Євроінтеграція під час війни: чи зможе Україна вступити до ЄС до 2030 року

9 травня відзначається День Європи — символ єдності, миру та спільних цінностей.

Україна, яка виборює своє право бути частиною європейської родини, активно рухається до вступу в ЄС.

Факти ICTV підготували матеріал про те, з якими викликами стикається наша держава на цьому шляху та чому процес євроінтеграції є критично важливим саме зараз.

• Вступ України до ЄС
• Угорське блокування: перша перешкода
• Що таке переговорні кластери і які можуть бути відкриті
• Хто ще може блокувати вступ України у ЄС
• Чи реально Україні вступити до ЄС до 2030 року
• Що отримає Україна і ЄС від вступу
• Жодна країна не мала стільки викликів

Вступ України до ЄС

Україна офіційно отримала статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу 23 червня 2022 року — це рішення стало визнанням її європейських прагнень з боку ЄС.

Напередодні президентка Єврокомісії до ЄС та відкрити всі переговорні кластери у 2025 році.

Вона наголосила, що результат війни в Україні визначатиме майбутнє всього європейського континенту, і попередила: погана угода може лише заохотити російського диктатора Володимира Путіна до нової агресії.

Вона назвала три головні пріоритети ЄС: 

1. підтримка обороноздатності України;
2. відмова від російського викопного палива;
3. інтеграція України в Євросоюз.

Але шлях України до вступу у ЄС виявляється непростим — на ньому виникають як зовнішні, так і внутрішні виклики.

Угорське блокування: перша перешкода

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що попри бажання України відкрити всі кластери вже у 2025 році, наразі варто говорити не про всі, а про певну їх частину.

Причина — позиція Угорщини, яка блокує процес не через об’єктивні критерії, а з політичних міркувань.

– ЄС рано чи пізно змушений буде втрутитися і натиснути на Будапешт, адже йдеться про політичний шантаж заради преференцій, — вважає Рейтерович.

Він також наголошує, що українська сторона мала б підготуватися до такого розвитку подій заздалегідь, адже позиція Угорщини була передбачуваною.

Що таке переговорні кластери і які можуть бути відкриті

Експерт пояснює, що у процесі вступу до ЄС поняття пріоритетності кластерів не існує — ключовим критерієм є рівень готовності України до їх відкриття.

Теоретично багато кластерів вже готові до старту, однак все впирається у політичні позиції окремих країн.

Наприклад, Угорщина висуває претензії до законодавства про національні меншини, тому може заблокувати відповідний кластер.

Натомість кластери, пов’язані з правами людини чи верховенством права, мають більше шансів бути відкритими першими.

Хто ще може блокувати вступ України у ЄС

Угорщина — не єдина країна, яка може гальмувати процес євроінтеграції України.

За словами Рейтеровича, певні застереження можуть висловити й Словаччина, Румунія, а також Польща — попри її загальну підтримку.

– Польща, наприклад, може відстоювати свої економічні інтереси, особливо у сфері аграрного виробництва та автоперевезень. Ми вже бачили приклад із протестами перевізників, — зазначає політолог.

Здешевлена робоча сила з України, високий рівень послуг за нижчими цінами — це фактори, які викликають побоювання в окремих країнах-членах ЄС, зокрема серед бізнесу.

Чи реально Україні вступити до ЄС до 2030 року

Рейтерович вважає, що Україна має всі шанси стати членом ЄС до 2030 року — як гіпотетично, так і практично.

Він наголошує, що за технічними критеріями цього часу більше ніж достатньо.

Але основна проблема полягає в політичному вимірі.

– Ми могли б завершити процес і раніше — наприклад, у 2029 році. Але політичні фактори, як-от війна чи позиції окремих країн, можуть затягнути процес, — пояснює експерт.

Що отримає Україна і ЄС від вступу

Україна для ЄС — це не лише політичне розширення. Це новий великий ринок, кваліфікована та відносно дешева робоча сила, можливість релокації бізнесу та збільшення інвестицій.

– Тобто можливості інвестувати, переносити в Україну частини підприємств, які даватимуть вищі прибутки, – зауважує експерт.

Для України ж вступ означає:

• доступ до європейського ринку;
• покращення якості продукції;
• підвищення рівня життя;
• кращі можливості для освіти, працевлаштування;
• верховенство права і реформу інституцій.

Хоча можливі й виклики — подорожчання життя, адаптація освіти та охорони здоров’я до стандартів ЄС. Проте Рейтерович наголошує: переваг значно більше.

Жодна країна не мала стільки викликів під час вступу в ЄС

Україна — перша держава, яка прагне вступити до ЄС під час повномасштабної війни, і при цьому має значну територію та чисельність населення.

За словами політолога, свій шлях до вступу в Євросоюз Україна почала ще в 1993-1994 роках.

– Тільки-но Україна стала членом Ради ЄЄ, вона поступово почала робити заяви стосовно можливої інтеграції до Європейського Союзу. У нас був такий період, що спочатку тривали розмови, але перші реальні кроки почали робитися після 2004 року. Тобто, якщо подивитися, вже 20 років ми це робимо. Жодна країна не стикалася з такою кількістю перешкод. І жодна не була в стані війни в момент інтеграції, — підсумовує політолог.

У березні 2007 року Україна та Європейський Союз розпочали переговори щодо укладення нової розширеної угоди, яка має замінити чинну Угоду про партнерство та співробітництво.

Наразі тривають двосторонні консультації між Україною та ЄС для оцінки рівня адаптації українського законодавства до норм європейського права.

За підсумками цих зустрічей Єврокомісія підготує звіт про відповідність українського законодавства кожному переговорному кластеру, що дозволить визначити рівень узгодженості та обсяг подальших кроків.