Китайський мир для України: на яких умовах Сі Цзіньпін входить у переговорний процес

Сі, Путін, Трамп і переговори щодо України

Сі Цзіньпін у Москві. Приїзд китайського лідера 9 травня має колосальний пропагандистський ефект для Кремля. У Китаї це прекрасно розуміють і намагаються вичавити максимум із цього візиту. Тим паче, що в російсько-китайських відносинах є ціла низка питань, щодо яких Кремль не поспішає йти назустріч Пекіну.

Перша сесія переговорів Сі і Путіна пройшла. І є навіть спільна заява. Багато красивих слів і формулювань про спільне майбутнє. Але є низка ключових моментів.

1. Підвищення рівня відносин між КНР і РФ не (!) відбулося. Нагадаю, що відносини "всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії" були зафіксовані в договорі 2001 року. Зараз сторони заявили про їхнє "поглиблення". Але аж ніяк не виведення на новий рівень. Китайська дипломатія любить красиві й довгі формулювання і трепетно ставиться до значення кожного слова. У цьому разі відносини залишилися на тому самому рівні.
2. Китай продавив підписання Росією договору про взаємний захист інвестицій. Тобто зіграти з КНР у "націоналізацію активів", якщо відносини двох країн погіршаться, буде складно. Для КНР такі угоди — принципові для розвитку відносин.
3. У спільній декларації немає згадки про проблеми з платежами, але є пункт про розширення розрахунків у національних валютах. Враховуючи, що КНР блокує більшу частину транзакцій у російських рублях, юанізація російської економіки прискорюється.
4. Пункт про розширення кооперації, включно з "у сфері космічної та супутникової навігації, ядерної енергетики, міського будівництва, охорони здоров'я, інформаційно-комунікаційних технологій" означає фактичну здачу Росією позицій у цих сферах. Будівництво особливо цікаве — погодьтеся, сумнівно, що РФ щось будуватиме в КНР. А ось зворотний процес (як так само і китайське телекомунікаційне обладнання — і китайський контроль над системами зв'язку) цілком.
5. Гуманітарна складова, включно з обмінами молоддю, освітою. Тут КНР, яка активно працює зі створення своєї системи "м'якої сили" і діє через університетські програми, отримує бонуси.
6. "Росія і Китай виступають за адаптацію євразійської регіональної взаємодії в галузі безпеки, економіки, культури та інших сферах до багатополярних реалій в інтересах усіх держав континенту". Багатополярні реалії в уявленні КНР і в уявленні РФ — дві великі різниці. Китай бачить тільки дві глобальні супердержави — себе самого і США. І адаптація "євразійської взаємодії" (читай ЄАЕС, ОДКБ тощо) може відбуватися тільки в бік зближення з китайським баченням.
7. Пункти про ШОС — Росія визнає першість Китаю. Нагадаю, що Шанхайську організацію співробітництва Кремль задумував і створював як російськоцентричну структуру. До 2022 року вона стала синоцентричною. І сьогоднішня декларація лише підтверджує факт.
8. "Сторони ... мають намір вживати заходів, спрямованих на прискорення процесу створення Універсального центру з протидії викликам і загрозам безпеці в Ташкенті та Антинаркотичного центру в Душанбе." А це силова компонента ШОС, яка може з часом замінити собою ОДБК (точніше, вже замінює для країн Центральної Азії).
9. Кремль підтримав дві глобальні геополітичні концепції КНР — "Глобальну ініціативу в галузі розвитку" і "Концепцію побудови Спільноти єдиної долі людства". А вони — ніщо інше, як базові межі умовно "китайського світу".
10. РФ і КНР передбачувано різко висловилися проти політики США щодо збереження/розширення свого впливу. І, природно, проти тарифних воєн і торгових обмежень.
11. При цьому в декларації є окремі пункти з питань Японії (відносно різкі формулювання, які скоріше вигідні РФ), Корейського півострова (тут формулювання скоріше узагальнені, близькі до риторики Пекіна) і Афганістану (явно китайський трек).
12. Щодо України. З одного боку, є вигідні для Кремля слова "усунути його першопричини". Але при цьому є формулювання "при дотриманні принципів Статуту ООН у всій їхній повноті, сукупності та взаємозв'язку". Росія "вітає прагнення Китаю відігравати конструктивну роль у його врегулюванні політико-дипломатичним шляхом".
13. Китай НЕ фінансуватиме "Силу Сибіру 2". Але готовий купувати більше російського газу (з дисконтом, як зараз), якщо РФ розширить пропускну здатність першого газопроводу "Сила Сибіру".
14. Пункт "зміцнювати взаємовигідне співробітництво щодо Північного морського шляху" означає посилення позицій КНР в Арктиці. Але це ще не перемога Пекіна — торг зі США триває. Перемогою будуть документи про безперешкодний вхід Китаю в діяльність "Територій випереджального соціально-економічного розвитку" і "Територій випереджального розвитку" в північній частині РФ (нагадаю, що це спеціальні зони, де є не тільки пільговий податковий режим, а й частково не працює російське міграційне законодавство).
15. Уперше зафіксовано формулювання "Сторони підкреслюють наявність потенціалу співробітництва між ОДКБ і Китаєм". Для Росії це — можливість зберегти ОДКБ від розвалу, утримавши учасників від виходу перспективами китайського приходу. Інтерес КНР читається прозоро — повторити фокус із ШОС. Якщо звичайно, ОДКБ до того моменту не розвалиться.

Важливо Сі Цзіньпін у Москві: чи закріпить це партнерство Китаю та Росії та що робитиме Дональд Трамп

Висновки зі сказаного.

Сі максимально "монетизував" свій приїзд на 9 травня в Росію. І намагається до американсько-китайського саміту зафіксувати РФ у китайській і тільки китайській сфері впливу. Тобто зробити безперспективними спроби Трампа зіграти у РФ як у фактор, що стримує експансію КНР.

При цьому в Кремлі не полишають надій на успіх свого треку переговорів зі США. Заради цього не пішли на повну здачу "арктичних" питань. Заради цього (точніше, якоїсь угоди про ресурси) не включили питання ресурсів у спільну декларацію.

І, нарешті, важливе для нас. Китай входить у переговорний процес щодо України. Це, до речі, визнав і Трамп... Але вхід КНР у переговори щодо України не буде моментальним. Для Китаю важливо з новими вступними увійти на підготовку американо-китайського саміту. Для Трампа важливо (зокрема з урахуванням провалу політики шантажу тарифами, провалу щодо Близького Сходу і провалу його ідей щодо миру в Україні, але успіху в угоді про ресурси) виробити або оновити власний порядок денний для зустрічі. Для Росії це означає час на проведення літньої кампанії. Тобто на спробу (чергову) домогтися перелому на лінії фронту.

А вже ближче до осені почнуться інші процеси.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Китай виграв Росію у Трампа. Як США провалили першу битву за світову гегемонію