Одна площа – різні інтереси: хто й чому приїде на парад до Путіна і як Росія прориває блокаду

9 травня у Москві пройде так званий Парад перемоги. Він має для росіян потужне символічне та навіть сакральне значення. Вперше з часу повномасштабного вторгнення російський мілітаризований захід на Червоній площі, який насправді є нічим іншим, як реінкарнацією культу війни, матиме солідне іноземне представництво.

24 Канал розповідає про ігрища навколо параду та пояснює мотивацію його учасників.

Росія прориває блокаду: хто приїде на парад до Путіна

Як кажуть самі росіяни, на параді в Москві очікуються лідери майже 30 держав світу, здебільше – третього, втім, є там і важковаговики, наприклад, Китай. Комуністичний лідер КНР Сі Цзіньпін прибув до Росії аж на 4 доби та навіть привіз із собою китайських військових для параду. Одним словом, Сі робить все, щоб почуватися в Москві, як удома, тобто бути не "весільним генералом", а реальним господарем і спонсором свята.

Крім того, він у такий спосіб надсилає великий привіт Трампу, дипломатична команда якого кілька місяців цілувала в дупу Путіна, сподіваючись, що той з якогось дива відвернеться від Сі Цзіньпіна та Китаю і стане союзником США. Тобто фактично Трамп і компанія цілували Путіна безплатно та без будь-якої практичної користі, натомість з величезними репутаційними втратами для Америки.

Сі Цзіньпін і Владімір Путін / Фото Кремля

З благословення Сі наважилися на візит до Москви й лідери інших країн, залежних від Китаю. Зокрема, Лаосу, В’єтнаму, М'янми, Сербії та інших. Також фактор згоди Сі відкрив шлях на Москву для президента Бразилії Інасіо Лули. Той, нагадаємо, за станом здоров’я "пропетляв" від візиту на саміт БРІКС у Казані восени 2024 року, але нині часи з приходом нового господаря Білого дому змінилися – і вже можна.

Не варто недооцінювати й вплив самих росіян. Вони зробили чимало, щоб від їхнього запрошення неможливо було відмовитись. І Путіну, як у попередні роки, не довелося ділити VIP-місця на Червоній площі виключно з давно набридлим резидентом подібних заходів Лукашенком і лідерами країн Центральної Азії, у яких просто не було іншого вибору. При цьому навіть у цій ситуації вони знайшли, як насолити Путіну, відмовившись від "георгіївських стрічок" на користь власних національних атрибутів.

Але як довго можна пручатися, якщо міжнародний ордер на арешт Путіна за воєнні злочини показово ігнорується, а сам він спілкується з Трампом і навіть дарує йому портрет пензля самого Нікаса Сафронова (даруйте за сарказм).

При цьому ініціатива провести альтернативний захід на підтримку України в Києві за участі європейських лідерів фактично провалюється і створює порожнечу, яку неодмінно використає Москва на власну користь.

Тому тепер всі демарші та ігнорування в минулому, тепер вже час констатувати – Росія прорвала дипломатичну блокаду, в якій опинилася після вторгнення й нині вже не вважається токсичною, хоча ще рік тому для умовного лідера Азербайджану Ільхама Алієва з'явитися на Червоній площі в компанії Путіна було явним "зашкваром". Нині ж цьому не завадив (майже, про це далі) навіть збитий росіянами азербайджанський цивільний літак, бо винуватці відкупилися грошима і майбутнім пам'ятником батькові чинного правителя закавказької держави – Гейдару Алієву, який раптово виявився великим будівничим БАМу.

Алієв і Путін / Фото Кремля

Окремо слід згадати індійського прем'єра Нарендру Моді, якого російські ЗМІ наперед записали в почесні гості параду. Утім, офіційного підтвердження з Нью-Делі про візит до Росії взагалі не було, тому там не було чого скасовувати.

Але пана Моді вочевидь треба залишити за дужками, бо йому нині не до парадів, адже він зайнятий тим, що сам веде "маленьку переможну війну" проти споконвічного ворога – Пакистану.

Нині на парад мчать навіть європейські лідери, зокрема лідер країни, що є членом ЄС і НАТО. Так, мова про проросійського прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, а також сербського президента Александра Вучича. Вони вочевидь давно мріяли полетіти в гості до Путіна, але їх стримували попередження з Вашингтона та Брюсселя.

Нині ж залишився лише Брюссель (бо США вже навіть в ООН голосує синхронно з Росією, Еритреєю та Нікарагуа), де непрозоро натякнули, що Сербія може забути про євроінтеграцію, а Словаччина – просто отримати великі проблеми. Відтак Вучич і Фіцо опинилися на шпагаті та навіть синхронно захворіли, при чому сербський президент навіть перервав через це візит до США, а Фіцо почав погрожувати ЄС і Україні.

Коли ж Вучича таки підняли на ноги, швидко знайшовся новий привід не летіти: країни Балтії попередили, що закриють для літака сербського президента свій повітряний простір. То ж для Вучіча шлях до Москви був дуже цікавим. Сподіваємось, не менш цікавими будуть і наслідки візиту сербського президента до Росії для нього та його режиму особисто.

Шлях Вучича до Москви у підсумку лежав через Баку, де довелося зробити тривалу зупинку через активність українських дронів (про неї нижче), яка суттєво вплинула на авіасполучення в європейській частині Росії. У Баку серб перечекав небезпеку, але цей епізод, схоже, став уроком для лідера Азербайджану Ільхама Алієва, який буквально в падінні знайшов потрібну відмазку, щоб не ганьбитися остаточно, хоча б самому. Раптово з’ясувалося, що без нього неможливо належним чином підготуватися до якихось "внутрішніх заходів", присвячених Гейдару Алієву. На жаль, такої самої відмазки не мають азербайджанські військові, які будуть змушені 9 травня розділити з російськими окупантами моральну відповідальність та стати клоунами на вакханалії, відомій як "побєдобєсіє", адже ніякого відношення до вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій та перемозі над нацизмом вона давно не має.

Менш помпезно і майже "по-англійськи" уник необхідності стирчати на одній полі з воєнним злочинцем Путіним і президент Лаосу Тхонглун Сісуліт. Цього персонажа скував підступний коронавірус.

Одна площа – різні інтереси

Але особливо радіти росіянам не варто. Так, Путін більше не "токсік", але що далі? Москва ціною великих зусиль зібрала на Червоній площі 23 лідерів країн світу (мінус Азербайджан і Лаос). При цьому росіяни говорять про 29, бо рахують Палестинську автономію, а також невизнані Південну Осетію, Абхазію та оголошеного в міжнародний розшук лідера боснійських сербів Мілорада Додіка, який не має права представляти Боснію та Герцоговину. Крім того, Москва навіть домовилась про участь в параді військовослужбовців з 13 держав.

Вочевидь це мав бути такий собі сигнал про те, що нова "вісь зла" нарешті сформована і всі воїни – частина великої коаліції. Майже як у 1945-му, коли й сталася перемога над колишнім союзником СРСР – нацистами, через союз Сталіна з якими Друга світова, власне, і розпочалася.

Але ж це не так! Війська Азербайджану, В'єтнаму, Білорусі, Єгипту, Казахстану, КНР, Киргизстану, Лаосу, Монголії, М’янми, Таджикистану, Туркменістану та навіть Узбекистану не планували й не планують воювати за інтереси Росії та гинути за Путіна.

Вони прибули до Москви винятково як гастарбайтери чи гастролери. Колись російські олігархи так купували 30-хвилинні концерти Дженніфер Лопес, а нині платять за бравих юнаків у військовій формі та шкіряних чоботях. Натомість у бій підуть не вони, а чергові алкоголіки з Тули, Іркутська чи Чебаркуля, і не на красивих танках, а в кращому випадку – на "жигулях".

Цікаво, що своїх реальних союзників – іранців і корейських комуністів – Путін сором'язливо приховав. При цьому вайби іранських чи навіть єменських воєнних парадів в Москві точно будуть: вже відомо, що росіяни за прикладом іранських побратимів повезуть на параді дрони – інструмент терору проти цивільного населення України.

"Хитрий план" Путіна з перемир'ям

Побоюючись відплати України за терор Путін, одноосібно оголосив з 7 травня "перемир’я". У такий спосіб він спробував проковтнути відразу кількох зайців:

убезпечити від атак гостей;
показати Трампу свою миролюбність;
підготувати окупаційні війська для нового великого наступу в Україні.

З Трампом "пройшло": той був дуже радий, миттєво забувши, що взагалі план полягав у перемир’ї на 30 днів. Саме через нього він та його оточення викручували руки Україні всю зиму, а коли ми погодились – все якось "забулося".

Що ж до гарантій безпеки гостей параду, то президент Зеленський офіційно заявив, що їдуть вони до Москви на власний страх і ризик.

Наша позиція дуже проста до всіх країн, які їхали або їдуть на 9 травня: ми не можемо нести відповідальність за те, що відбувається на території Російської Федерації. Вони забезпечують вам безпеку, і тому гарантії ми вам ніякі давати не будемо,
– президент Зеленський попереджає гостей Путіна, що Україна не може гарантувати іншим країнам безпеку їхніх представників під час візитів до Москви на парад 9 травня.

Офіційна позиція України щодо участі в російському параді представників іноземних держав:

Сьогодні проти українського народу, який є одним з народів-переможців над нацизмом і сплатив страшну ціну за мир та свободу в Європі, ведеться жорстока та неспровокована загарбницька війна. У ході цієї агресії російські солдати вчинили сотні тисяч воєнних злочинів, убили вже 620 та поранили майже 2 тисячі, депортували щонайменше 20 тисяч українських дітей.
Розстріли цивільних, масові могили, зґвалтування, мародерство, затримання цивільних заручників, тортури та страти військовополонених, використання зброї невибіркової дії, удари по густонаселених житлових кварталах, енергетиці, цивільній інфраструктурі. Російська армія вчинила та продовжує вчиняти в Україні звірства, масштабу яких Європа не бачила з часів Другої світової війни.
Саме ця армія буде марширувати 9 травня на Красній площі в Москві. Ці люди не є визволителями Європи, вони є окупантами та воєнними злочинцями. Марширувати пліч-о-пліч із ними — це розділити відповідальність за кров убитих українських дітей, цивільних і військових, а не вшановувати перемогу над нацизмом. Росія запрошує іноземних військовослужбовців до участі в параді 9 травня для того, щоби відбілити свої воєнні злочини та виправдати агресію.

Також МЗС України попередив усіх іноземних учасників параду, а особливо ті держави, що надіслали до Москви військових, що це неодмінно матиме наслідки. І не лише моральні.

Участь іноземних військовослужбовців у цьому дійстві є неприйнятною та буде розцінюватися Україною як наруга над памʼяттю про перемогу над нацизмом, пам'яттю мільйонів українців-фронтовиків, які визволяли нашу країну та всю Європу від нацизму вісім десятиліть тому. Закликаємо усі іноземні держави утриматися від участі їхніх військовослужбовців у параді в Москві 9 травня. Особливо це стосується країн, які декларують нейтральність у ставленні до російської агресії проти України або послідовно займають нейтральну позицію в міжнародних відносинах. Участь військових таких країн у спільному параді прямо порушить таку декларовану нейтральність та виглядатиме як підтримка держави-агресора.

Саме тому Азербайджану, В'єтнаму, Білорусі, Єгипту, Казахстану, КНР, Киргизстану, Лаосу, Монголії, М'янми, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, які надіслали до Росії на парад військових, не треба буде дивуватися, якщо ставлення до них України зміниться.

Також українці не забудуть присутність серед гостей Путіна лідерів Бразилії, Зімбабве, Куби, Монголії, Екваторіальної Гвінеї, Ефіопії, Палестини, Сербії, Словаччини, Вірменії, Конго, Буркіна-Фасо, В'єтнаму, Гвінеї-Бісау та Венесуели.

Українська відповідь Росії

Показуха та "понти" є улюбленою забавою росіян, але чергове "потьомкінське село" не підніме ціни на нафту, не вплине на ситуацію на фронті й не зупинить українські дрони чи ракети.

Точніше – навпаки, бо для захисту московського дозвілля Сі, Токаєва, Алієва, Додіка та Фіцо росіяни стягнуть до Москви найкращі зразки ППО та РЕБ, натомість заводи, аеродроми, воєнні склади та інші цікаві інфраструктурні об’єкти будуть страждати та приймати удари обличчям.

Власне, це вже відбувається: у ніч проти 7 травня Сили оборони України здійснили одну з наймасованіших атак проти військових об’єктів росіян на їх же території.

Під прицілом українських дронів і ракет 7 травня 2025 року опинилися:

виробник РСЗВ "Град", "Ураган", "Смерч" і "Торнадо" тульський завод "Сплав";
підмосковний аеродром "Кубинка", де базуються та тренуються елітні авіаційні загони росіян, які мають розважати гостей Путіна на параді;
завод "Оптиковолоконные Системы" у Саранську, що виробляє надважливі деталі дронів – оптоволокно;
ще один об’єкт у Саранську – завод "Сарансккабель", що виробляє засоби зв'язку для окупантів;
аеродром "Шайковка" – місце базування бомбардувальників Ту-22м3.

Всім цим і ще багато чим іншим, зокрема вимкнення інтернету і фактична зупинка цивільних аеропортів, російське командування пожертвувало, щоб створити картинку на Червоній площі й щоб Сі та Лукашенку "було красиво".

Що ж, богу війни потрібні жертви, і якщо росіяни самі перетворили свято перемоги над нацизмом на збочений культ війни, то нехай не жаліються на результат.

Також нехай не жаліється умовний Мілорад Додік, якщо Росія вирішить використати його в ролі сакральної жертви, щоб звинуватити "київський режим". Новим ерцгерцогом Фердинандом йому точно не бути, а от премія Дарвіна в разі чого – гарантовано буде його.