У Росії через парад на Красній площі постраждав «мажорний» аеродром - експерт

«Стягнули засоби ППО навіть з аеродромів заради захисту Москви. Інакше не постраждав би аеродром "Кубинка". Це аеродром не стільки військовий, скільки "мажорний". Усі відомі "героїчні подвиги" ХХ століття якимось чином були пов’язані з цим аеродромом», - сказав він.

За словами експерта, на авіабазі "Кубинка" базувалися зразково-показові пілотажні групи «Русские витязи» та «Стрижи», що мали брати участь у параді.

Також постраждав аеродром "Шайковка", де базуються літаки Ту-22м3, зберігаються ракети, зокрема Х-22. Більшість літаків з аеродромів європейської частини РФ перемістили на авіабазу "Бєлая", що поблизу Іркутська.

«Цікаво, що Ту-95 та Ту-10 з цього аеродрому перелетіли аж на базу "Бєлая" біля Іркутська. Від неї до Енгельса – близько 4500 км! Але всі літаки з баз "Оленья", "Енгельс" і "Дягілєво", тобто з європейської частини РФ, перебрались аж туди (кілька літаків лишилося в "Дягілєво")», - розповів експерт.

На його думку, росіяни дійсно вважають українські крилатіракети загрозою, з якою можуть не впоратися її засоби ППО.

«Знають, що у нас вони є, хоч і небагато, і розуміють, що власними силами ППО буде складно з ними впоратися. Бо навіть аеропорт Пермі був під час нашої атаки закритий, а це 2200 км по прямій від кордону. Бояться, що аж туди прилетить», - зазначив Криволап.

За словами авіаційного експерта, ці превентивні дії розраховані саме на випадок ракетної атаки, оскільки дронів, здатних подолати 2000+ км та уразити ціль, поки не існує. Водночас він визнає, що українські фахівці значно наростили спроможності уражати ворожі цілі вглибині території РФ за минулий рік.

«Висновки такі, що ще рік тому у нас таких спроможностей ще не було, і ніяких сумнівів – проводити парад чи скасовувати через нас – у росіян не було теж. А тепер у них істерика почалася ще до того, як Зеленський заявив, що ми не гарантуємо безпеку іноземним гостям», - підкреслив він.

На думку фахівця, особливо вражає не так кількість одночасно застосованих Україною ударних засобів, як кількість людей, задіяних до їх запуску.

«Питання навіть не в кількості того, що виробляє Україна, а в кількості людей, здатних програмувати й запускати таку кількість дронів та ракет. Мене здивувала тільки наша спроможність запустити стільки дронів одночасно», - заявив він.

Як пояснив Криволап, Сили оборони застосовують велику кількість різновидів дронів, і кожен потребує специфічного програмування.

«Є дрони, які займаються придушенням РЕБ, є дрони - фальш-цілі для ППО, є ті, що ставлять завади, несуть бойову частину для ураження… Оце різноманіття засобів досить велике, і кожен треба запрограмувати на конкретні задачі й цілі», - розповів він.

За словами експерта, саме це видається наразі складнішим завданням, ніж виробництво дронів.

«Дронів нам на такі атаки вистачить, впевнено кажу. Виробників БпЛА та комплектуючих до них в Україні вже близько тисячі, вони часто працюють на 40-50% потужностей і без проблем наростять виробництво. Збирати по 10 таких машинок на день для кожної компанії цілком реально», - зазначив Криволап.

Військовий журналіст Андрій Цаплієнко повідомляв, що перед проведенням параду 9 травня до Москви було стягнуто майже три сотні засобів протиповітряної оборони. Авіакомпанії Росії, зокрема «Аерофлот», скасували десятки авіарейсів через атаку українських безпілотників на російські міста, яка тривала понад добу з 6 по 7 травня.

Як повідомлялося, вночі 7 травня було уражено авіабазу "Кубинка" в Московській області та аеродром "Шайковка" в Калузькій області РФ.