Новий Папа Лев XIV та його попередники. Чим відомі Папи Римські з таким ім'ям

Отже, за порядком.

• Лев I (папував ще у 440–461 роках). Вважається 45-м папою, по факту ж – перший, бо всі попередні мали титул "єпископ Римський". Час був непростий, Рим потерпав від навал варварів, тож папа мусив по черзі впрошувати їх не руйнувати "вічне місто". Впрошував доволі успішно, навіть безжального Аттилу переконав відступити.
• Лев II (682–683). Попапував менш як рік. За цей час встиг нароздавати й поскасовувати анафем всім, кому вважав за потрібне.
• Лев III (795–816). Отримав тягла від племінника попереднього папи. В тій бійці ледь не втратив язик і очі – врятували посланці короля франків Карла Великого. На знак вдячності папа вручив Карлу корону імператора. Проти Лева III регулярно влаштовували заколоти, які він успішно придушував, а їхніх організаторів – жорстоко карав.
• Лев IV (847–855). Обніс Ватикан стіною, щоб хто попало туди не лазив. Загасив пожежу за допомогою хреста – принаймні, так казали.
• Лев V (903). Потішився папством трохи понад місяць. Був скинутий і вбитий конкурентом.
• Лев VI (928). Пропапував десь пів року. Нічого путнього за цей час зробити не встиг.
• Лев VII (936–939). Ставленик римського сенатора Альберіха II. В єдиному власноруч підписаному документі, який зберігся до наших днів, старанно вилизує дупу своєму патрону.
• Лев VIII (963–965). Став папою за вказівкою імператора Оттона I. Обставини були максимально мутні, тож дослідники дотепер не впевнені, чи вважати його папою взагалі.
• Лев IX (1049–1054). Повів військо у бій з норманами, які наступали на Рим. Полководцем виявився нікудишнім, бій програв, потрапив у полон, вийшов на волю і скоро вмер. Трошки не дожив до великого розколу християнської церкви, але добряче доклався до того, щоб розкол цей відбувся.
• Лев X (1513–1521). Авжеж, мій фаворит! В цивільному – Джованні Медічі, знаний олігарх і бандюк свого часу. Папство купив, на момент обрання навіть не був священником. Безсоромно продавав церковні посади й індульгенції, гроші тринькав на мистецтво, полювання і розпусту. "Яка все-таки вигідна ця байка про Ісуса Христа!" – бовтнув якось на людях. Дійшло до того, що якийсь Мартін Лютер накатав 95 аргументів про те, що далі так жити не можна, і підняв на вуха пів Європи. Але Джованні це вже не побачив: раптово помер, цілком імовірно – не без допомоги "доброзичливців".

До речі, допис ілюструю картиною Рафаеля "Коронація Карла Великого". Корону на імператора одягає Лев III, але позував художнику… Лев X. Як вам така рекурсія?

• Лев XI (1605). Ще один Медічі в тіарі, цього разу Алессандро. На момент конклаву був вже старий і немічний, так-сяк пережив церемонію інтронізації, наступного дня зліг з гарячкою і згодом сконав.
• Лев XII (1823–1829). Теж був кволий і мав би померти десь одразу після обрання – кажуть, тому за нього всі й голосували. Несподівано оклигав і пропапував цілих шість років. Аскет і фанатик, переслідував неморальних громадян Риму, загнав євреїв у ґетто. Тож коли таки вирушив до свого безпосереднього працедавця, багато хто видихнув з полегшенням.

Ну а що було далі, ви вже знаєте…

Джерело.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.