці до так званої «Кімнати сліз» і перевдягався там у білу папську сутану. Цікавий факт: нове вбрання для Папи готували заздалегідь у трьох різних розмірах.

Повернувшись до кардиналів, Папа посідав кафедральний трон. Це – час для загальної молитви і читання з Євангелія: «Ти – Петро, і на цьому камені я збудую мою Церкву». За молитвою звучав гімн Te Deum, який за традицією розпочинав новообраний Папа. Потім – присяга кардиналів-виборців, котрі у порядку старшинства проходили перед новим Папою, щоб засвідчити свою пошану і послух.

Далі – останній акт цього урочистого і дуже давнього дійства – кардинал-протодиякон (нині це Домінік Мамберті) прямує до лоджії Благословень, щоб оголосити людям ім'я нового Папи. Тим часом сам Папа молиться перед Пресвятими Дарами, а потім виходить на балкон, щоб зачитати своє перше послання. Сьогодні це зробив Роберт Прево, Папа Лев XIV.

Що відомо про нового Папу?

Роберту Прево – 69 років. Він народився 14 вересня 1955 року в Чикаго. Його батько – ветеран ВМС США – брав участь у Другій світовій війні, а потім працював шкільним адміністратором. Від батьків Прево успадкував французьке та італійське коріння.

Він – куріальний кардинал, тобто голова однієї з конгрегацій Римської курії.

А ще – августинець, член чернечого ордену, який керується «Статутом святого Августина».

Папа Лев XIV також має за плечима тривалу апостольську службу в Перу. Це – загальні відомості, а тепер трохи подробиць.

Прево завершив середню освіту у малій семінарії Ордену Святого Августина у 1973 році. А потім в університеті Вілланова вивчав математику і отримав диплом бакалавра з цієї дисципліни. Другий його диплом – це отримана ним ступінь магістра богослов'я у Католицькому богословському союзі в Чикаго.

Прево був висвячений на священника ордену Святого Августина в Римі 19 червня 1982 року. А у 1985-му приєднався до місії августинців у Перу. У цій країні він викладав канонічне право в єпархіальній семінарії, а ще – служив суддею регіонального церковного суду.

З деякими перервами Прево залишався в Перу до останнього часу, тобто упродовж майже 40 років.

1 березня 2021 року він мав приватну аудієнцію у Папи Франциска, що запустило чутки про його переведення або до Чикаго, або до Риму. Проте після аудієнції Прево повернувся до Перу. У 2023-му він отримав сан кардинала, а 6 лютого 2025 року Папа Франциск звів його у сан кардинала-єпископа.

Ще одне призначення, яке Прево отримав з рук Франциска: покійний понтифік призначив його головою дикастерії у справах єпископів, що є достатньо впливовою посадою.

Спадок Франциска

Про Роберта Прево відомо те, що він підтримував позицію Папи Франциска відносно допущення розлучених і повторно одружених католиків до Святого Причастя. І висловив стриману підтримку ініціативі Франциска дозволити священникам благословляти одностатеві пари.

Польське радіо повідомляє, що новий понтифік відомий своєю поміркованістю, дипломатичністю і глибоким розумінням питань, що торкаються латиноамериканської церкви. Він також є людиною з прекрасною канонічною та адміністративною підготовкою. Напередодні конклаву Прево називали «компромісним кандидатом» на папський престол.

Новий Папа відданий ідеям соціальної справедливості і готовий продовжувати справу покійного Франциска.

У своєму зверненні до вірних Лев XIV виклав своє бачення Католицької церкви як такої, що «будує мости» та веде діалог.

«Брати і сестри, ось перші слова воскреслого Христа, який подарував життя. Звертаюся до всіх країн, до всіх народів: нехай буде між вами мир. Воскреслий Христос приніс мир для всіх, він надходить від Бога, який всіх нас любить безумовною любов'ю. Ми чуємо відважний голос Папи Франциска, який благословив Рим і цілий світ», – сказав Лев XIV у своєму виступі на балконі собору Святого Петра.

До речі, Лев І Великий – сорок п’ятий Папа Римський, ім’я якого й обрав Роберт Прево – у 452 році силою свого слова зупинив вождя гунів Аттілу від руйнування Риму. А у 455 році переконав вандалів (вандали – східногерманське плем’я – «Главком») не проливати марно кров римлян і не спалювати їхні будинки.

Натяк Роберта Прево, таким чином, є цілком прозорим. Він має амбіцію стати Папою-миротворцем – про це говорить і його ім’я, і згадка про мир у першому ж посланні. Власне, ідею миру як спадок йому також передав покійний Франциск.

Зробити світ great again?

Те, що Прево так багато часу провів у Латинській Америці, робить його радше універсальним, аніж американським кандидатом. Проте візит до Ватикану віцепрезидента США Джей Ді Венса за день до смерті Папи Франциска змушує подивитися на обрання Прево під іншим кутом зору. Сполучені Штати давно хотіли бачити на Святому Престолі американця.

Президент США Дональд Трамп навіть заявляв, що й сам хотів би бути Папою, уточнюючи, що тоді він, щоправда, не зміг би одружитися. Йому навіть довелося згодом відхрещуватися від згенерованого за допомогою ШІ зображення, де на Трампі була папська тіара.

А от сенатор-республіканець Ліндсі Грем підтримав таку гру, заявивши: «Я б попросив папський конклав і католицьких вірян бути неупередженими до цієї можливості! Перше поєднання Папи Римського та президента США має багато переваг. Стежимо за білим димом… Трамп MXXXVIII!».

Та як би ми зараз не оцінювали ймовірний вплив адміністрації Білого дому на вибори у Ватикані, не слід забувати, що Папа Франциск виступав різким критиком деяких ініціатив Трампа. Наприклад, він засуджував його політику депортації, називаючи її несправедливою та негуманною. І закликав католиків активно протистояти антиіммігрантським наративам, які поширюються в суспільстві.

Раніше, у 2016 році, під час першої президентської кампанії Трампа, Франциск навіть називав його «не християнином». Роберт Прево, можливо, уникатиме таких різких суджень, але також ставитиметься до адміністрації Білого дому критично. Принаймні, більш природно очікувати його лояльності до спадку покійного Франциска, аніж до прожектів Білого дому.

А для України найбільш значимим є, звісно, ставлення новообраного Папи до російсько-української війни. І тут надію дає миротворча діяльність Прево рамках дипломатії Ватикану. Те, що Лев XIV брав у ній участь, свідчить про його підтримку зусиль для встановлення миру в Україні. А це так само продовжує лінію його попередника Франциска.

В історії з обранням Роберта Прево цікавим є те, що його ім’я не називали серед фаворитів папських виборів. Можливо, це дійсно компромісна фігура, яка виникла після того, як інші претенденти не набрали необхідних голосів. Але вибори Папи тривали лише добу, в це для конклаву не багато.

Мабуть, просування Роберта Прево – це одна з таємних справ, які, не афішуючи, встиг за життя Папа Франциск. Але цей секрет покійний понтифік забрав із собою в могилу.

Наталія Лебідь, «Главком»