На Східному фронті є зміни. Як Польща готується до війни з РФ

Цього тижня у польській Варшаві проходила одна з найбільших безпекових конференцій країни, та й в цілому Східної Європи — Defence24Days. Це міг би бути черговий захід про "поговорити й розійтися", який врешті загубиться в інформаційному потоці. Але, здається, подія стала сигналом: східний фланг НАТО на чолі з Польщею всерйоз готується до прямої війни з Росією. І статися вона може набагато раніше, аніж за пʼять років, як це прогнозують розвідувальні спільноти.

Примітно подібні сигнали надходять у дні, які для когось є моментами пам’яті, переосмислення та історичної свідомості, а для когось у Москві — приводом спотворити правду, витягнути на площу купу техніки та вчергове показати своє безумство світові.

Детальніше — далі в матеріалі міжнародної оглядачки "Телеграфу" Ольги Кирилової.

"Загроза з боку Росії є найбільшою з часів завершення Другої світової війни. І це не прагнення когось налякати, бо ми всі бачимо, як діє Росія, яка в неї стратегія: спочатку дезінформувати, брехати, маніпулювати, проникати в різні сфери, атакувати дедалі нові території", — заявив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.

Дезінформація, брехня та кібероперації Москви — це те, з чим Варшава стикається прямо зараз. 18 травня країна обиратиме нового президента, і йдеться про безпрецедентні спроби російського втручання у справи всіх політичних сил: прозахідних, антиєвропейських, антиукраїнських — без винятків. Російські спецслужби платять полякам за вербування співгромадян з метою поширення дезінформації.

Подібні московські сценарії вже пройшли репетицію у Молдові та Румунії.

"Від атак на польський виборчий простір до кіберударів по критичній інфраструктурі, щоб паралізувати державу — не через великі компанії, а через водоканали, ТЕЦ, місцеву адміністрацію, тобто у точці дотику громадянина з державою. Росія діє відкрито. Її військова розвідка ГРУ збільшила активність у напрямку Польщі більш ніж удвічі. Вони бачать нас ціллю", — заявив своєю чергою міністр цифровізації Кшиштоф Ґавковський.

Як поляки відповідають на це? Витрачають на оборону найбільше грошей серед усіх країн Європи. План на цей рік — 4,7% від ВВП. Майже 50% з уже виділених коштів йде на модернізацію та трансформацію армії. Це абсолютний рекорд для країни. При цьому однією з ключових задач є захист Балтійського моря, яке є потенційною ареною для військової ескалації.

Водночас дрони, ШІ, новітні технології — те, чого країна найбільше вчиться в українського війська.

Готує уряд і цивільне населення. Найближчими місяцями в низці польських міст проходитимуть восьмигодинні тренінги від провідних військових інструкторів країни. У програмі — стрільба, метання гранати, перша медична допомога в польових умовах, виживання на місцевості, облаштування укриттів, реагування на тривоги та багато іншого.

Під час публічних та приватних діалогів польські посадовці не втомлюються повторювати — їхня країна є "фронтовою" та такою, що перебуває у найбільшій небезпеці. Звісно, для українців такі заяви постають дещо цинічними та гіперболізованими. Але сусіди вірять у це, та відчувають потребу попередити найгірший сценарій.

Одразу кілька високопоставлених співрозмовників "Телеграфу" у Польщі висловлюють схоже занепокоєння: потенційне заморожування війни в Україні може стати "запрошенням" Путіну до агресії у наступні роки. "Тільки тепер Росія буде досвідченіша та ще жорстокіша", — прогнозує один зі співрозмовників.

Не додає впевненості у завтрашньому дні й геополітична ситуація: той же самий відхід США від ролі світового поліцейського, який міг би захистити слабших. "Якщо вже США "вмивають" руки з України, то не за горами такий же підхід до Європи", — вважає один з польських дипломатів.

Також мова про певну відірваність Німеччини, Франції та решти західних держав від занепокоєнь тих, хто безпосередньо межує з РФ та її сателітом — Білоруссю. Але є вихід і з цієї ситуації — Польща обʼєднує сили з країнами Балтії, Хорватією, Румунією, Південною Кореєю, щоб спільно розвивати можливості.

Наприклад, наприкінці минулого року Варшава розташувала отримані південнокорейські танки K2 за кілька кілометрів від Калінінградської області Росії — потужного мілітаризованого анклаву. Дуже показовий сигнал агресору.

Будуючи побічні союзи, Польща — серед адвокатів єдності в рамках Північноатлантичного альянсу та ЄС: більше витрат на оборону, більше спільних закупівель, більше скоординованості.

Звісно, головна мета оборонної стратегії будь-якої мирної країни на даному етапі — стримування, аби у майбутньому не довелося нести витрати війни, що значно перевищать будь-які інвестиції у військо. Зробити так, щоб у потенційного ворога не виникло бажання здійснювати напад. І, здається, приклад Польщі має бути взірцем для інших.