Рента з нових ліцензій не буде вважатися додатковим внеском України у Фонд

Україна може робити свої внески у спільний з США Інвестиційний фонд, однак це не буде плата за нові або так звані «сплячі» ліцензії та ренти.

Про це пише народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань фінансів Ярослав Железняк.

Нагадаємо, після ратифікації Угоди про копалини Україна та США мають підписати ще дві додаткові угоди:

про обмежене партнерство;
про Генерального партнера.

Обидві угоди підписуватимуть DFC з боку США та Агенція ДПП від України. Їх не потрібно буде ратифікувати.

Про що йдеться в додаткових угодах?

Нові угоди запроваджують поняття «банансу Фонду» та «капіталу Фонду».

США надають свої «внески» як військову допомогу;
Україна може робити свої внески, але це НЕ плата за нові/«сплячі» ліцензії та ренти;
Плата за нові або «сплячі» ліцензії та ренти йде у так званий баланс Фонду, буде зараховано як внесок, який дає нам право на 50% управління.

Народний депутат зауважує, варто розділяти поняття «прибутку» і «внеску» у Фонд. За умовами додаткових угод, буде два види акції «серія А» і «серія В».

Серія А — розподіляється пропорційно майбутнім внескам Партнерів. Ліцензії та рента туди не йдуть.

Серія В — розподілення решти прибутків 50 на 50, які не потрапили під серію А. Акції цього виду також дають право голосу.

Дивіденди можуть бути сплачені лише через 10 років, тобто у 2035 році. До цього всі прибутки йдуть у капітал Фонду і не є внеском України.

«Уявимо що у 2035 році від ліцензій та ренти прийшло у Фонд $200 млн. А США дали до цього часу $3 млрд військової допомоги. У такому випадку вважається, що США зробили внески на $3 млрд, а ми нічого (тому що ми вже за майбутні рентні платежі отримали 50% від управління Фонду). Тобто платежі від ліцензії та ренти НЕ є нашим додатковим внеском», — додає Железняк.

Увесь час «прибутки» або «внески» Фонду можуть також інвестувати в проєкти на території України.

У які проєкти інвестуватиме Фонд?

Фонд через сторони може залучати комерційні компанії, які можуть отримати акції. На продукцію вони не претендуватимуть — лише на прибуток.

Загалом інвестувати можуть у:

видобуток 57 копалин, їхню переробку;
інфраструктурні проєкти (логістика, портові термінали) або експорт нафтогазової продукції (наприклад, перевалка);
інфраструктуру для нафтогазової продукції (умовно газові сховища);
енергетику.

Як працюватиметь з новими інвесторами?

За наявності нових інвестиційних проєктів Україна має обовʼязково звернутися до Генерального партнера Інвестиційного фонду і запропонувати умови інвестицій.

Одночасно можна звертатися до інших інвесторів, однак не можна пропонувати їм «суттєво кращі» умови.

Фонд має ухвалити рішення щодо інвестицій за 3 місяці максимум. Якщо Фонд не підтримав проєкт протяго 6 місяців з моменту пропозиції, умови для інших інвесторів можна змінювати на «суттєво кращі».

Управління Фондом

Генеральний партнер Інвестиційного фонду реєструється у США, штаті Делавер. Ця юрисдикція, яку часом навіть називають офшором, має низку податкових пільг. Наприклад, якщо компанія, зареєстрована у Делавері, не веде бізнес на території США, то її не обкладають податками.

У Генеральному партнері буде 3 людини від США ще 3 людини від України. Він ділиться на мінімум 4 Комітети, що ухвалюють рішення по напрямках. Генеральний партнер також може залучати «Інвестиційного радника».

Нагадаємо, Верховна Рада України ратифікувала угоду про надра, яку Україна та США 30 квітня. З брифінгу Кабінету міністрів України стали відомі нові деталі щодо домвленостей.

Рента з нових ліцензій не буде вважатися додатковим внеском України у Фонд — нові деталі щодо угоди про копалини

Про що йдеться в додаткових угодах?

У які проєкти інвестуватиме Фонд?

Як працюватиметь з новими інвесторами?

Управління Фондом