Огляд DOOM: The Dark Ages — найтемніша глава в історії франшизи. І це кайф!

DOOM: The Dark Ages — бойовий гімн в стилі праотця всіх шутерів, але на пергаменті, писаний кровʼю та гнівом. Це доказ того, що навіть у середньовіччі можна бути ультрашвидким, безглуздо кривавим і до біса стильним. І хоч гра має свої шорсткості, вона робить головне — не дає видихнути, не дає забути, чому ми любимо серію DOOM: за чистий, фірмовий, безжальний кайф від знищення всього пекельного. Час з’ясувати в нашому огляді, чи стане The Dark Ages справжнім шедевром або — черговим кроком у безодню забутих ідей.

Передісторія та очікування DOOM: The Dark Ages

Після брутального неону DOOM Eternal, важко було уявити ще інтенсивніше зростання темпу. І тут ID Software вмикає на повну фантазію — і переносить геймерів у середньовіччя. Вірніше, в альтернативну версію темних віків, де лицарі кришать демонів, а замість хрестових походів — пекельні.

Анонс гри одразу ж викликав у гравців реакцію штибу: «Це буде DOOM із булавою?!» — і виявилося, що так. Думслеєр бере до рук не тільки традиційні пушки, а й класичні знаряддя середньовічного м’ясоруба. До цього моменту франшиза вже встигла пережити перезапуск (2016), екстаз Eternal, кілька доповнень, які ставлять крапку (наче!) в історії. Але цього разу ID рушає в зовсім інший бік.

Очікування навколо гри були дуже неоднорідні. Частина гравців боялася, що відхід від «технологічного пекла» знищить ту саму DOOM’івську магію. Інші — були у захваті: мовляв, чим більше божевілля, тим краще.

Dark Ages — передісторія до DOOM (2016). Розробники хотіли створити легенду про походження Думслеєра. Не просто ще одну бійню, а міф. І знаєте — це логічно. Eternal перетворив героя з безмовного м’ясника на напівбога з власною біблією. А тепер нам показують, як усе почалося.

ID Software натхненні не тільки власними традиціями, а й стилем темного фентезі. Тут відчувається вплив Berserk, Dark Souls і навіть Warhammer. Але водночас зберігається щось суто «думівське»: агресія, швидкість, щільність бою.

Загалом, очікування — як бочка з порохом. З одного боку — новий світ, нові механіки, ризик. З іншого — перевірений рецепт кривавої кулінарії. ID пішли на ризик і, схоже, не прогадали.

Сетинг і атмосфера DOOM: The Dark Ages

Якщо попередні DOOM — індустріальне техно-пекло на стероїдах, то The Dark Ages — симфонія темного фентезі, забруднена кров’ю демонів і підсилена важким металом.

Тут кожен замок — храм руйнування, кожен храм — місце, де зникає людське, і залишається лише наш альфа-герой.

Тут майже немає ультрасучасних станцій UAC (принаймні у звичному вигляді). Це світ, де пекло не «прийшло на Марс», а завжди було поруч. Його не викликали — воно існувало як частина ландшафту.

Головна принада атмосфери — її щільність. Тут відчувається вплив dark fantasy-жанру на всіх рівнях: від архітектури до деталей оздоблення. Напівскелети з бронею, демони в шкіряних рясах, зомбовані монахи, що виглядають як культисти Warhammer 40k — усе це створює дуже цілісне враження. Це вже не «космічний шутер», а містична хроніка руйнівника, який проходить крізь псевдорелігійний апокаліпсис.

Особливу роль у створенні атмосфери відіграє колірна палітра. Якщо Eternal був кислотно-неоновим, то Dark Ages — це мідь, багрянець, сірий камінь і охра.

Локації варіюються: від зруйнованих соборів і облогових бастіонів до підземних цитаделей Пекла, що нагадують доти.

Нарешті — світ гри, попри свою похмурість, не викликає відрази. Він не огидний, а грандіозний. Тут не смерть, а катарсис. Не гниття, а чисте зло, відфільтроване до естетичного абсолюта. І це головне досягнення сетингу: зробити темне — прекрасним, а жахливе — величним.

Ігролад DOOM: The Dark Ages

DOOM: The Dark Ages — переосмислення формули DOOM, заточене під нову епоху. Якщо DOOM 2016 і Eternal були як thrash metal з агресивними рифами і скаженим темпом, то Dark Ages — скоріше sludge metal: важкий, ґрунтовний, з твердим ритмом, але все ще мегавбивчий. І головне — він усе ще DOOM. Просто тепер із середньовічним душком, булавою та щитом.

Почнемо зі змін. Головна фішка нової частини — щит-пила, яка комбінує захист із атакою. Його можна кидати, як бумеранг із пекла, і влучаючи у ворога, він рве його на частини з характерним механічним скреготом. Це не просто кидок, а ціла міні-атака з продовженням.

Можна комбінувати щит з пострілами, шоковими хвилями й ближніми атаками. Відчуття тактильності — на максимумі. Коли щит повертається до руки, чується характерний кланк, що задовольняє ліпше, ніж хедшот у Call of Duty.

Новий арсенал не замінює класичну зброю, а доповнює її. Плазмоган, супершотган, гаус-гармата — все повернулося, але тепер їх переплетено з середньовічною естетикою. DOOM завжди славився тим, як подає зброю. Кожна стріляє по-різному, і звук, віддача, анімація — усе працює на те, щоб ти відчував міць у кожному натисканні на спуск.

Ігровий процес залишився ультрадинамічним. Але якщо Eternal був більше схожий на балет смерті, то Dark Ages — ритуальний танок руйнування. Частота пересувань менша, бо щит провокує гравця на ближній бій, на контроль простору. І тепер більше, ніж будь-коли, ти маєш читати арену, передбачати рух ворогів, комбінувати атаки та не боятися ривків уперед. Це не танець із мечем — це натиск з булавою.

Присутній і вертикальний геймплей, але вже не такий платформенний, як в Eternal. І це добре. Тому немає потреби в стрибках на пів карти — замість цього тобі дають маленький простір, де ти повинен вижити. І вижити красиво.

Сюжет DOOM: The Dark Ages

DOOM: The Dark Ages несподівано — історія. Серйозно. Якщо раніше сюжету було рівно стільки, скільки треба, щоб виправдати появу Думслеєра на арені з дробовиком, то тепер — усе значно глибше.

Dark Ages пропонує нам справжній фентезійно-пекельний епос, який водночас розширює канон DOOM і сміливо будує власний всесвіт, повний міфів, пророцтв, падінь цивілізацій і демонічних договорів.

Гравець бере на себе роль мовчазного (майже!) Думслеєра. Його не говоріння і невиразність цього разу набувають контексту: він — вогонь у плоті, «той, що розриває». Усе, що в ньому є, — зброя, гнів і обітниця.

Для вивчення лору гри є Кодекс. Читання цієї книги — справжній фан-сервіс для тих, хто любить занурення: тут і описи демонів із цитатами зі священників, і записи NPC, які спостерігали за протагоністом зі страхом і захватом, і пророцтва про падіння світу.

Фінальні розділи сюжету — ескалація у найкращих традиціях DOOM. Стародавні війни між вимірами, ритуали, які перетворили світ в арену для Пекла. І роль головного героя у цьому — не героїчна, а необхідна. Він — знаряддя. Молот. Покарання.

DOOM: The Dark Ages нарешті дає тим, хто просив більше сенсу, — сенс. Але без моралізаторства.

Музика та звук DOOM: The Dark Ages

В DOOM: The Dark Ages музика створює настрій і допомагає розкрити глибину кожного моменту.

Увага на ефекти: вибухи тут просто надзвичайні. Навіть при простих пострілах здається, що весь світ здригається. Особливо це помітно, коли ви використовуєте арсенал із потужними зарядами.

Кожен рух, кожен крок протагоніста по землі (а особливо клішоване супергеройське badass-приземлення з височени), кожен удар щитом або натискання на спусковий гачок супроводжується характерними звуками, які створюють відчуття сили та рішучості.

Особливо виділяються композиції, що звучать під час битв з босами. Тут вже не просто важкі рифи, а ціла оркестровка з використанням чималої кількості інструментів, включаючи електронні елементи та класичні струнні.

Звук розрізняється за інтенсивністю, а його динаміка змінюється залежно від фаз бою: коли бос втрачає сили — музика стає все менш гучною, але все одно не перестає бути важливою частиною битви.

Візуальна частина гри зливається з цією музикою, створюючи справжній синергійний ефект.

Бойова система DOOM: The Dark Ages

Як і належить серії DOOM, бойова система в The Dark Ages є одним з ключових елементів гри, що формує весь досвід. Розробники зробили величезний акцент на динамічність боїв, впровадивши елементи, які додають ще більше глибини механіці.

У DOOM: The Dark Ages — широкий арсенал, який може задовольнити будь-який смак. Кожен тип зброї має свої переваги та недоліки, що робить вибір важливим аспектом гри. Різноманітність зброї дозволяє знаходити ідеальний набір для кожної ситуації.

Як і в попередніх частинах, ефективне управління ресурсами — одна з найважливіших навичок для виживання. Аптечки, броня й патрони тут не просто «розкидані» по карті, а стають частиною геймплейного ритму. Частину з них можна підібрати на рівнях у класичний спосіб — після дослідження, боїв або секретів, тож увага до оточення завжди винагороджується.

Не можна не згадати про фірмові glory kills (добивання), які тут виглядають ще більш жорстоко, кінематографічно та емоційно. Їх застосування — не просто видовищне рішення, а й важливий тактичний інструмент: це спосіб швидко відновити здоров’я під час бою. Вони стали ще більш варіативними та залежать від типу зброї й розташування супротивника.

Окремі види зброї мають унікальні механіки та комбінації атак, що дозволяють завдати смертельні удари навіть самим жорстоким супротивникам. Силова зброя має не лише більший радіус ураження, а й може пробивати захист демонів.

Рішення приймаються за мілісекунди, а помилка може коштувати всього раунду. В таких боях навіть найбільші люті монстри здаються лише частиною величезного пекельного механізму, який постійно тисне на вас, змушуючи шукати нові стратегії та швидкість реакції.

Графіка та оптимізація DOOM: The Dark Ages

DOOM: The Dark Ages — художній переворот у серії. Після неоново-техногенного пекла Eternal ми опиняємось у готичному середньовіччі, яке дихає архаїкою, болем і величчю. І, що важливо, візуал працює. Темна Європа із сюрреалістичними акцентами, натхненна Warhammer, Berserk та Dark Souls.

Перш за все — архітектура. Величезні собори, що пронизують небо, з розтрощеними фресками на честь падіння ангелів, замки, в яких кімнати заповнені кістками, і поля бою, де залізо та м’ясо змішані у пекельну мозаїку. Усе — ніби взято з гравюр XVII століття, але оживлено у RTX-реальності.

Технологічний рівень — на сучасному рівні. І це не Unreal Engine 5. Використано останню версію рушія — id Tech 8, який дозволяє одночасно виводити на екран сотні ефектів частинок, відбиття у вологому камінні, тремтіння лавових тріщин та анімацію ворогів, що розриваються з хірургічною деталізацією.

Системи освітлення та тіней працюють із підкресленим драматизмом. Фотореалістичність змішується з експресіонізмом, і цей стиль працює ідеально.

А як рушій id Tech 8 оптимізований? Зараз триває атракціон небаченої щедрості: копія DOOM: The Dark Ages йде у подарунок до відеокарт NVIDIA GeForce RTX 50. От якби це було не цифрове видання, а фізичне. Втім, не про це.

Перед стартом гра дає пораду оновити драйвери до версії, якої ще немає в природі. Воно й не дивно, адже грали ми у preview-версію для преси. Подивившись у завтрашній день, протягом ігрового процесу я рідко, але зустрічався з одним чудернацьким ефектом, який міг тривати пару хвилин.

Зрештою, DOOM: The Dark Ages — один із найкраще візуально реалізованих проєктів у жанрі. І не тому, що він «найкрасивіший» — ні, його краса в іншому. Вона в цілісності, стилі, візуальному голосі, який кричить, реве й шепоче: «Ти увійшов у пекельну епоху темряви. І назад дороги немає.»

Ціни

Новий темно-середньовічний DOOM: The Dark Ages, що з повагою ставиться до спадщини великої серії, вийде 15 травня 2025 року на Xbox Series X, ПК та PlayStation 5.

Гра також буде доступна з першого дня у підписці Game Pass.

Premium Edition включає:

• Основну гру;
• Ранній доступ за два дні до офіційного релізу;
• DLC-кампанія;
• Цифровий артбук та колекція саундтреків;
• Набір скінів Divinity.