Тендерний крематорій. Що відбувається з будівництвом Національного військового цвинтаря під Києвом

Історія з будівництвом Національного військового меморіального кладовища із самого початку була запрограмована на скандали. По-перше, вибір земельної ділянки під масові поховання – її навесні 2025 року забракував столичний суд. По-друге, непрозорий відбір переможців проєкту будівництва військового цвинтаря – тут зафіксована присутність структур, пов’язаних із підсанкційним бізнесменом. Увесь цей «треш» вже коштував посади вже експершому заступнику Мінветеранів Олександру Порхуну.

«Ми хотіли справжньої змагальності. Напевно, є якісь обставини, які не дозволили цього зробити. Можливо, хтось не хоче працювати на великому державному об’єкті, бо це завжди скандал і хейт…» – так рік тому намагався загасити суспільний гнів очільник державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» Ярослав Пронюткін. Ця структура є замовником усіх робіт та послуг, пов’язаних зі зведенням військового кладовища у межах Гатненської територіальної громади на Київщині. Координатором проєкту виступає Міністерство у справах ветеранів.

14 березня держава оголосила тендер на другу чергу будівництва військового меморіального кладовища очікуваною вартістю 1,31 млрд грн. Згідно з планами, у 2025 році передбачається витратити 60,5 млн грн. Решту – 1,25 млрд грн у 2026 році.

Обрання переможця тендера планувалося 31 березня. Однак уже другий місяць держустанова не вилазить із коридорів Антимонопольного комітету (АМКУ), куди її «ласкаво запрошує» потужний гравець ринку, фаворит «Великого будівництва» – Група компаній «Автострада» бізнесмена Максима Шкіля. Ця структура тепер також претендує на солідне державне замовлення. З подачі Шкіля АМКУ вже визнав: замовник будівництва застосував низку дискримінаційних вимог, «зашивши» їх у тендер.

Висновок напрошується сам: замовник виписав тендерну документацію таким чином, щоб шанси перемогти мав саме консорціум «Білдінг Юа». Торік ця організація, яку створили три фірми «Євроелітбуд» (Одеса), «Акам» (Дніпро) і ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» (Київська область), без конкуренції виграла тендер з будівництва I черги військового кладовища за 1,75 млрд грн. Станом на початок травня 2025 року, замовник перерахував «Білдінг Юа» 407 млн грн авансових платежів.

«Главком» розбирався у тонкощах нового тендера.

Пастки від замовника

25 березня на майданчику ProZorro з’явилася скарга ТОВ «Група компаній «Автострада», адресована Антимонопольному комітету. Фірма нарахувала близько десяти дискримінаційних порушень у тендерній документації замовника. Сумніви «Автостради» щодо непрозорості врешті підтвердив Антимонопольний комітет. Наприклад, замовник вимагав у потенційного учасника тендеру наявність автокрана вантажопідйомністю до 10 тонн. Натомість скаржник зазначив: має два таких агрегати, розраховані на вантажопідйомність 10 тонн. Виходить, що за критеріями вантажопідйомності «Автострада» «пролітала», якби замовник після її скарги самостійно не усунув би вказану дискримінацію.

«Главкому» вдалося відшукати автокран, ймовірно якого так хотіла бачити держустанова. Транспортний засіб має бути задіяний… на I черзі будівництва військового кладовища. Автокран належить ТОВ «Автодор», і залучило його Броварське шляхово-будівельне управління №50, яке входить до консорціуму «Білдінг Юа».

Ще однією дискримінаційною вимогою, як зауважив Антимонопольний комітет, є вимагання замовником в учасників листа-гарантії про виготовлення виробів з граніту та керамограніту у кількості не менше 5000 кв.м/міс.

Подив з такої вимоги висловило ТОВ «Бехівський гранітний кар’єр», яке також виявило готовність поставляти необхідну продукцію для потреб замовника. У рішенні АМКУ є посилання на відповідь Бехівського гранітного кар’єру, в якій зазначено: «… немає жодного нормативного чи будь-якого іншого документу (стандарту, положення, нормативу, регламенту) для розрахунку необхідної кількості спеціалізованого обладнання, що дало б змогу підтвердити спроможності підприємства-виробника саме щодо розпилу такого обсягу продукції, а саме 5000 кв. м/міс.».

Що цікаво: рік тому державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» було достатньо письмових гарантій директора ТОВ «АК Про» стосовно того, що його підприємство здатне розпилити та виготовити не менше 11500 кв.м/міс. виробів з граніту або лабрадориту.

За даними аналітичної системи Youcontrol, на момент оголошення переможцем тендера консорціуму «Білдінг Юа» ТОВ «АК Про» володіла донька підсанкційного бізнесмена з Дніпра Єрмолаєва Софія Кононенко. На цю ж пані Кононенко був записаний Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Технології», який є співзасновником ТОВ «Акам», яке входить до консорціуму «Білдінг Юа».

Але найбільш непоступлива позиція з боку замовника стосувалася крематора для спалення тіл. Держустанова вперлася: у майбутньому крематорії має бути два крематора марки KE400-135 Plus німецької фірми IFZW. Жодний інший виробник державу не цікавить?

Як стало відомо, у 2019-2020 роках фірма IFZW планувала встановити свої крематори у Хмельницькому та Дніпрі. З невідомих причин це не склалося. Натомість протягом 2023-2024 років німецькій компанії вдалося встановити крематори марки KE400-135 Plus (саме таку марку у тендері прописала держустанова «Національне військове меморіальне кладовище») у місті Білефельд (Німечинна і Люксембурзі.

Разом із тим «Група компаній «Автострада», звернувшись зі скаргою до Антимопольного, вимагала зобов’язати замовника внести зміни до тендерної документації, що дозволило би їй запропонувати крематора українського виробництва, який за характеристиками не поступається німецькому. Антимонопольний комітет двічі став на бік скаржника. У результаті держустанова 6 травня таки прибрала з документації згадку про крематор від німецького виробника.

Тепер кілька слів про саму «Автостраду», яка влаштувала увесь цей переполох. У довоєнний період компанія входила у першу трійку гравців, які отримували бюджетні кошти у рамках флагманського президентського проєкту «Велике будівництво». Наприклад, за 2021 рік фірма отримала підрядів з будівництва та ремонту доріг на 47 млрд грн.

ТОВ «Група компаній «Автострада» (до червня 2023 року фірма називалася «Спільне українсько-німецьке підприємство «Автострада») засноване у Вінниці у грудні 2015 року. Власником ТОВ зі статутним капіталом у 1 млрд грн є Максим Шкіль.

Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах влітку 2019 року «Автострада» разом із вісьмома організаціями заснували Національну асоціацію дорожників України. В Асоціації Максими Шкіль отримав одну з ключових посад – віцепрезидента. Та вже у 2021 році «Автострада» вийшла з асоціації, а Максим Шкіль склав керівні повноваження у цьому об’єднанні дорожників.

У коментарі «Главкому» власник «Групи компаній «Автострада» пояснив зацікавленість тендером з будівництва військового кладовища відсутністю в умовах війни великих дорожніх підрядів. За його словами, до вторгнення «Автострада» спеціалізувалася на реконструкції та будівництві дорожньої інфраструктури. Але зараз в Україні практично відсутні ремонти доріг та мостів.  «Великі потужності компанії простоюють. Тому шукаємо різні можливості, щоб задіяти своїх працівників», – зазначив Шкіль.

Водночас бізнесмен визнав: рік тому «Автострада» просто не помітила тендер на будівництво  першої черги Національного військового кладовища. Пізніше фірма Шкіля дізналася, за якими критеріями обирався переможець.

«Наприклад, державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» вимагала в учасників тендеру надання акту-огляду будівельного майданчика, який підписує замовник. Тобто ця ж установа. Такий же документ був у тендерній документації на другу чергу будівництва кладовища. Однак після звернення «Автостради» до Антимонопольного комітету замовник відмовився від надання вказаного документу. Фактично акт-огляду – це і є «заточка», спрямована на усунення небажаних учасників», – вважає власник «Автостради».

Ескізний проєкт архітектора Дербіна не годиться?

Окрім тендерних баталій, в історії з будівництвом Національного військового цвинтаря є ще одна лінія протистояння. На початку 2025 року когорта громадських діячів, журналістів, військових (всього понад 100 осіб) звернулася до центральної влади із закликом провести відкритий загальнонаціональний архітектурний конкурс на проєкт та будівництво головного військового меморіалу України.

«Перший тендер на ескізний проєкт Національного військового меморіального кладовища розпочався 30 серпня 2023 року і вже 15 вересня було укладено договір з «переможцем» – ТОВ «Інжиніринг–Холдинг», головним архітектором якого є Сергій Дербін… У 2015 році, уже після чисельних російських воєнних злочинів, зокрема в Іловайську та Дебальцевому, коли українські військові віддавали своє життя за Україну, Сергій Дербін був на дизайн-конференції у Москві, що відкрито висвітлював у своїх соціальних мережах», – ідеться у зверненні небайдужої громадськості.

Про головного архітектора ескізного проєкту військового кладовища Дербіна раніше писав «Главком» у своєму гучному розслідуванні. Зокрема, йшлося про зв’язки цього фахівця зі скандальним куратором «Великого будівництва», колишнім позаштатним радником колишнього голови Дніпропетровської ОДА Резніченка Юрієм Голиком. Між іншим, як з’ясували ЗМІ з посиланням на дані GetContact, у телефонних книгах Дербіна записують як «Сергей Дизайн Архитектор Днепр Голик», «Сергей Дербин Архитектор от Голика», «Сергей Велыке Будивныцтво».

І ось на початку травня відбулася поворотна подія в темі архітектурного вирішення проєкту національного значення. Її сухо висвітлив сайт Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Парламентарі та  урядовці відвідали будівельний майданчик I черги військового кладовища. В офіційному релізі зазначалося (з посиланням на заступника міністра культури та стратегічних комунікацій Сергія Бєляєва) про необхідність організувати конкурс із залученням фахівців, який дасть змогу «побачити цільне архітектурно-планувальне рішення».

Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв розшифрував «Главкому», що криється за цим повідомленням представника Мінкульту про новий конкурс. «Для початку варто пояснити, чому ескізний проєкт авторства архітектора Сергія Дербіна було проведено без конкурсу та публічних обговорень. Усе просто – брак часу. Згідно з українським законодавством, перед тим, як приступити до будь-якого будівництва, замовник повинен розробити проєктно-технічну документації. А її затвердження можливо за умови наявності ескізного проєкту», – пояснив нардеп.

Потураєв припустив: розташування більшості споруд, що на ескізному проєкті Дербіна, буде змінено після проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу.

«Наприклад, є місця, відведені під залу прощань або під капличку у проєкті Дербіна. Однак на цих місцях можуть бути інші споруди, оскільки територія під військове кладовище дозволяє це робити», – сказав керівник комітету Ради.

Обранець додав, що нині киплять роботи на I черзі будівництва. Наразі відомо, що у День героїв, 23 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі заплановано перші поховання. Всього до кінця року на головному військовому цвинтарі може з’явитися близько шести тисяч могил.

Віталій Тараненко, «Главком»