Бий своїх, щоб чужі боялися: чи зможуть США зупиняти розвиток ШІ в Китаї

Фокус переклав статтю видання Foreing Policy про те, чи можуть ще США сповільнити технологічний розвиток Китаю або їм краще змиритися з неминучим.

Дружній вогонь по Nvidia

Для компанії вартістю майже в $3 трильйони несподівані витрати в кілька мільярдів доларів можуть здатися відносно незначними. Однак заява американського виробника мікросхем Nvidia в регулюючому документі на початку цього місяця про те, що він очікує зазнати витрат у розмірі до $5,5 мільярда внаслідок нових заходів експортного контролю США, призвела до падіння акцій компанії більш ніж на 6% на наступний день і спричинила колективне тремтіння в усій галузі напівпровідникових мікросхем.

Серйозного фінансового удару по Nvidia завдало нове правило адміністрації Трампа, яке вимагає від компанії отримання спеціальної ліцензії на продаж своїх чипів H20 у Китаї, що створює ще одну перешкоду для доступу до одного з найбільших у світі технологічних ринків та головному конкуренту США в перегонах за штучний інтелект. Згідно з повідомленням Nvidia, адміністрація Трампа заявила, що нова вимога до ліцензії має на меті запобігти "використанню або переспрямуванню чипів у суперкомп'ютер у Китаї". Це остання спроба Сполучених Штатів уповільнити розвиток штучного інтелекту в Китаї та зберегти перевагу Сполучених Штатів.

Одвічне питання, що виникає у зв'язку з обмеженнями США на китайські технології за останні вісім років, полягало в тому, наскільки добре вони насправді працюють. Значні досягнення Китаю цього року — такі, як запуск передової моделі ШІ DeepSeek-R1 і досягнення в галузі напівпровідникових чипів від технологічного гіганта Huawei — знову розпалили ці дебати.

Деякі експерти та політики зараз задаються питанням, чи не надто пізно завадити Китаю наздогнати американські технології штучного інтелекту, і чи не слід Сполученим Штатам натомість дотримуватися тіснішого співробітництва з Пекіном у питаннях розробки та регулювання штучного інтелекту.

Чипи Nvidia в Китаї

Nvidia створила H20 як обхідний шлях для обмежень уряду США на інший свій чип — H800, який адміністрація Байдена заборонила компанії продавати до Китаю в жовтні 2023 року. H800 також був створений у відповідь на більш ранні обмеження адміністрації Байдена на продажі Nvidia. Тепер Трамп знову змінив правила гри.

"Прийшов перший раунд контролю чипів, і вони встановили цю планку, а потім Nvidia сказала: "Добре, ми створимо найкрутішу річ, яку зможемо, з дозволених, і продамо їх купу, тому що нам щойно сказали, що ми можемо їх продавати", — і потім група людей у Вашингтоні розлютилася, як ніби це було непатріотичним вчинком, — сказав Грем Вебстер, науковий співробітник Стенфордського університету, який фокусується на технологічній політиці Китаю. — Я думаю, позиція [Nvidia] доволі послідовна — створювати дедалі більш просунуті чипи і продавати якомога більше тим, кому можуть їх доставити", — сказав він.

Графічні процесори (GPU) Nvidia — тип напівпровідникової схеми, яку компанія винайшла 1999 року, — останнім часом стали дуже популярними через їхню критичну роль у навчанні моделей штучного інтелекту, таких як ChatGPT від OpenAI і його конкурентів. Вони також зробили продукцію компанії головною метою експортного контролю з боку адміністрацій США, що змінюють одна одну, які мають намір обмежити доступ Китаю до передових технологій.

Трамп і Байден проти Китаю

Перша адміністрація Трампа почала цю роботу, обмеживши доступ Huawei до напівпровідникових чипів та інших технологій США, внісши компанію (та інші китайські фірми) до так званого "списку суб'єктів" Міністерства торгівлі 2019 року. Адміністрація Байдена розширила боротьбу 2022 року, запровадивши обмеження на експорт чипів і технологій їхнього виробництва до Китаю та продовжуючи періодично розширювати ці обмеження аж до закінчення терміну повноважень Байдена в січні.

Однією з найбільших невизначеностей, пов'язаних із поверненням Трампа в Білий дім, було те, як його яструбина позиція щодо Китаю до Байдена проявиться і після Байдена. Хоча були деякі розвороти і деякі продовження, ранні ознаки його стратегії другого терміну щодо стримування напівпровідникової промисловості Китаю вказують на те, що вона триватиме.

Однак цього разу Трампу довелося зіткнутися з цілою серією нещодавніх нагадувань з боку Китаю про його триваючий — і тривожний для Вашингтона — прогрес.

Феномен DeepSeek

Жодне з цих нагадувань не було настільки чітким, як DeepSeek, чия мовна модель R1, презентована наприкінці січня, продемонструвала можливості, які можна порівняти з можливостями американського лідера OpenAI, але водночас значно поступаються їй за вартістю та обчислювальною потужністю.

Дебют DeepSeek викликав шок у Вашингтоні, хоча експерти досі сперечаються про те, якою мірою він насправді став страшним "моментом Супутника-1" для американського ШІ.

"Сила реакції у Вашингтоні показала, що багато людей не усвідомлювали, наскільки швидко Китай слідує за нами. Це була хороша перевірка реальності", — сказала Хелен Тонер, директор зі стратегії та фундаментальних дослідницьких грантів у Центрі безпеки та нових технологій Джорджтаунського університету.

Що ще більш показово, відкриття DeepSeek викликало у політиків США питання про ефективність експортного контролю. Це пов'язано з тим, що успіх DeepSeek прийшов на хвилі американських чипів — компанія навчала свою модель в основному з використанням графічних процесорів Nvidia H800 і H20. Ці чіпи були придбані законно. DeepSeek накопичила достатньо H800 до того, як адміністрація Байдена посилила заборону на чіпи 2023 року. У грі "бий крота", що постійно розширюється, уряд США замахнувся занадто пізно.

Водночас неможливість для китайських компаній, що займаються ШІ, отримати доступ до найпередовіших американських чипів могла парадоксальним чином підстьобнути їхні інновації, змусивши їх бути більш винахідливими, як це було у випадку з DeepSeek.

"Тут, у Китаї, DeepSeek справді надихнув людей, які приділяють увагу розвитку ШІ, адже вони вважають, що це показує, що навіть за умов санкцій і різних видів ембарго з боку США китайська компанія все одно може знайти спосіб надолужити згаяне", — сказав Сяо Цянь, заступник декана Інституту міжнародного управління ШІ та заступник директора Центру міжнародної безпеки та стратегії при Університеті Цінхуа в Пекіні.

Бум ШІ в Китаї

І DeepSeek не самотній. Згідно з бенчмаркінгом Інституту антропоцентричного штучного інтелекту Стенфордського університету, провідні китайські моделі штучного інтелекту стрімко наближаються до своїх американських аналогів, незважаючи на обмеження. У березні Кай-Фу Лі, генеральний директор інвестиційної компанії 01.AI з Пекіна і провідний експерт зі штучного інтелекту, повідомив агентству Reuters, що китайські компанії, які займаються ШІ, тепер відстають від американських фірм лише на три місяці за основними технологіями.

Китайські технологічні гіганти також поспішають випустити власні передові чипи. Reuters повідомило, що Huawei готується випустити свій новий чип ШІ Ascend 910C, який китайські компанії, як очікується, будуть використовувати для заміни H20, вже наступного місяця. Компанія також тестує 910D, який, як вона сподівається, перевершить за потужністю H100 від Nvidia — один із раніше заборонених чипів — для навчання моделей.

"Тут, у Китаї, дуже сильне почуття невпевненості, — сказав Сяо. — Через непередбачуваність адміністрації Трампа ми не знаємо, що нас чекає попереду. Тому цілком природно, що всі компанії в Китаї намагаються стати більш самодостатніми, хоча зараз вони все ще дуже сильно залежать від чіпів Nvidia".

У сукупності досягнення Китаю не були яскравим свідченням експортних обмежень США. Проте багато експертів стверджують, що ця політика все ще має право на життя.

Китайські компанії ШІ продовжують робити все можливе, щоб купувати американські чипи, що доводить їхню чудову якість і продуктивність, сказав Майлз Брандейдж, старший науковий співробітник Інституту прогресу, який раніше працював керівником відділу політичних досліджень в OpenAI. До того, як Трамп завдав удару по чіпах H20, китайські компанії розмістили замовлення на 1,3 мільйона з них на загальну суму понад 16 мільярдів доларів.

H20 були дуже затребувані, оскільки вони спеціально розроблені для виведення — фактичного запуску навченої моделі, що стає дедалі важливішим напрямком інновацій у сфері ШІ, оскільки технологію використовують дедалі ширше. Позбавлення китайських компаній цих чипів може стати справжнім каменем спотикання.

"З точки зору стримування масштабів короткострокових запусків навчання ШІ, а також, що, можливо, ще важливіше, висновків у Китаї, я б назвав це великою проблемою", — сказав Брандейдж.

А деякі експерти стверджують, що для наступного етапу розвитку штучного інтелекту вирішальне значення, як і раніше, матиме обсяг вдосконалених чипів.

"Китай знаходить багато способів придумати інноваційні розробки, які, можливо, володіють меншими обчислювальними ресурсами, але вони все ще не зовсім прийняли факт, що США, як і раніше, лідирують в обчислювальних ресурсах, і в нас, як і раніше, є доступ до більшості чипів і обчислювальних ресурсів, і цей масштаб, як і раніше, дійсно має значення. Потреби в масштабуванні та ШІ продовжують зростати, і це все ще дає США перевагу, але це не абсолютна і не постійна перевага", — сказала Ліза Тобін, керівна директорка консалтингової фірми з геополітичних ризиків Garnaut Global, яка раніше обіймала посаду директора з Китаю в Раді національної безпеки як за адміністрацій Байдена, так і Трампа.

Військова перевага з ШІ

Незважаючи на те, що політика США щодо обмеження Китаю, ймовірно, має термін придатності, прихильники стверджують, що її варто проводити якомога довше з однієї причини, яка є найважливішою: військові наслідки. Адміністрації Трампа і Байдена вказали на потенціал ШІ, здатний надати Китаю нові військові переваги, і це стало основним фактором політики США.

Досі точаться суперечки про те, наскільки суттєво ШІ може посилити військові можливості Китаю. Непрозорість Народно-визвольної армії ускладнює для дослідників оцінку прогресу і планів Китаю. Експерти описують широкий спектр проблем, починаючи від більш повсякденних, як-от застосування моделей ШІ для підвищення ефективності ланцюжка поставок боєприпасів та інших ресурсів поля бою, і закінчуючи жахливішими, як-от використання ШІ для управління величезними зграями безпілотників під час вторгнення на Тайвань.

У зв'язку з політикою Китаю щодо злиття військових і цивільних інтересів, яка передбачає використання передових комерційних технологій для зміцнення армії, прихильники контролю з боку США кажуть, що Сполученим Штатам необхідно й надалі контролювати потік передових чипів до Китаю загалом.

"Уповільнення модернізації збройних сил Китаю настільки важливе, що нам слід піти на певний ризик і зазнати певних витрат, особливо в тих галузях, де Китай може використати наші можливості... зокрема, ці високопродуктивні чипи", — сказав Джейкоб Стоукс, заступник директора Програми безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні в Центрі нової американської безпеки.

Однак інший табір стверджує, що ціна занадто висока, особливо якщо врахувати, що ця політика, найімовірніше, дасть Сполученим Штатам лише обмежену кількість часу.

Страждають корпорації США

Найпомітнішим недоліком є удар по чистому прибутку корпорацій. Nvidia, ринкова капіталізація якої не набагато відстає від ВВП Великої Британії, безумовно, не найкраща жертва. Деякі фахівці зі штучного інтелекту стверджують, що зростаючий попит на чипи компанії в західних країнах дасть змогу легко компенсувати втрату доходів від китайського ринку.

Але інші попереджають, що обмеження Вашингтона в остаточному підсумку дорого обійдуться американським компаніям, які будуть дедалі більше відсторонюватися від китайського ринку в міру того, як його екосистема стає дедалі незалежнішою. Якщо американські компанії дійсно відчують загальний удар по своїх доходах, це може скоротити їхні бюджети на дослідження і розробки і згодом призвести до того, що вони втратять позиції по відношенню до китайських конкурентів.

"Обмеження на H20 є особливо кричущим прикладом політики "мала вигода, високі витрати", яку США проводять щодо американських виробників устаткування і Китаю", — заявив Пол Тріоло, партнер консалтингової фірми DGA-Albright Stonebridge Group, який очолює технологічний напрямок фірми.

Найбільше занепокоєння у Тріоло та інших, хто ставить під сумнів логіку експортних обмежень, викликає те, що розмови про безпеку ШІ були витіснені величезними зусиллями США і Китаю перемогти в гонці. Під час адміністрації Байдена робилися спроби одночасно приборкати Китай і співпрацювати в галузі стандартів безпеки, з деяким успіхом. В останні місяці правління адміністрації обидві сторони погодилися зберегти людський контроль над ядерною зброєю.

На думку цих критиків, зосередженість США на обмеженнях підриває подальші безпекові переговори.

"Міжнародне обговорення цього питання дуже, дуже обмежене, і оскільки у Китаю і США немає довіри, наразі обидві країни не можуть говорити про це, — сказав Сяо. — Тепер ми розраховуємо на те, що кожна країна буде самодисциплінованою, але це насправді не просування".

Навіть для тих, хто підтримує збереження обмежень, відсутність у Вашингтона плану майбутнього паритету з Китаєм у сфері ШІ викликає занепокоєння.

"Я думаю, усім зрозуміло, що добре було б обмежити поставки" чипів у найближчій перспективі, сказав Брандейдж. Але, додав він, Сполученим Штатам також потрібно заздалегідь планувати сценарій, в якому нам в кінцевому підсумку доведеться працювати разом над загальними стандартами безпеки і захисту і готуватися до військових та інших наслідків того, що Китай зробить ці досягнення в галузі ШІ. "Я думаю, що добре було б відкласти їх. Але відстрочка не є довгостроковим рішенням", — додав він.

Що робити Трампу?

Наразі команда Трампа дала зрозуміти, що ці обговорення не є пріоритетними.

"Майбутнє ШІ не буде досягнуто за рахунок заламування рук у сфері безпеки", — заявив віце-президент США Дж. Д. Венс у своїй промові на Саміті дій у сфері ШІ в Парижі в лютому.

Наступним серйозним випробуванням для амбіцій Сполучених Штатів випередити Китай стане те, якою мірою їм вдасться залучити на свій бік решту світу, особливо традиційних союзників і партнерів США.

Неминучим викликом для Трампа на цьому фронті є завершення ще одного пережитку Байдена. Адміністрація Байдена висунула свою "Структуру поширення штучного інтелекту" за двері за тиждень до повернення Трампа в Білий дім.

Програма, більш відома як правило поширення ШІ, ділить країни на три рівні доступу до передових технологій ШІ США. Верхній рівень охоплює 18 близьких союзників США, які користуються практично необмеженим доступом, включно з Канадою, Німеччиною і Тайванем, тоді як нижній рівень охоплює близько двох десятків супротивників, на яких накладено ембарго на постачання зброї, включно з Китаєм, Росією, Північною Кореєю та Іраном, де експорт чипів повністю заборонений.

Більшість інших (понад 150) країн належать до другого рівня, на який поширюватимуться суворі вимоги до ліцензування передових мікросхем і параметрів програмного забезпечення, що мають вирішальне значення для розроблення моделей ШІ та центрів обробки даних.

Адміністрація Байдена включила 120-денний період громадського обговорення, який передав реалізацію правила в руки адміністрації Трампа, встановивши 15 травня крайнім терміном для країн і компаній — багато з яких, включно з Nvidia, Microsoft, Об'єднаними Арабськими Еміратами і Чеською Республікою, лобіювали проти нього — для його дотримання. Остаточну форму, якої це правило набуде за Трампа, розглядатимуть як показник майбутньої стратегії США в галузі ШІ.

Адміністрація Трампа досі не надала достатньо інформації щодо своїх планів, і найближча та остання інформація з'явилася під час слухань щодо затвердження Джеффрі Кесслера, нового заступника міністра торгівлі з питань промисловості та безпеки, який курируватиме реалізацію експортного контролю. Кесслер описав правило поширення ШІ як "дуже складне і бюрократичне", додавши, що це "одне з питань, яке я хотів би переглянути" після затвердження.

"Визначення проблеми було загалом правильним, але я не впевнений, що це правильне рішення", — сказав він.

За словами Тонера з Джорджтаунського університету, інстинктивне прагнення Трампа максимально спростити політику(як повідомляють, адміністрація розглядає можливість повного скасування рівнів країн) може суперечити ширшій стратегії президента щодо стримування Китаю.

"Це або буде просто, або ви зможете стримати Китай, або ви допоможете промисловості США, — сказала вона. — Потрібно вибрати два з цих трьох".

Раніше писали, що ШІ DeepSeek допомагає Китаю робити винищувачі нового покоління J-35 і J-50. Вчені доручають йому вирішувати складні завдання з проекторування, аналізу даних і системної інтеграції.

Про авторів

Ріші Айенгар — репортер Foreign Policy, який висвітлює теми політики і технологій. Раніше шість років працював у CNN Business як редактор з питань Індії в Нью-Делі та технологічний оглядач у Сан-Франциско, а також два роки працював репортером у журналі Time в Гонконзі.

Лілі Пайк — репортерка Foreign Policy, яка висвітлює відносини США і Китаю. До приходу в FP вона писала про Китай і зміну клімату в Grid, Vox, Inside Climate News і China Dialogue.