Чоловік чи жінка: як археологи визначають стать скелетів

Про це пише Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Біологічні антропологи, такі як Шон Таллман з Бостонського університету та Кейлі Бест з Університету Західної Кароліни, зазначають, що жоден метод не дає ідеальних результатів. "Загалом, ми розглядаємо відмінності у формі та розмірах між статями" — розповів Таллман.

Наприклад, археологи часто досліджують такі кістки, як стегнова і великогомілкова, і застосовують статистичні моделі для визначення статі. За словами Бест, "в середньому чоловіки приблизно на 15% більші за жінок", хоча такі фактори, як харчування, хвороби та навколишнє середовище, можуть розмити ці відмінності.

Особливості тазу вважаються більш надійними, а метод Феніче, розроблений у 1960-х роках, забезпечує до 95% точності на основі ознак лобкової кістки. Якщо доступна давня ДНК, хромосомне визначення статі за допомогою варіантів генів, пов'язаних з зубною емаллю, може досягати 99% точності. Але навіть ці високі показники не відображають повної біологічної картини.

Наука про визначення статі стає складнішою, коли розглядаються інтерсексуальні особини, чиї ознаки не вкладаються чітко в бінарні категорії. Донован Адамс з Університету Центральної Флориди зазначив: "Стать не є бінарною, але вона може бути бімодальною", маючи на увазі біологічні характеристики, що перетинаються.

Вірджинія Естабрук з Університету Меріленда, округ Балтімор, зазначила, що близько 1,7% людей є інтерсексуалами — включаючи випадки вродженої гіперплазії надниркових залоз (ВГНЗ), синдрому нечутливості до андрогенів, синдрому Клайнфельтера та інших форм хромосомного мозаїцизму.

Естебрук досліджувала останки генерала часів Революційної війни Казимира Пуласького, скелет якого мав жіночі риси, попри записи, що підтверджували, що він був чоловіком. ВГНЗ може пояснити такі розбіжності, оскільки може призводити до маскулінних рис у жінок.

Ця неоднозначність викликає труднощі при інтерпретації ідентичності лише за кістками. Хоча остеологічні ознаки можуть вказувати на певні фізичні патерни, вони не враховують соціальну та культурну ідентичність. Адамс зауважив, що навіть такі щоденні завдання, як помел зерна чи полювання, можуть залишати скелетні маркери, які відображають поведінку більше, ніж біологію.

Історичні припущення можуть вводити дослідників в оману, як це було в Помпеях, де аналіз ДНК довів, що ймовірні мати і дитина насправді були чоловіком і неспорідненою дитиною. Аналогічно, воїн, похований зі зброєю в могилі вікінгів, був визнаний жінкою в результаті аналізу, проведеного в 2019 році.

Як зазначив Таллман, майбутні дослідження залежать від збільшення підтримки для розробки кращих підходів. Хоча технології покращили визначення статі, розуміння ідентичності стародавніх людей залишається набагато складнішим, ніж здавалося раніше.

Раніше Фокус писав про неординарну мумію з Австрії. Вчені виявили, що для збереження тіла вікарія XVIII століття застосували незвичайний метод бальзамування.

Також ми розповідали про те, наскільки реальною є втеча з Алькатрасу, який влада США планує знову відкрити. Після нещодавніх досліджень вчені змінили свою думку про найвідомішу спробу втечі 1962 року.