На Землі зовсім не залишиться кисню: вчені вирахували час, коли це станеться

Про це пише BBC Sky at night magazine.

Команда дослідників каже, що найімовірнішою причиною, через яку Земля стане непридатною для життя, стане втрата багатої на кисень атмосфери. Вчені використовували комп'ютерні моделі, щоб з'ясувати, коли це станеться.

Як на Землі з'явився кисень

В історії нашої планети відбулася "Велика окиснювальна подія", коли рівень кисню в атмосфері та океанах планети значно зріс. Це сталося близько 2,5 млрд років тому з причин, які досі є предметом наукових суперечок. Учені сходяться в тому, що одноклітинні організми зіграли одну з головних ролей у Великій окиснювальній події.

Очевидно, що на Землі не завжди була атмосфера, повна кисню. За допомогою комп'ютерних моделей учені з'ясували, скільки ще часу наша планета зможе підтримувати таку атмосферу.

Доцент Університету Тохо Казумі Одзакі та доцент Технологічного інституту Джорджії Крістофер Рейнхард створили модель Землі для моделювання клімату та біохімічних процесів. Ця модель показала, що багата киснем атмосфера протримається на Землі ще 1 млрд років.

"Заведено вважати, що біосфера Землі зникне через 2 млрд років через поєднання перегріву і дефіциту СО2 для фотосинтезу. Логічно припустити, що і рівень кисню (O2) зрештою знизиться у віддаленому майбутньому. Але залишалося невідомим те, коли це станеться", — каже Одзакі.

Він провів понад 400 тис. моделювань, щоразу змінюючи різні аспекти моделі. Вчений з'ясував, що багата киснем атмосфера проіснує ще 1 млрд років. Після цього варто чекати на "швидку дезоксигенацію", коли атмосфера буде дуже нагадувати ту, що була на Землі до Великої окиснювальної події 2,5 млрд років тому.

"Атмосфера після Великої дезоксігенації міститиме високі рівні метану, низький рівень CO2, а озоновий шар буде повністю відсутній. Земля, ймовірно, стане домівкою для анаеробних форм життя", — додає автор дослідження.

Життя за межами Землі

Результати цього дослідження також мають наслідки і в космічному масштабі. Річ у тім, що кисень є ключовою "біосигнатурою", яку астрономи шукають на інших планетах у пошуках життя.

Нове дослідження припускає, що насичена киснем атмосфера Землі не є чимось постійним, для неї відводиться всього 20-30% всієї історії існування нашої планети. То що зміг би побачити позаземний розум, спостерігаючи за Землею, і яка була б імовірність того, що він подивився на нашу планету в той момент, коли її атмосфера була сповнена кисню?

Автори цього дослідження стверджують, що астрономам необхідно враховувати біосигнатури, застосовні до планет із малою кількістю кисню або без нього, якщо ми хочемо збільшити наші шанси знайти життя за межами Землі.

Нагадаємо, перша атмосфера Землі була густою і токсичною, як на Венері. Учені з'ясували хімічний склад атмосфери, яку сформувала на Землі розплавлена магма.